Історія справи

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О. П.,

суддів: Амеліна В. І., Остапчука Д. О.,

Гончара В. П., Савченко В. О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Новотроїцького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що неправомірними діями органів Новотроїцького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - Новотроїцький РВ УМВС України в Херсонській області), які полягали у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, йому була спричинена моральна шкода у розмірі 28 тис. грн, яку позивач просив стягнути з відповідачів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів у сумі 28 тис. грн на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди.

У поданій касаційній скарзі Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення у частині стягнення з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів у сумі 28 тис. грн просить скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення коштів з Новотроїцького РВ УМВС України в Херсонській області.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, посилаючись на приписи ст. ст. 23, 1176 ЦК України, ст. ст. 1-3, 13 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР ), виходив із того, що внаслідок незаконного перебування позивача під слідством та судом останньому було спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Судами встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Новотроїцького РВ УМВС України в Херсонській області від 27 січня 2011 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.

28 січня 2011 року позивачу пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується постановою слідчого СВ Новотроїцького РВ УМВС України в Херсонській області про притягнення як обвинуваченого.

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 грудня 2012 року, ОСОБА_3 виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди відповідно до приписів ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України дійшли обґрунтованого висновку про те, що внаслідок незаконного перебування позивача під слідством у період з 27 січня 2011 року по 26 грудня 2012 року, застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд останньому було заподіяно моральну шкоду, яка піддягає відшкодуванню за рахунок держави.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 28 тис. грн, заподіяної ОСОБА_3 органами дізнання та досудового слідства, суди виходили із встановленого ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону № 266/94-ВР мінімуму та врахували характер і ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу за весь період незаконного перебування під слідством.

Висновки судів про стягнення на користь позивача моральної шкоди ґрунтуються на вимогах закону та є обґрунтованими.

У той же час судові рішення підлягають зміні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України <nau://ukr/2456-17|st25> відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Вирішуючи спір по суті, суди зазначених положень закону не врахували та ухвалили рішення про стягнення з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів у сумі 28 тис. грн на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, при цьому не зазначили, ким таке стягнення має проводитись.

З огляду на зазначене ухвалені у справі судові рішення у цій частині підлягають зміні.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року в частині визначення способу відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 28 тис. грн на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О. П. Касьян

Судді: В. І. Амелін

В. П. Гончар

Д. О. Остапчук

В. О. Савченко