Подвійне притягнення особи до відповідальності: адміністративної та кримінальної (Бориспільський міськрайонний суд Київської області: суддя Левченко А. В.) та повідомлення про злочин судді Левченко А. В.

Фабула судового акту: 28 травня 2013 року суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Саган В.М. у справі № 3/359/1541/2013 винесено постанову про притягнення громадянина Ткача Владислава Юрійовича, 29.01.1990 р/н, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпПАП, з призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Обставини цієї справи наступні. У громадянина Ткача В.Ю. не було жодних документів, які посвідчували його особу, лише фальшивий паспорт на ім’я громадянина іноземної держави. Звернення до консульської установи України в країні перебування з проханням про допомогу залишилось без відповіді. Перебуваючи в чужий країні без документів і засобів до існування, громадянин Ткач В.Ю. на останні гроші придбав квитка і повернувся в Україну, де і був затриманий прикордонниками аеропорту Бориспіль за спробу незаконного перетину кордону.

Незважаючи на те, що ст. 61 Конституції України забороняє два рази притягати особу до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення, співробітники Бориспільської міліції незаконно порушили проти громадянина Ткача В.Ю. кримінальну справу за ч. 4 ст. 358 КК України.

Кримінальну справу проти громадянина Ткача В.Ю. розглянув Бориспільській міськрайонний суд Київської області і суддя Левченко А.В. виніс гр. Ткачу В.Ю. обвинувальний вирок за ч.4 ст. 358 і присудив 510 грн. штрафу.

Читайте статтю: Двічі за одне ... відповідають.

Справа 359/8383/14-к

провадження1кп\359\403\2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Макаренко Я.В.,

з участю прокурора Григоренка В.С.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу по обвинувальному акту в кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м.Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіти вищої, не одруженого, не депутата, не інваліда, малолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не маючому, працюючого бухгалтером у ФОП « ОСОБА_10», проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, раніше судимого Голосіївським районним судом м. Києва 23 червня 2014 року за ч.4 ст.190 , ч.3 ст.362 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 3 роки з позбавленням права обіймати посади , пов»язані з розпорядженням грошовими коштами у фінансових установах на строк 3 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів

по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України ,-

встановив:

