Стаття 52. Погашення митного боргу в режимі спільного транзиту

1. Митний борг, що виник відповідно до частини першої статті 50 цього Закону, погашається:

1) у разі виконання таких умов:

а) якщо порушення, яке призвело до виникнення митного боргу, не мало істотного впливу на операцію режиму спільного транзиту;

б) якщо всі митні формальності щодо товарів, необхідні для належного завершення режиму спільного транзиту, згодом були виконані;

2) у разі виконання обов’язку щодо сплати митного боргу;

3) якщо підстави виникнення митного боргу, визначені частиною першою статті 50 цього Закону, виникли внаслідок повного знищення або безповоротної втрати товарів через:

а) природні зміни якісних та/або кількісних характеристик товарів за нормальних умов їх транспортування та зберігання, що підтверджено відповідними документами;

б) аварію або дію обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту втрати (знищення) товарів внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

4) якщо товари конфіскуються за порушення митного та/або податкового законодавства;

5) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до вимог Митного кодексу України.

Для цілей цього Закону вважається, що порушення, яке призвело до виникнення митного боргу, не мало істотного впливу на операцію режиму спільного транзиту, якщо за результатами здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів встановлено, що режим спільного транзиту завершено належним чином.

У разі прийняття рішення посадовими особами митних органів або інших правоохоронних органів про накладення на товари арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб) або про вилучення товарів перебіг строку сплати митного боргу зупиняється на час такого арешту (вилучення).

У разі погашення митного боргу відповідно до цієї частини фінансові санкції, встановлені Податковим кодексом України, не застосовуються.

2. Моментом виконання обов’язку щодо погашення митного боргу відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті є:

1) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету:

а) момент списання коштів з банківського рахунку;

б) момент внесення готівкових коштів у касу банку;

2) момент отримання митним органом розпорядження про використання суми грошових коштів, достатньої для погашення митного боргу та наявної на єдиному казначейському рахунку;

3) момент списання коштів, внесених як індивідуальна гарантія у формі грошової застави, в рахунок сплати митного боргу.

3. Митниця гарантії невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після зарахування до державного бюджету коштів у рахунок погашення митного боргу, інформує митницю відправлення про погашення митного боргу.

Митниця відправлення невідкладно, не пізніш як через дві години після отримання повідомлення, зазначеного в абзаці першому цієї частини, знімає операцію режиму спільного транзиту з контролю.

4. У разі несплати або неповної сплати суми митного боргу у строки, визначені цим Законом, несплачена сума митного боргу вважається податковим боргом та стягується в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

5. Порядок здійснення митних формальностей при погашенні митного боргу в режимі спільного транзиту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.