Штрафи у цифрах за порушення трудового законодавства станом на 2024 рік

Зміст:

• Фінансова відповідальність у КЗППУкраїни, особливості.

• Розміри трудових штрафів у 2024.

• Куди враховуються штрафи.

• Штрафи під час війни.

• Як уникнути штрафу за неоформленого працівника?

• Кримінальна відповідальність за ст.172 та 175 КК України.

Одними із найбільш значних санкцій для бізнесу заслуговано вважаються штрафи за порушення трудового законодавства. За це встановлена адміністративна, дисциплінарна, кримінальна та – як її називають – фінансова відповідальність (фінансові санкції). Фінансові санкції (штрафи, або ж фінсанкції) встановлені у статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі іменуємо його – «КЗПП України»), а їх точні цифри залежать від розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена на момент виявлення правопорушення (надалі також – «мінЗП»).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлені такі нові розміри мінЗП:

• з 1 січня - 7100 гривень,

• з 1 квітня - 8000 гривень*.

*зауважу, стаття складена станом на березень 2024 року, тому не виключено, що розмір мінЗП може змінюватись протягом року (шляхом внесення змін до закону про державний бюджет, наприклад, як це було із мінЗП з вересня 2020 року).

Тим не менш, буде корисним, перелічити нові штрафи за законодавством про працю, а саме, їх точні розміри на 2024 рік.

Фінансова відповідальність у КЗППУкраїни, особливості

Фінансові санкції за законодавством про працю, перелічені у статті 265 КЗППУкраїни, накладаються на порушника шляхом винесення уповноваженою особою постанови про накладення штрафу.

Механізм накладення санкцій визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (надалі «ПКМУ №509»).

Так, відповідно до ПКМУ №509, підставою для винесення постанови є один із перелічених документів:

1. рішення суду, яким встановлено факт наявності трудових відносин із працівником, який працював без укладення трудового договору, із встановленням періоду такої “неоформленої” роботи чи роботи працівника на умовах неповного робочого часу, якщо фактично робота виконувалася повний робочий час, установлений на цьому підприємстві;
2. акта, складеного за результатами заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог припису;
3. акта, складеного за результатами заходу державного контролю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
4. акта про неможливість провести інспекційне відвідування/невиїзне інспектування.
5. акта перевірки ДПС, її органу (відділу, підрозділу), якою виявлені порушення законодавства про працю.

За наявності таких підстав, уповноважена особа протягом 45 днів з дня отримання відповідного документу серед зазначених розглядає цю справу і виносить:

• або постанову про накладення штрафу на суб'єкта господарювання,

• або ж повідомляє його про відсутність підстав для складення постанови.

Зауважую, що покладення санкцій, розгляд справи та винесення постанови здійснюють лише визначені уповноважені особи. Це:

- незалежно від підстав (передбачених в пунктах 1-4 вище – будь-то судові рішення чи акти) – здійснюється Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

За наявності постанови, винесеною відповідною посадовою особою, “правопорушник” зобов'язаний сплатити штраф протягом 1 місяця - з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання повідомляє цій же уповноваженій посадовій особі.

КЗППУкраїни передбачив, «бонус» за швидку оплату штрафу: у випадку сплати 50 % його розміру протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, така постанова вважається виконаною.

Зауважу, що строки передбачені ПКМУ №509, викладені неоднозначно – там 1 місяць з дня прийняття постанови про накладення штрафу, тут же – в частині 5 статті 265 КЗППУкраїни – 10 банківських днів з дня вручення. У чому полягає логіка такої неоднозначності – невідомо. Втім, варто все ж таки очікувати факту отримання постанови про штраф, перед її оскарженням чи оплатою.

Зауважу, що за винятком деяких видів правопорушень – як то порушення пов'язані:

• із фактичним допуском не оформленого працівника,

• із оформленням на неповний робочий час, або за трудовим договором на нефіксований робочий час у разі фактичного виконання роботи протягом всього часу,

• із оплатою ЗП (винагороди) без сплати ЄСВ чи податків,

• перевищенням допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу робітників з таким нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи;

• із повторним вчиненням вищезазначених правопорушень;

• із перешкодами чи недопущенням до проведення перевірки;

суб'єкт звільняється від застосування заходів притягнення до відповідальності – якщо виконав припис уповноваженої особи та усунув виявленні порушення у визначені приписом строки.

А щодо перелічених «винятків» - заходи щодо притягнення до відповідальності застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених перевіркою порушень.