В лютому 2013, точна дата та місце слідством не встановлена, ОСОБА_2, діючи умисно , сприяючи ОСОБА_3 в підробці документа, так як він видається організацією, яка має право видавати такі документи, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує або посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили або можуть спричинити наслідки правового характеру, може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються, засвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно - правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною або службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. В подальшому, ОСОБА_3 в невстановленому місці та періоді часу підробив закордонний паспорт громадянина Республіки Литва, внісши до документу неправдиві дані, змінивши сторінку з установчими даними пред'явника, а саме, вклеївши фотокартку ОСОБА_2За цим, ОСОБА_3, зустрівшись з ОСОБА_2, на території Румунії, точне місце зустрічі не відоме, надав останньому паспорт громадянина Республіки Литва № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, з вклеєною до нього фотокарткою ОСОБА_2 Після цього, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що отриманий ним у ОСОБА_3 паспорт громадянина Литви для виїзду за кордон є підробленим, фактично громадянином даної країни не являючись, залишив собі на зберігання. В травні 2013 ОСОБА_2 вирішив повернутися до України та за підробленим паспортом придбав квиток на авіарейс № 916, сполученням «Прага - Київ». 16.05.2013р. о 06 год. 00 хв. ОСОБА_2, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу і реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 916 сполученням «Прага -Київ» при проходженні прикордонного контролю в терміналі «Д» ДП «МА Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль - 7 Київської області , працівникам Прикордонної служби України для посвідчення своєї особи , діючи умисно, усвідомлюючи те, що він порушив встановлений порядок отримання офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання, пред'явив заздалегідь приготовлений підроблений закордонний паспорт громадянина Литви № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зі своєю фотокарткою і був затриманий прикордонним нарядом. Згідно висновку експерта № 19 від 29.05.2013р. в закордонному паспорті громадянина Литовської республіки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 (ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_5, мала місце заміна сторінки з установчими даними.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.358 КК України , не визнав та пояснив, що він працював на посаді менеджера в ПАТ «КБ»ПриватБанк». В лютому 2013 року він під тиском свого колеги по роботі ОСОБА_3 приймав участь у шахрайських діях відносно коштів даного банку. Під моральним тиском , він разом з ОСОБА_3 та іншими учасниками подій шахрайства прибули в м. Ужгород , там же дізнались про їх розшук правоохоронними органами. Після цього вони нелегально перетнули державний кордон в Румунію, а потім в Чехію. В той час ОСОБА_3 відібрав у нього паспорт та інші речі. Знаходячись в Чехії , він дізнався , що ОСОБА_3 затримано, він тоді телефонував своїй мамі і консультувався з працівниками банку, де він працював, та з її адвокатами. Їм порадили звернутись до консульства України, що він і зробив. В консульстві взяли його заяву і порадили чекати до проведення перевірки, порадивши звернутись до поліції м. Брно. Він постійно телефонував своїй мамі і отримував пораду її адвоката про необхідність отримання будь-якого документу, аби перетнути кордон України. В квітні 2013 року він отримав від ОСОБА_3 підроблений паспорт та 5 тисяч євро. По «скайпу» він розмовляв з матір»ю і слідчим про можливість приїзду до України з підробленим паспортом , оскільки його мають вони зустріти в аеропорту.Вважає, що із-за складених обставин в нього не було можливості іншого варіанту перетину кордону України, оскільки свої можливості він використав та за станом здоров»я не мав можливості залишатись за кордоном. 16.05.2013 р. по прибутті в аеропорт «Бориспіль» він надав паспорт на ім.»я «ОСОБА_6» для проходження через кордон України, пояснивши свої вищенаведені життєві обставини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що в середині лютого 2013 року вона дізналась, що її син причетний до викрадення 8 млн гривень з банку. Із сином не було зв»язку приблизно 100 днів. Потім він сам зателефонував з Чехії. Пояснив, що його документи забрав ОСОБА_3 і оскільки останнього вже затримали, то він (ОСОБА_7) має вже змогу телефонувати та повернутись додому. В подальшому він повідомив, що звертався в консульство України, але йому нічого не допомогли. До міністерства закордонних справ вона не зверталась, а радилась зі слідчим та адвокатом по справі, які наполягали повернення сина будь-яким способом і якнайскоріше. Це вона постійно передавала сину по телефону.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що в той день він знаходився в наряді по пропуску осіб, які перетинали державний кордон України. На його пост серед натовпу пасажирів підійшов в своїй черзі ОСОБА_2 та нічого не пояснюючи, надав паспорт громадянина Литви. Оскільки в нього виникли сумніви в оригінальності даного паспорту , він викликав старшого зміни та доповів про це, передавши останньому наданий паспорт та громадянина. При ньому ОСОБА_2 нічого не пояснював і ні про що не розмовляв. Чи хтось ОСОБА_2 зустрічав йому нічого не відомо.Потік пасажирів постійно великий і того разу до ОСОБА_2 і після нього черга була велика.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що в той день він був на службі старшим прикордонного наряду. ОСОБА_8 доповів про підозру документів ОСОБА_2 і він взяв наданий паспорт громадянина Литви для ретельного дослідження під час якого було виявлено підробку. Свої анкетні дані ОСОБА_2 довгий час приховував. Розповідав, що його розшукують в Україні, власного паспорта він не мав, вимушений був повертатись по підробному паспорту. Його хтось з родичів мав зустрічати в аеропорту. До свідка особисто ніхто з родичів не звертався. Потім згодом ним передали громадянський паспорт ОСОБА_2 , по якому і ідентифікували його особу.

Крім показань допитаних в судовому засіданні осіб, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наданими сторонами обвинувачення та захисту доказами:

- Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів- паспорт громадянина Литовської республіки № НОМЕР_1 на ім.»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- Висновком експерта технічної експертизи документа за № 19 від 29 травня 2013 року, згідно якого встановлено, що в паспорті громадянина Литовської республіки № НОМЕР_1 на ім.»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мала місце заміна сторінки з установчими даними;

- Даними вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 23 червня 2014 року, який набрав законної сили та яким встановлено обставини перетину ОСОБА_2 кордону до Румунії, отримання ним грошей та паспорту від ОСОБА_3, проживання в Чехії, звернення до посольства України та перетин кордону України по прибуттю в аеропорт «Бориспіль» шляхом пред»явлення підробного паспорту гр.-на Литви;

- Позитивними характеристиками з місця проживання та роботи;

- Матеріалами справи №3\359\1541\2013 ( провадження 359\4886\13-п) про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП стосовно гр..України ОСОБА_2, за результатами розгляду якого постановою від 28 травня 2013р. ОСОБА_2 визнано винним за здійснення спроби незаконного перетинання державного кордону України за документом, що містить ознаки підробки, та піддано стягненню у виді штрафу розміром 1700 грн, дана постанова набрала законної сили;

- Даними листа на адвокатський запит з Міністерства закордонних справ про те, що ОСОБА_2 дійсно 25 квітня 2013 року звернувся до Консульства України в Брно з проханням передати його українській стороні, про що подав заяву. Консульство провело перевірку по його заяві, але ОСОБА_2 більше на зв»язок з Консульством не виходив;

- Даними виписки з історії хвороби ОСОБА_2.

