Проект Конституції України ГО "Українське юридичне товариство"

Повернення до Конституції зразка 2004 року провокує жорстке протистояння в системі вищих органів державної влади. Протистояння Президента України Віктора Ющенка та Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко у свій час сприяло приходу до влади Віктора Януковича і встановлення в Україні авторитарного режиму. Протистояння у вищих ешелонах влади, в період війни, дестабілізує суспільно-політичну ситуацію, підриває довіру народу до влади та може призвести до втрати державного суверенітету України. Висновок - Україні потрібна конституційна реформа.

Українське юридичне товариство пропонує власний проект нової Конституції і запрошує до його обговорення всіх зацікавлених осіб.

У запропонованому проекті Конституції України передбачено запровадження нових механізмів забезпечення балансу між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, що дасть можливість не допустити узурпації влади в країні та забезпечити дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Слід очікувати, що прийняття запропонованого проекту Основного Закону дасть можливість створити більш ефективну систему державного управління, підвищити роль місцевого самоврядування та забезпечити розвиток України як незалежної, демократичної, правової держави.

В основу запропонованого проекту нової Конституції України покладено принцип демократії, який є основою НАРОДОВЛАДДЯ.

Народ є єдиним джерелом влади в Україні.

Народ, як суверен влади делегує частину своїх владних повноважень Президенту України, народним депутатам України, які формують Верховну Раду України і суддям, які входять до системи правосуддя, яку очолює Верховний Суд України.

Основним обов’язком держави є захист державного суверенітету, територіальної цілісності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові України у зв’язку з чим народ має право чинити опір всім хто посягає на державний суверенітет та конституційний лад України.

Найважливіші питання суспільно-політичного життя країни вирішуються референдумом.

Рішення прийняті на референдумі мають найвищу юридичну силу.

Проектом передбачена можливість позбавлення повноважень Президента України, народних депутатів України, суддів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, шляхом висловлення їм недовіри на всенародному або місцевому референдумі.

Разом з тим, з метою налагодження ефективного державного управління, проектом встановлено чіткий розподіл повноважень між Президентом України, Верховною Радою України та органами правосуддя, визначено компетенцію та механізми їх взаємодії і взаємоконтролю.

Президент України

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування терміном на 7 років.

Президент України є главою держави та вищою посадовою особою в системі державного управління. Президент призначає Прем’єр-міністра України та, за поданням Прем’єр-міністра, міністрів, які складають Уряд України.

За результати своєї діяльності члени Уряду несуть відповідальність перед Президентом України. Президент має право у будь який час відправити будь - якого члена Уряду у відставку і призначити нового.

Крім того Президент, за згодою Верховної Ради України, призначає і звільняє Генерального прокурора України на якого покладаються функції нагляду за дотриманням законності органами досудового слідства, та дізнання а також установами виконання покарань.

Для забезпечення контролю за дотриманням законів України органами місцевого самоврядування Президент України призначає Голів районних і обласних державних адміністрацій.

Президент може бути усунутий від виконання покладених на нього обов’язків за станом здоров’я, внаслідок проведеної парламентом процедури імпічменту або висловлення йому недовіри на всенародному референдумі.

За результати своєї діяльності Президент України несе відповідальність перед народом. Контроль за діяльністю Президента здійснює Верховна Рада України та Верховний Суд України.

Верховна Рада України

Для прийняття законів, а також з метою недопущення узурпації влади Президентом України та підпорядкованими йому органами державного управління народ делегує частину своїх владних повноважень народним депутатам України. Народні депутати України обираються за мажоритарним принципом на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на 4 роки і входять до складу Верховної Ради України.

Верховна Рада України приймає закони, які є обов’язковими для виконання на всій території України, здійснює контроль за діями Уряду та використанням бюджетних коштів і державного майна. Також, до сфери компетенції Верховної Ради України відноситься надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України, призначення і звільнення з посади Генерального прокурора України та затвердження на посадах суддів Верховного Суду України безстроково.