Також, треба сказати, що не вважається фактичним допуском до роботи без оформлення трудового договору/контракту та не тягне штраф, укладення гіг-контракту у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Розміри трудових штрафів у 2024

Отже, перейдемо до точних цифр за законодавством про працю:

Також, не треба забувати, що ряд фінансових санкцій визначено статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”. Серед них:

• пункт 5 - штраф за застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:

  • на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства,

• сягає таких розмірів за кожну особу, як 20-кратний розмір мінЗП, встановленої на момент виявлення порушення тобто - з 01.01.2024 р. - 142 000 грн.;

- з 01.04.2024 р. - 160 000 грн.;

• на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем,

• сягає таких розмірів за кожну особу, як 10-кратному розмірі мінЗП, встановленої на момент виявлення порушення, тобто

- з 01.01.2024 р. - 71 000 грн.;

- з 01.04.2024 р. - 80 000 грн.;

• пункт 6 - штраф за неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних, передбачених абз.3 п.4 ч.3 ст. 50 цього Закону (а саме інформації заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників):

• сягає 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення,

- з 01.01.2024 р. - 28 400 грн.;

- з 01.04.2024 р. - 32 000 грн..

*Зверніть увагу! Ця довідка і таблиця складена станом на березень 2024 року, тому не виключено, що розмір мінЗП може змінюватись, шляхом внесення змін до закону про державний бюджет. Рекомендовано завжди перевіряти актуальний розмір мінЗП на момент виявлення правопорушення.

Куди враховуються штрафи

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 03.09.2018 р. № 35140-05-8/23140, надано роз'яснення про те що зарахування до бюджету коштів від сплати фінансових санкцій за порушення законодавств про працю та зайнятість населення, накладених уповноваженими особами органів місцевого самоврядування та/або виконавчими органами місцевих рад слід перераховувати до місцевого бюджету на код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Про направлення до місцевих бюджетів вказує і Лист Держпраці «Щодо штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 січня 2019 р. № 470/1/4.3-ДП-19.

Штрафи під час війни

Так на період дії воєнного стану законодавець прийняв Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 № 2136-IX, де в статті 16 (введеній Законом №2352-IX від 01.07.2022р.) встановив певну “амністію” від штрафів. Так, якщо порушник виконав в повному обсязі та у встановлений уповноваженим органом строк приписи про усунення порушень, виявлених під час позапланових заходів державного нагляду (контролю) - у такому випадку, штрафи, передбачені статтею 265 КЗППУкраїни, не застосовуються.

Як уникнути штрафу за неоформленого працівника?

Отже, постає питання - який штраф за неоформленого працівника та як не піддавати себе ризику накладення таких. Наразі, штраф за неоформленого працівника складає 71000 гривень та основною рекомендацією, звичайно ж буде дотримання правил прийняття працівників.

При цьому, зважайте – при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу тепер обов'язково укладати трудовий договір у письмовій формі.

До того ж 12.02.2020 року до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» були внесені зміни, якими виключено необхідність подавати повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації.

У випадку ж, якщо під час проведення уповноваженим органом (Держпраці) позапланових заходів державного нагляду (контролю) все ж таки були виявлені порушення трудового законодавства і висунуті приписи щодо усунення таких, варто в установлені строки такі приписи виконати, та відзвітувати про їх виконання уповноважений орган письмово, з підтвердженням того, що лист дійсно був відправлений і отриманий. Під час воєнного стану, у такому випадку, останній абзац статті 16 Закону № 2136-IX має захистити від накладення штрафів.

Штраф ФОП за неоформленого працівника, якщо ФОП є платником єдиного податку першої-третьої групи, застосовуватиметься, лише якщо особа вже піддавалася відповідальності за вчинення такого ж правопорушення, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗППУкраїни протягом двох років і отримала попередження. Однак, такий «повторний» штраф за неоформленого працівника вже складатиме не 10-кратний, а 30-кратний розмір мінЗП.

Кримінальна відповідальність за ст.172 та 175 КК України

Відповідно до статті 172 КК України, кримінально караним є діяння є грубе порушення законодавства про працю, а саме:

• частина 1 - незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю -

караються штрафом від 2000-3000 НМДГ (34 тис - 51 тис. грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.

• частина 2 - ті самі дії, вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, -

караються штрафом від 3000-5000 НМДГ (51 тис. - 85 тис. грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.

Якщо ж особу звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 175 КК України тобто у невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, то за:

• частина 1 - за безпідставну невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від 500-1000 НМДГ (8,5 тис. - 17 тис. грн) або виправними роботами на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

• частина 2 - за ті самі діяння, якщо воно були вчинені внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -

карається штрафом від 1000-1500 НМДГ (17 тис. - 25,5 тис. грн) або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

При цьому, стаття передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

За отриманням додаткових консультацій, щодо санкцій за законодавством про працю, можна скористатись послугою "Тендер на юридичну допомогу" від юридичного порталу Протокол, за посиланням https://protocol.ua/ru/yuridicheskie_uslugi/.

Автор консультації: Адвокат Трофіменко Ірина

(Адреса електронної пошти: irinatadvocate@gmail.com)

Джерело: юридичний ресурс Протокол