- також досліджені в судовому засіданні вимога про судимість , копія паспорту та ідентифікаційного номеру, довідки про відсутність Д-обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Позиція сторони захисту щодо відсутності ознак злочину в силу положень ч.1 ст.39 КК України, оскільки ОСОБА_2 використав завідомо підробний документ в умовах крайньої необхідності , на думку суду, не ґрунтується на законі та спростовується матеріалами справи.Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 разом із співучасниками злочину виїхали на автомобілі до м. Ужгорода, де пробули там до 28 лютого 2013 року. 01 березня 2013 р. вони разом нелегально, в брод річки перейшли через державний кордон до Румунії. Згодом в готелі кожен з них отримав від ОСОБА_3 по 6000 доларів та підроблені документи і «усі роз»їхались, хто куди». 25 квітня 2013 року він подав заяву до Консульства України в м.Брно і більше жодного разу не підтримав відносин з дипломатичною службою України в Чехії, хоча на той час мав постійний телефонний зв»язок з мамою, адвокатами та працівниками банку, де він працював. Лише 16 травня 2013 р. ОСОБА_2 надав на паспортний контроль підробний документ, назвавши прикордоннику не своє справжнє ім.»я. За такий проміжок часу та при таких умовах у ОСОБА_2 була можливість реалізувати свою мету повернення до України законним шляхом. Стан крайньої необхідності має виникнути за наявності відповідної підстави при ознаках : 1) небезпеки, що безпосередньо загрожує право охоронюваним інтересам особи, суспільства або держави і 2) обстановки, яка не дає можливості усунути цю небезпеку іншими засобами, крім заподіювання шкоди таким же првоохоронюваним інтересам. При таких обставинах , враховуючи час перебування ОСОБА_2 на «нелегальному положенні», час отримання підробного паспорту, час його використання, відсутність його активних дій в Ужгороді, Румунії та Чехії, суд не вбачає наявності небезпеки та обстановки , яка не дає можливості усунути цю небезпеку іншими засобами.

Твердження сторони захисту про неможливість подвійного притягнення до відповідальності за те ж саме правопорушення , оскільки ОСОБА_2 був раніше притягнутий до адмінвідповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП суд також вважає безпідставним та таким , що не ґрунтується на законі. Об»єктом посягання правопорушення, за яке передбачено відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП, є встановлений порядок законного перетинання державного кордону України і за порушення такого порядку ОСОБА_2 притягнуто до адмінвідповідальності постановою суду від 28 травня 2013 року. Об»єктом злочинного використання підробленого документу є порушення нормальної діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій і винна особа має нести відповідальність, встановлену кримінальним законом.

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні надані докази по справі, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю. На думку суду по справі надана стороною обвинувачення достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження такої винуватості.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у використанні завідомо підробленого документа ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.358 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд вважає вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин ( знаходження поза межами України, відсутність власних документів, труднощі мовного спілкування тощо).

Обставин, що обтяжують його покарання, згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 , суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, приймаючи до уваги особу підсудного, наявність пом»кшуючих обставин, вважає, що покарання підсудному слід обрати у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Речові докази слід залишити в матеріалах кримінального провадження за № 12013100110000149. Судові витрати по справі відсутні. Заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не обиралось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 -376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 ( п»ятсот десять ) грн.

Початок строку відбуття покарання підсудному рахувати з дня проголошення вироку.

Засуджений зобов»язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Речові докази - паспорт громадянина Литовської республіки № НОМЕР_1 на ім.»я ОСОБА_6 ((ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_5, залишити в матеріалах кримінального провадження за № 12013100110000149.

В силу положень ч.3 ст.72 КК України даний вирок виконується самостійно.

Вирок на протязі 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя: А.В. Левченко

У зв'язку з цим голова Українського юридичного товариства Олег Березюк звернувся до Генерального Прокурора України з вимогою вжити передбачених законом заходів для відновлення законності у справі громадянина Ткача В.Ю., а також притягнути до відповідальності співробітників міліції, прокуратури і суду винних у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності та засудженні громадянина Ткача В.Ю. Наводимо текст зазначеного звернення.