Верховна Рада України має право більшістю від її конституційного складу висловити недовіру Прем’єр-міністру України, міністрам та Генеральному прокурору України, що тягне за собою їх відставку.

Верховна Рада України в порядку імпічменту може позбавити повноважень і Президента України за державну зраду або вчинення тяжкого злочину. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України відбувається шляхом проведення всеукраїнського референдуму на який винесено питання щодо довіри парламенту. Припинення повноважень окремого народного депутата відбувається шляхом висловлення йому недовіри виборцями відповідного виборчого округу на місцевому референдумі.

Правосуддя

Для здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законів на всій території України народ делегує частину своїх владних повноважень суддям, які складають судову систему України. Судова система формується відповідно до адміністративно-територіального поділу. Очолює судову систему Верховний Суд України, який виконує такі функції:

1) узагальнює судову практику та забезпечує однакове застосування законів на всій території України;

2) дає офіційне тлумачення Конституції і законів України;

3) розглядає спори між вищими органами державної влади як суд першої і останньої інстанції;

4) здійснює касаційне провадження;

5) дає дозвіл на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності.

Верховний Суд України є вищою судовою інстанцією.

Суддею Верховного Суду України може стати лише особа, яка має не менше 10 років практичного стажу роботи на посаді судді.

Для забезпечення дотримання законності при вирішення спорів місцевими судами створюються апеляційні суди.

Апеляційні суди є другою інстанцією в системі органів судової влади.

Юрисдикція апеляційних судів поширюється на територію відповідної області або міста Києва.

Апеляційні суди за скаргою прокурора або однієї із сторін переглядають рішення і вироки прийнятті місцевими судами і приймають відповідні рішення.

Основою судової системи України є місцеві суди, які розглядають віднесені до їх компетенції спори як суди першої інстанції.

Судді місцевих судів призначаються Президентом України в порядку визначеному законом терміном на 1 роки. Після закінчення цього терміну право перебування особи на посаді судді має бути підтверджено рішенням місцевого референдуму.

Адміністративно-територіальний поділ та місцеве самоврядування

Систему адміністративно-територіального поділу України складають село, місто, район і область.

Органи місцевого самоврядування забезпечують життєдіяльність місцевих територіальних громад у зв’язку з чим вони мають право формувати власні представницькі і виконавчі органи.

Функції нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування здійснюють обласні і районні державні адміністрації.

Спори між обласними або районними державними адміністраціями і органами місцевої влади вирішуються в судовому порядку.

Взаємодія і взаємоконтроль в системі вищих органів державної влади

Президент України виконує функції державного управління, а контроль за його діяльністю здійснює Верховна Рада України і Верховний Суд України. Верховна Рада України може позбавити Президента України повноважень в порядку імпічменту. Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради через проголошення референдуму щодо довіри парламентові.

З метою недопущення зловживання цим правом Президент має піти у відставку якщо більшість громадян України, що взяли участь у референдумі, в процесі голосування висловить довіру парламенту.

В порядку конституційного контролю Верховний Суд України може визнати будь-які нормативно-правові акти Верховної Ради і Президента неконституційними. Разом з тим Президент і Верховна Рада можуть контролювати суддів через процедуру призначення і звільнення суддів із займаних посад.

Виходячи з того, що народ є єдиним джерелом влади рішення прийняті на референдумі мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень прийнятих Президентом України, парламентом чи органами місцевого самоврядування і тому не потребують додаткового затвердження будь-яким із цих органів.

При підготовці проекту нової Конституції України було враховано як національний так і зарубіжний досвід державного будівництва, а також етно-національні та історичні особливості розвитку українського народу.

Виходячи із ст. 5 чинної Конституції України, де встановлено, що право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народу України пропонується провести всенародне обговорення запропонованого проекту Основного Закону і прийняти нову Конституцію України на всенародному референдумі.

Фінансування прийняття запропонованого проекту нової Конституції України здійснюється за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті України на проведення виборів і референдумів.

ПРОЕКТ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Україна незалежна, демократична, правова держава.

