Стаття 32. Перевірка документів особи

Про Національну поліцію (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы

706325

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

{Абзац перший частини першої статті 32 в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021 }

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

{Пункт 1 частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II}

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

2. У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

{Статтю 32 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024 }

73/148

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги про пред’явлення водієм документів є неправомірними (П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 473/1404/20 від 20 листопада 2020 р.)

Поширеною є ситуація, коли поліція зупиняє транспортний засіб з метою перевірки наявності у водія відповідних документів на автомобіль, відсутності порушень Правил дорожнього руху тощо.

Дана ситуація часом зводиться до того, що інспектор поліції штучно «шукає» порушення водієм Правил дорожнього руху, а не виконує превентивну функцію поліції.

Нижче апеляційний суд вказав свою позицію в такій категорії справ, а саме зазначив, що поліцейський має право вимагати у водія пред’явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.

Фабула судового акту: Інспектором патрульної поліції винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу. Так, у постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом без чинного страхового поліса, чим порушив п. 2.1.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Причиною зупинки автомобіля позивача стало нібито інше порушення Правил дорожнього руху, а саме те, що водій здійснив обгін іншого транспортного засобу на пішохідному переході, чим порушив п.14.6 в) ПДР України – однак докази вчинення останнього не зафіксовано.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Так, п.п.1, 3 ч.1 ст. 35 цього Закону визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Таким чином, апеляційний суд зробив висновок у даній справі, що зважаючи на той факт, що поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред’явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Окремо варто зауважити, що раніше Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 127/19283/17 від 25.09.2019 зробив протилежний висновок із зазначеного питання, вказавши, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення лише за ч. 1 ст. 126 КпАП України за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання інших пунктів Правил дорожнього руху не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Верховний Суд наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов’язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред’явити такі документи.