Реструктуризація боргів фізичних осіб: як законно формується реальний розмір заборгованості

Реструктуризація боргів фізичних осіб: як законно формується реальний розмір заборгованості

У більшості випадків боржник сприймає свій борг як остаточну цифру — ту, яку визначив банк чи інший кредитор: тіло кредиту, проценти, штрафи, пеня, комісії. І ця цифра часто виглядає незмінною та такою, що не підлягає перегляду. Однак після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ситуація може змінитися в бік зменшення боргового навантаження.

З 2019 року в Україні діє процедура відновлення платоспроможності фізичних осіб, передбачена Кодексом України з процедур банкрутства. У межах цієї процедури застосовується, зокрема, процедура реструктуризації боргів боржника, яка дозволяє врегулювати заборгованість у правовий спосіб шляхом затвердження судом плану реструктуризації строком до 60 місяців.

Ключове значення має те, що з цього моменту борг підлягає не лише арифметичному визначенню, а й правовій оцінці в межах судового провадження.

У своїй практиці як арбітражна керуюча я здійснюю аналіз заявлених грошових вимог кредиторів та формую позицію щодо їх визнання повністю або частково чи відхилення — з урахуванням норм законодавства та судової практики. І в умовах воєнного стану таких правових підстав для коригування заборгованості, у тому числі у бік її зменшення, стало більше.

Штрафні санкції: коли їх нарахування виключається законом

Однією з найбільш відчутних складових заборгованості є штрафні санкції (штраф, пеня), які з часом можуть суттєво збільшувати загальну суму боргу. Водночас закон прямо встановлює обмеження.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, зокрема від сплати неустойки (штрафу, пені).

Крім того, пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (редакція Закону № 3048-IX від 11.04.2023) встановлює, що у цей період:

• штрафні санкції не підлягають нарахуванню;
• нараховані суми підлягають списанню.

Під час розгляду грошових вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність такі нарахування підлягають перевірці та, за наявності підстав, не підлягають включенню до складу визнаних вимог кредиторів.

Інфляційні втрати та 3% річних: межі застосування статті 625 ЦК України

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення грошового зобов’язання підлягають нарахуванню інфляційні втрати та три проценти річних. Разом з тим, пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює, що у період воєнного стану відповідальність, передбачена статтею 625, не застосовується.

Відповідно, інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за цей період, не підлягають включенню до розміру грошових вимог кредиторів при їх розгляді у справі про неплатоспроможність.

Застосування до різних зобов’язань: підхід Верховного Суду

Верховний Суд вже формував правові висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до зобов’язань, що виникли на підставі різних видів договорів.

Зокрема, зазначалося, що дія цієї норми поширюється на:

• договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики) — постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22;
• кредитні договори — постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23;
• зобов’язання зі сплати відсоткового доходу за облігаціями — постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23;
• усі види кредитних (позикових) боргових зобов’язань перед юридичними та фізичними особами — ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23.

Отже, при аналізі заборгованості визначальним є не назва договору, а правова природа зобов’язання.

Військовослужбовці: гарантії на весь період проходження служби

Відповідно до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на весь період проходження військової служби:

• проценти за користування кредитом не нараховуються;
• штрафні санкції (штраф, пеня) не нараховуються.

Ці гарантії поширюються, зокрема, на:

• осіб, призваних на військову службу під час мобілізації або з числа резервістів;
• військовослужбовців, які беруть або брали участь у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
• у визначених законом випадках — також на їх подружжя.

Водночас закон передбачає винятки, зокрема щодо кредитів на придбання житла, автомобіля, а також енергогенеруючого обладнання.

У практичному вимірі це означає, що якщо у період проходження служби кредитором продовжують нараховуватися проценти або штрафні санкції, під час розгляду грошових вимог такі нарахування не підлягають включенню до складу вимог, і за відповідний період фактично враховується лише основна сума боргу.

Податковий борг: законодавчо визначене списання

Відповідно до частини 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий борг, що виник протягом трьох років до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визнається безнадійним та підлягає списанню у процедурі реструктуризації боргів боржника.

Такий борг:

• не включається до плану реструктуризації;
• підлягає списанню в межах процедури.

Водночас відповідно до частини 3 статті 125 КУзПБ:

• заборгованість зі сплати ЄСВ;
• інші соціальні платежі

не підлягають списанню та мають бути погашені до затвердження судом плану реструктуризації.

Банківські комісії: коли вони не підлягають врахуванню

У межах аналізу грошових вимог кредиторів окремо оцінюється правомірність нарахування банківських комісій.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі № 373/1834/17) зазначила, що банк не має права стягувати плату за дії, які:

• здійснюються ним у власних інтересах;
• є виконанням його обов’язків за договором;
• не є самостійною послугою, замовленою позичальником

Крім того, частина 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» прямо забороняє обумовлювати надання банківських послуг обов’язковим придбанням інших послуг.

З урахуванням цього, комісії за обслуговування кредиту у відповідних випадках не підлягають включенню до складу грошових вимог кредиторів.

Підсумок формування заборгованості

З урахуванням наведеного, під час розгляду грошових вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність та формування їх складу арбітражною керуючою, розмір заявленої заборгованості підлягає не формальному прийняттю, а ретельній правовій оцінці. Зокрема, можуть не підлягати включенню до складу вимог кредиторів або підлягати виключенню (коригуванню): штрафні санкції (штраф, пеня), нараховані у період воєнного стану; інфляційні втрати та 3% річних, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за цей період; проценти та штрафні санкції, нараховані військовослужбовцям за весь час проходження служби; окремі банківські комісії, що не є самостійною послугою для позичальника; а також податковий борг, який відповідно до частини 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства визнається безнадійним і підлягає списанню.

Таким чином, уже на стадії перевірки грошових вимог формується не просто сума, заявлена кредитором, а її реальний, юридично обґрунтований розмір, який у подальшому враховується судом під час затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Процедура реструктуризації боргів боржника (фізичної особи) — це не лише про виконання зобов’язань, а про їх приведення до законного та обґрунтованого розміру.

У межах цієї процедури борг перестає бути «фіксованою цифрою» і стає предметом правового аналізу, де кожна його складова перевіряється на відповідність закону.

Саме тому реструктуризація боргів — це інструмент не лише врегулювання заборгованості, а й відновлення платоспроможності боржника через справедливе визначення його фінансових зобов’язань у межах правового поля.

Автор статті: Антоніна Валеріївна Мельникова