Стаття 2. Головним обов’язком держави є захист державного суверенітету, територіальної цілісності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 3. Державною мовою в Україні є українська мова.

Стаття 4. Столицею України є місто Київ.

Стаття 5. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності гривні та визначення основних засад грошово-кредитної політики держави здійснює Національний Банк України в порядку визначеному законом.

Стаття 6. Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ має невід’ємне право самостійно влаштовувати своє політичне, економічне та культурне життя відповідно до власних інтересів та національних традицій.

Стаття 7. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане органами державної влади або їх посадовими особами.

Стаття 8. Народ має право чинити опір всім, хто насильницьким шляхом посягає на конституційний лад, незалежність і територіальну цілісність України.

Стаття 9. Народ вирішує найважливіші питання державного управління через вибори і референдуми, що відбуваються на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Організація проведення виборів і референдумів покладається на Центральну виборчу комісію України.

Стаття 10. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які на день їх проведення досягли 18 років.

Стаття 11. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними, або які за вироком суду відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Стаття 12. Конституція України, закони та інші рішення прийняті всеукраїнським референдумом мають вищу юридичну силу, не потребують додаткового затвердження органами державної влади чи місцевого самоврядування і можуть бути змінені лише шляхом проведення нового референдуму.

Стаття 13. Референдум не допускається щодо законів з питань податків, бюджету та амністії.

Стаття 14. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні відповідати їй.

Стаття 15. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Стаття 16. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Будь-яка особа може звернутися до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод посилаючись безпосередньо на норми Конституції України.

Стаття 17. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом’якшують становище, або скасовують відповідальність особи.

Стаття 18. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Стаття 19. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатись за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародний установ чи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Стаття 20. Міжнародні договори ратифіковані Верховною Радою України є частиною національного законодавства України і є обов’язковими для виконання на всій території України.

Розділ ІІ
ОСНОВНІ ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 21. Усі люди є вільними і рівними у своїх правах.

Стаття 22. Ніхто не може втручатися в особисте життя людини. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Винятки можуть бути встановлені лише рішенням суду у випадках передбачених законом.

Стаття 23. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користають тими самими правами і свободами, а також мають ті самі права і обов’язки, що і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України.

Стаття 24. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 25. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду.

Стаття 26. Ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Стаття 27. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 28. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 29. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Стаття 30. Кожному гарантується право на мирні зібрання, свободу слова і віросповідання. Обмеження щодо реалізації цих прав може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Стаття 31. Громадяни України мають право об’єднуватись у політичні партії та громадські організації. Членом політичної партії може бути лише громадян України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією і законами України.

Стаття 32. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідації незалежності України, незаконне захоплення державної влади, пропаганду насильства, забороняється. Заборона діяльності політичних партій та об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Стаття 33. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією не є вичерпними та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 34. Контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в порядку встановленому законом.

Розділ ІІІ
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Стаття 35. Президент України є главою держави і вищою посадовою особою в системі органів державної влади.

Стаття 36. Президент України:

1) забезпечує державний суверенітет та територіальну цілісність України, додержання прав і свобод людини і громадянина;

2) призначає за згодою Верховної Ради України Прем’єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

3) за поданням Прем’єр-міністра України утворює і організує, ліквідує міністерства та інші центральні органи державного управління;

4) призначає та відправляє у відставку за поданням посад Прем’єр-міністра України, міністрів та інших керівників інших центральних органів виконавчої влади;

5) здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави і є Верховним головнокомандуючим Збройних Сил України;

6) призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших збройних формувань та правоохоронних органів;

7) вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України, загальну або часткову мобілізацію;

8) приймає рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

9) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини, призначає суддів у визначеному законом порядку;

10) нагороджує державними нагородами та відзнаками Президента;

11) здійснює помилування;

12) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України та надання притулку в Україні;

13) підписує закони, прийняті Верховною Радою України, і має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховною Радою України;

14) проголошує всеукраїнський референдум щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Якщо більшість громадян України, які взяли участь у референдумі не підтримує ініціативу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, Президент України подає у відставку;

15) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

16) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

17) представляє Україну в міжнародних відносинах та здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України;

18) призначає на посади та звільняє глав дипломатичних представництв України;

19) приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

20) для забезпечення своєї діяльності створює допоміжні органи і служби.

