РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ІЗ ГРОМАДЯНИНОМ США ОРГАНОМ РАЦС

Нормативно-правова база:

Сімейний кодекс України (ст. ст. 105-106).

Ø Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджено

Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5) (розділ ІІІ).

Підстава для розірвання шлюбу: спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей.

Місце подання заяви: Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них.

Виклад основного матеріалу:

Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя;

Якщо один із подружжя через поважну причину не може з'явитись для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідченим.

Особливості щодо нотаріального завірення заяв:

Заява може бути складена у США, посвідчена нотаріусом США, однак з обов’язковим проставленням на ній апостилю, відповідно до Гаазької Конвенції 1961 року про скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів.

Складнощі щодо представництва:

Органи РАЦС та суди у більшості випадків не допускають представництва інтересів подружжя, зокрема шляхом подачі заяви представником, оскільки посилаються на положення ч.1 ст.14 Сімейного кодексу, відповідно до якого, сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Також, відповідно до п.4 Листа Мін’юсту від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19 щодо практики застосування норм права у випадку колізії, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.При цьому, у даному випадку норми Сімейного кодексу є спеціальними, а норми ЦК України щодо представництва інтересів є загальними. А отже, розірвання шлюбу через представника не є можливим.

Автор консультації: Юрист Адвокатського об'єднання "Олешко і Скрипка"Жуков Микита

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т

26.12.2008 N 758-0-2-08-19

Щодо практики застосування норм права у випадку колізії

У зв'язку з зверненням народного депутата України Веревського А.М. від 12 грудня 2008 року N 77/12-08 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення від 31 жовтня 2008 року N 02к-12/11 щодо практики застосування норм права у випадку колізії і повідомляється таке.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Існує і декілька способів, за якими можливо визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися.

1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

2. У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

3. У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України ( 254к/96-ВР ), які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.

4. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Щодо Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ), то, вважаємо, що він може бути віднесений до спеціального закону у сфері здійснення державного нагляду (контролю).

Враховуючи наведене, а також те, що зазначений Закон прийнятий 5 квітня 2007 року, то у випадку виникнення колізії норм цього Закону та норм інших законів, прийнятих до 5 квітня 2007 року, слід керуватися нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ).

Крім того, повідомляємо, що офіційне тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України дає Конституційний Суд України (стаття 147 Конституції України).

Листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.

Заступник Міністра Л.В.Єфіменко