Призупинення діяльності та простій: які відмінності?

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці пояснює в чому різниця між простоєм та призупиненням дії трудового договору.

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Згадайте новину: Як ФОПу розірвати трудовий договір з найманим працівником?

В чому їх різниця:

1. причина (підстава):

• простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
• призупинення дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;

2. період:

• простій може бути без обмеження часу;
• призупинення можливе лише на період дії військового стану;

3. ініціатор:

• рішення про простій приймає роботодавець;
• ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;

4. для кого:

• простій може бути для всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
• призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто один наказ щодо одного працівника;

5. оплата:

• при простої виплачується не нижче 2/3 окладу, з вини працівника простій не оплачується;
• при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;

6. наказ:

• видається наказ в обох випадках;

7. пенсійний стаж:

• у період простої у разі виплати 2/3 окладу стаж зараховується;
• у період призупинення дії трудового договору стаж не йде, оскільки не сплачується ЄСВ.

Користуйтеся консультацією: Статус безробітного під час війни

Чи потрібно нараховувати індексацію під час воєнного стану?

Так. Законом України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 встановлено особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану. Зазначеним вище Законом зміни до ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» не вносились. Тому в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації.

Призупинення дії трудового договору в період війни – хто може ініціювати?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136.

Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості повинні повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Чи нараховувати ЄСВ у випадку призупинення дії трудового договору в період воєнного стану?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136. Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Оскільки на час призупинення трудового договору зарплату роботодавець не виплачує, то відсутня база нарахування ЄСВ, і відповідно ЄСВ не сплачують.

Однак, роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Вспомните новость: Уволят из-за боевых действий. Работодателям предоставят еще больше оснований для сокращений - законопроект №7251