Стаття 37. Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на всій території України.

Стаття 38. Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з посади в порядку імпічменту.

Стаття 39. Одна і та ж сама особа не може бути Президентом України більше ніж 2 терміни підряд.

Стаття 40. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в об’єднаннях громадян, а також займатися підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Стаття 41. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Стаття 42. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на сім років.

Стаття 43. Президент України вступає на посаду не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Стаття 44. Чергові вибори Президента проводяться в останню неділю останнього місяця сьомого року повноважень Президента України.

Стаття 45. Повноваження Президента України можуть бути припинені достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливість виконання Президентом України своїх обов’язків за станом здоров’я;

3) висловлення недовіри Президентові України на всеукраїнському референдумі;

4) смерті.

Стаття 46. Президент України може бути усунутий з посади Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого тяжкого злочину. Питання про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальний слідчий в порядку визначеному Регламентом Верховної Ради України. Висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України. За наявності підстав Верховна Рада України не менше як 2/3 її конституційного складу приймає рішення про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

Стаття 47. У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на посаду нового Президента України покладаються на Голову Верховної Ради України. Позачергові вибори Президента України проводяться в період дев’яноста днів з дня припинення його повноважень.

Розділ ІV
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Стаття 48. Верховна Рада України є вищим представницьким і законодавчим органом українського народу.

Стаття 49. Строк повноважень Верховної Ради України становить чотири роки.

Стаття 50. Верховна Рада України приймає закони, здійснює контроль за діяльністю органів державного управління та за використання державних коштів і майна.

Стаття 51. За дорученням Верховної Ради України контроль за використанням державних коштів і майна здійснює Рахункова палата України, в порядку визначеному законом.

Стаття 52. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, Кабінету Міністрів України та народним депутатам України. Законопроекти визначені Президентом України як невідкладні розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Стаття 53. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю останнього місяця четвертого року повноважень Верховної Ради України.

Стаття 54. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Центральною виборчою комісією і проводяться через шістдесят днів після опублікування результатів всеукраїнського референдуму про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Стаття 55. До складу Верховної Ради України входять 450 народних депутатів України, які обираються за мажоритарною системою на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження народних депутатів починаються з моменту складання присяги на засіданні Верховної Ради України.

Стаття 56. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 25 років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

Стаття 57. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Стаття 58. Народним депутатам України на період виконання депутатських повноважень гарантується депутатська недоторканність. Народні депутат України не несуть відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховного Суду України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Стаття 59. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Стаття 60. Повноваження народного депутата України можуть припинені достроково у разі:

1) складання повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;

3) висловлення недовіри шляхом референдуму;

4) визнання його судом недієздатним або безвісти відсутнім;

5) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

6) його смерті.

Стаття 61. Верховна Рада працює сесійно. Сесія Верховної Ради України є повноважною, якщо в ній беруть участь не менше як 2/3 від її конституційного складу. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Засідання Верховної Ради України відбуваються відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

Стаття 62. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, який на період виконання обов’язків призупиняє своє членство в політичній партії. Голова Верховної Ради України здійснює свої повноваження в порядку встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Стаття 63. Верховна Рада України за пропозицією не менше як 1/3 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про недовіру Кабінету Міністрів України, міністрам, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади. Висловлення недовіри Прем’єр-міністру України тягне за собою відставку всього Кабінету Міністрів України. Висловлення недовіру окремому міністру або керівнику центрального органу виконавчої влади тягне за собою відставку лише цього міністра, або керівника центрального органу виконавчої влади.

Стаття 64. Верховна Рада України, може висловити недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком відставку його з посади.

