Стаття 76. Корпоративне управління у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків

1. Метою організації корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків є забезпечення недопущення завдання шкоди клієнтам такого професійного учасника або створення загрози інвестиціям, запобігання невиконанню професійним учасником вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки та попередження прийняття професійним учасником ризиків, реалізація яких створює загрозу цілісності ринків капіталу та організованих товарних ринків і стабільності їх функціонування.

2. Принципи організації внутрішньої структури професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків:

1) ефективне управління професійним учасником, у тому числі шляхом відповідного розподілу обов’язків;

2) здійснення нагляду за операційною діяльністю професійного учасника;

3) запобігання та врегулювання конфліктів інтересів;

4) відповідальність за неналежну організацію корпоративного управління.

3. Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зазначених у пункті 3 частини першої статті 42 цього Закону, встановлюються частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті.

Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 42 цього Закону, які не є банками, встановлюються частинами першою, другою, четвертою - восьмою цієї статті.

Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу, зазначених у пункті 2 частини першої статті 42 цього Закону, які є банками, встановлюються законодавством про банки та банківську діяльність, а також частиною дев’ятою цієї статті.

4. Усі професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані створити комплексну, ефективну систему внутрішнього контролю, що включає підсистеми комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту. Така система створюється з урахуванням особливостей виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, характеру та обсягів операцій, що здійснюються ними під час провадження такої діяльності, і ризиків, властивих такій діяльності. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані здійснювати контроль за функціонуванням такої системи.

Структурні підрозділи або окремі посадові особи, що входять до системи внутрішнього контролю, підпорядковуються органу, відповідальному за здійснення нагляду, та звітують перед ним.

5. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані регулярно, але не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено законодавством, переглядати внутрішні політики, що регламентують провадження професійної діяльності.

6. Вимоги до системи внутрішнього контролю професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

7. В усіх професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків незалежно від організаційно-правової форми створюється орган, відповідальний за здійснення нагляду. Члени органу, відповідального за здійснення нагляду, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Професійна придатність члена органу, відповідального за здійснення нагляду, визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Порядок формування органу, відповідального за здійснення нагляду, встановлюється статутом професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен встановлювати стратегічні цілі професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, контролювати актуальність таких цілей та періодично оцінювати прогрес у їх досягненні. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен затверджувати внутрішні положення, що регулюють діяльність органів управління професійного учасника (крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) такого професійного учасника), функціонування системи внутрішнього контролю, а також внутрішні політики щодо надання послуг клієнтам, (крім документів нормативно-технічного характеру), контролювати адекватність та ефективність виконання їхніх вимог. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен вживати відповідних заходів для усунення будь-яких недоліків, виявлених під час контролю.

Положення внутрішніх політик професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків мають передбачати такі повноваження органу, відповідального за здійснення нагляду:

1) контроль здійснення професійним учасником професійної діяльності відповідно до отриманої ним ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності, включаючи професійні компетентності, загальні та спеціальні знання і досвід працівників професійного учасника, а також ресурси, процедури та механізми, необхідні для надання послуг та здійснення професійної діяльності, з урахуванням характеру, масштабу і складності діяльності професійного учасника та всіх вимог законодавства, яким він повинен відповідати;

2) затвердження та контроль виконання внутрішніх політик щодо продуктів та послуг, що пропонуються або надаються з урахуванням положення про управління ризиками та відповідно до характеристик і потреб клієнтів фірми, яким такі продукти та послуги пропонуються чи надаються;

3) затвердження та контроль виконання внутрішніх політик щодо проведення відповідного стрес-тестування у випадках, визначених законодавством;

4) затвердження та контроль виконання політики (положення) щодо винагороди осіб, які беруть участь у наданні послуг клієнтам, спрямованої на заохочення відповідального надання послуг, справедливого поводження з клієнтами, а також уникнення конфлікту інтересів у відносинах з клієнтами;

5) контроль цілісності фінансової звітності і системи подання звітності, в тому числі шляхом здійснення фінансового та операційного контролю;

6) затвердження та контроль організації комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту;

7) контроль розкриття інформації відповідно до вимог цього Закону та надання інформації клієнтам;

8) контроль діяльності осіб, які здійснюють виконавчі функції, та керівників підрозділів системи внутрішнього контролю.

Члени органу, відповідального за здійснення нагляду, повинні мати повний і безумовний доступ до всієї інформації та документів, необхідних для здійснення нагляду за прийняттям управлінських рішень особами, які здійснюють виконавчі функції.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, створює постійно діючий комітет з управління ризиками.

8. До професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, або системно важливими професійними учасниками (крім банків), встановлюються такі додаткові вимоги щодо корпоративного управління:

1) органом, відповідальним за здійснення нагляду, є наглядова рада. У складі наглядової ради такого професійного учасника має бути не менше п’яти осіб, якщо більша кількість не встановлена законом;

2) наглядова рада створює постійно діючі комітети:

а) комітет з питань аудиту (аудиторський комітет);

б) комітет з питань визначення винагороди посадовим особам професійного учасника (комітет з винагород);

в) комітет з питань призначень;

г) комітет з управління ризиками.

Наглядова рада може створювати інші постійно діючі та тимчасові комітети;

3) наглядова рада з числа членів наглядової ради обов’язково визначає відповідальну особу, на яку покладено обов’язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу.

Комітет з питань аудиту і комітет з управління ризиками можуть бути об’єднаними.

Комітет з питань призначень і комітет з винагород можуть бути об’єднаними.

До складу кожного комітету входить не менше трьох членів наглядової ради.

Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними членами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні члени.

9. Додаткові вимоги з корпоративного управління для системно важливих професійних учасників ринків капіталу, які є банками:

1) органом, відповідальним за здійснення нагляду, є наглядова рада;

2) наглядова рада створює постійно діючі комітети:

а) комітет з питань аудиту (аудиторський комітет);

б) комітет з питань визначення винагороди посадовим особам професійного учасника (комітет з винагород);

в) комітет з питань призначень;

г) комітет з управління ризиками.

Наглядова рада може створювати інші постійно діючі та тимчасові комітети;

3) наглядова рада з числа членів наглядової ради обов’язково визначає відповідальну особу, на яку покладено обов’язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу, або створює комітет з питань комплаєнсу.

Комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об’єднаними.

До складу кожного комітету входить не менше трьох членів наглядової ради.

Комітети очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними членами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні члени.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право за погодженням з Національним банком України встановлювати до системно важливих професійних учасників ринків капіталу, які є банками:

додаткові вимоги до системи корпоративного управління, що обмежують ризики їх професійної діяльності на ринках капіталу;

додаткові кваліфікаційні вимоги до членів наглядової ради щодо їх професійної придатності.