Стаття 26. Нагляд на консолідованій основі

1. Національний банк України здійснює нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

3. Діяльність у фінансовій групі вважається переважною, якщо за останні чотири звітні квартали середньоарифметичне значення активів фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює відповідний Регулятор, становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.

4. Для цілей консолідованого нагляду фінансові групи, зазначені у частині першій цієї статті, поділяються на банківські групи та небанківські фінансові групи.

Переважна діяльність у фінансовій групі здійснюється фінансовими установами іншими, ніж банк, якщо середньоарифметичне значення активів за останні чотири звітні квартали таких фінансових установ становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.

Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи здійснюється Регулятором у порядку, визначеному його нормативно-правовими актами.

5. Регулятор з метою здійснення нагляду на консолідованій основі має право визначати в межах фінансової групи підгрупи, що складаються щонайменше з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі.

6. З урахуванням особливостей видів діяльності учасників групи та самої групи, характеру і обсягів послуг, які вони надають, їх системного значення та ризиків, притаманних їхній діяльності, Регулятори відповідно до розподілу повноважень, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, з метою здійснення нагляду на консолідованій основі мають право з урахуванням вимог цього Закону та інших законів України у своїх нормативно-правових актах встановлювати вимоги до фінансової групи, її підгруп, зокрема щодо:

1) системи корпоративного управління;

2) системи внутрішнього контролю;

3) облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

4) складення та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності та іншої звітності (крім фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності) або інформації;

5) дотримання пруденційних нормативів та інших пруденційних вимог, встановлених законодавством України;

6) лімітів та обмежень щодо певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території іноземних держав;

7) визначення та встановлення вимог до відповідальної особи фінансової групи, порядку її погодження;

8) структури власності фінансової групи та розкриття інформації щодо неї;

9) інформації, яка подається до Регулятора, а також її обсягів, порядку розкриття та подання;

10) необхідності проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності учасників фінансової групи та консолідованої звітності фінансової групи.

Фінансові групи та їх учасники зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених законодавством.

7. Фінансові установи, за якими на індивідуальній основі здійснює нагляд Національний банк України та які є учасниками фінансової групи, за якою здійснює нагляд Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до положень частини другої цієї статті, підлягають нагляду з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у межах консолідованого нагляду відповідно до закону.

Фінансові установи, за якими на індивідуальній основі здійснює нагляд Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та які є учасниками фінансової групи, за якою здійснює нагляд Національний банк України відповідно до положень частини першої цієї статті, підлягають нагляду з боку Національного банку України у межах консолідованого нагляду відповідно до закону.

8. Фінансова група зобов’язана визначити серед учасників фінансової групи відповідальну особу фінансової групи - фінансову установу, яка спроможна забезпечити виконання вимог, встановлених Регулятором до фінансової групи, та погодити її з Регулятором.

Вимоги до відповідальної особи фінансової групи та порядок її погодження Регулятором визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

9. До погодження Регулятором відповідальної особи фінансової групи або у разі, якщо за висновком Регулятора відповідальна особа, визначена фінансовою групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою є фінансова установа - учасник групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).

10. Особа, яка має намір стати контролером фінансової групи, зобов’язана повідомити про це Регулятора через визначену нею уповноважену особу та надати йому відомості про таку фінансову групу, у тому числі про її структуру власності та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

11. У разі виявлення фінансової групи, яка не ідентифікована контролером фінансової групи або ідентифікована ним не в повному складі, Регулятор у визначеному ним порядку ідентифікує таку фінансову групу та приймає рішення про визнання фінансової групи або про визнання зміни структури власності фінансової групи.

12. Фінансова група та її учасники зобов’язані безоплатно надавати Регулятору інформацію, документи та письмові пояснення з питань їхньої діяльності, а в разі виявлення порушень законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Регулятора, - також копії документів, у порядку, встановленому Регулятором.

13. Особливості здійснення нагляду на консолідованій основі можуть визначатися спеціальними законами.