Стаття 65. Верховна Рада України для проведення розслідування з питань що становлять суспільний інтерес утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосує не менше як 1/3 від конституційного складу Верховної Ради України. Організації і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових слідчих комісій встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

Стаття 66. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків передбачених цією Конституцією.

Стаття 67. Законопроекти, прийняті Верховною Радою, підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його на підпис Президентові України. Президент України протягом 15 днів після отримання законопроекту підписує його або повертає законопроект із своїми пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України протягом встановлено строку не повернув законопроект для повторного розгляду, він вважається законом і має бути офіційно оприлюдненим протягом 10 днів.

Розділ V
ПРАВОСУДДЯ

Стаття 68. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини що виникають в Україні.

Стаття 69. В процесі судочинства діє принцип верховенства права.

Стаття 70. Система судів в Україні формується за адміністративно-територіальним принципом, в порядку визначеному законом, і складається з Верховного Суду України, апеляційних і місцевих судів.

Стаття 71. У Державному бюджеті України окремо зазначаються видатки на утримання судів. Держава забезпечує фінансування судової системи та належні умови суддям, для здійснення правосуддя.

Стаття 72. Основними принципами судочинства є:

1) рівність всіх учасників судового процесу перед Законом і судом;

2) змагальність сторін;

3) забезпечення обвинуваченому права на захист;

4) гласність судового процесу та повне його фіксування технічними засобами;

5) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом.

Стаття 73. Правосуддя здійснюють професійні судді. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Стаття 74. Незалежність та недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 75. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий або заарештований.

Стаття 76. Суддя може бути звільнений з посади органом що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку на який його обрано або призначено;

2) досягнення суддею сімдесяти років;

3) неможливості виконування свої повноважень за станом здоров’я;

4) припинення його громадянства;

5) визнання його безвісти відсутнім або оголошення померлим;

6) подання суддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням;

7) висловлення недовіри на референдумі.

Стаття 77. Вищим судовим органом України є Верховний Суд України. Верховний Суд України:

1) здійснює касаційне провадження відповідно до закону;

2) забезпечує узагальнення судової практики та однакове застосування закону на всій території України;

3) вирішує спори між вищими органами державної влади як суд першої і останньої інстанції;

4) вирішує питання відповідності Конституції України прийнятих Верховною Радою України законів;

5) вирішує питання щодо надання дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України.

Стаття 78. Контроль за додержанням законів України в процесі кримінального судочинства, підтримання державного обвинувачення в суді, а також внесення до Верховного Суду України подання про надання дозволу на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, або подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді за вчинення злочину здійснює Прокуратура України в порядку визначеному законом.

Стаття 79. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України в порядку визначеному законом.

Стаття 80. Захист прав і свобод фізичних і юридичних осіб здійснюють адвокати на професійній основі в порядку визначеному законом.

Стаття 81. Будь-яке втручання в діяльність адвоката забороняється, а протиправний вплив на адвоката переслідується законом.

Розділ VI
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 82. Питання місцевого значення вирішують органи місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України.

Стаття 83. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 84. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що знаходяться в юрисдикції органів місцевого самоврядування.

Стаття 85. Виконання органами місцевого самоврядування делегованих функцій держави фінансуються з державного бюджету України.

Стаття 86. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси мешканців окремих сіл та міст є районні та обласні ради. Особливості здійснення місцевого самоврядування в столиці України - місті Києві визначаються окремим законом.

Стаття 87. Контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та за відповідністю прийнятих ними рішень Конституції і законам України здійснюють органи державної влади відповідно до своєї компетенції в порядку встановленому законом.

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 88. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття.

Стаття 89. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Стаття 90. Зміна Конституції або внесення змін до Конституції України може відбуватись лише шляхом проведення всенародного референдуму.

Стаття 91. Ініціаторами проведення референдуму щодо зміни Конституції можуть бути Президент України, половина від конституційного складу народних депутатів України, або не менше , ніж 3 мільйони громадян України.

Стаття 92. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Стаття 93. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.

‪#‎Конституція‬ ‪#‎Конституция‬

Громадська організація «Українське юридичне товариство»