П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю

"ВВІКО" - Бабія М.В.,

публічного акціонерного товариства

"Державний експортно-імпортний

банк України" - Будниченка О.В.,

Беседіна В.І.,

ліквідатора - арбітражного

керуючого - Старжинської Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Тетяни Юріївни про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 122/14б-06/11 за заявою відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО", треті особи: розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" -арбітражний керуючий Капелюшний Ігор Вікторович, ОСОБА_12, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року відкрите акціонерне товариство "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" (далі - ВАТ "КСАТП-1001") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. звернулося до господарського суду Київської області у межах справи про банкрутство ВАТ "КСАТП-1001" із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" (далі - ТОВ "ВВІКО"), в якій просило визнати право власності за ВАТ "КСАТП-1001" на нерухоме майно, розташоване за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, загальною площею 10 244,5 кв. м (далі - спірне майно) і витребувати це майно на підставі статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) із незаконного володіння ТОВ "ВВІКО".

Заяву мотивовано тим, що спірне майно вибуло із володіння ВАТ "КСАТП-1001" на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня

2004 року, який у подальшому визнано судом недійсним, тобто не з власної волі позивача, а ТОВ "ВВІКО" придбало це майно в особи, яка не мала права його відчужувати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 липня

2015 року заяву ліквідатора - арбітражного керуючого ВАТ "КСАТП-1001" Старжинської Т.Ю. задоволено.

Ухвалу мотивовано тим, що вимоги ліквідатора ґрунтуються на вимогах закону.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від

16 вересня 2015 року ухвалу Господарського суду Київської області від

15 липня 2015 року скасовано та відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "КСАТП-1001" - арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Суд апеляційної інстанції виходив із необґрунтованості заявлених вимог і пропущення позивачем трирічного строку позовної давності для звернення з позовом.

Вищий господарський суд України постановою від 18 листопада

2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року, змінивши мотиви відмови у задоволенні поданої ліквідатором ВАТ "КСАТП-1001" - арбітражним керуючим Старжинською Т.Ю. заяви, та зазначив такою підставою для відмови у позові є пропуск позивачем строку позовної давності.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ВАТ "КСАТП-1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого

Старжинської Т.Ю., посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статей 257, 258, 266, частин 3, 4 статті 267 ЦК, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, та посилаючись на невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права, просить змінити постанову Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року у справі №122/14б-06/11:

- залишити зазначену постанову без змін в частині встановлення, що майно за визнаним недійсним договором відчужено поза волею правомірного власника (ВАТ "КСАТП-1001"); що майно перебуває у володінні добросовісного набувача ТОВ "ВВІКО"; що наявні правові підстави для задоволення віндикаційного позову власника ВАТ "КСАТП-1001" щодо витребування майна у добросовісного набувача (ТОВ "ВВІКО") на підставі статті 388 ЦК без потреби визнання недійсними наступних договорів відчуження спірного майна, після визнаного недійсним першого із них в ланцюжку відчуження, за яким спірне майно вибуло із власності заявника поза його волею, що встановлено чинними рішеннями судів;

- змінити постанову, що переглядається, в частині застосування строків позовної давності на підставі заяви третьої особи - публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк"), а саме зазначити про відсутність підстав для застосування строків позовної давності;

- змінити постанову, що переглядається, в частині залишення касаційної скарги ВАТ "КСАТП-1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. без задоволення, а саме: задовольнити цю касаційну скаргу та скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року повністю і залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 15 липня 2015 року.

На обґрунтування своїх доводів ВАТ "КСАТП-1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від

12 січня 2016 року у справі № 925/1067/15, від 13 жовтня 2015 року у справі № 914/4603/14, від 1 квітня 2014 року у справі № 7/5005/9232/2012 та копію постанови Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі

№ 6-25цс15.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав:

- неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1);

- невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 3).

На думку заявника, неоднакове застосування судом касаційної інстанції у справі № 122/14б-06/11, яка розглядається, одних і тих самих норм матеріального права підтверджується копіями постанов Вищого господарського суду України від 12 січня 2016 року у справі № 925/1067/15, від 13 жовтня 2015 року у справі № 914/4603/14, від 1 квітня 2014 року у справі № 7/5005/9232/2012. Невідповідність висновків Вищого господарського суду України у справі № 122/14б-06/11, яка розглядається, висновкам Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права підтверджується копією постанови Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі

№ 6-25цс15.

Проте з такими доводами заявника погодитися не можна.

У справі № 122/14б-06/11, що розглядається, Вищий господарський суд України як підставу для відмови у задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "КСАТП - 1001" про визнання права власності та витребування спірного майна із незаконного володіння ТОВ "ВВІКО" зазначив пропуск позивачем строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, виходячи з тих обставин, що заяви про застосування такого строку були подані відповідачем ТОВ "ВВІКО" 8 липня 2015 року і третьою особою ПАТ "Укрексімбанк" 10 червня 2015 року, що встановлено судом першої інстанції (ухвала Господарського суду Київської області від 15 липня 2015 року) та судом апеляційної інстанції (постанова Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року).

У постановах від 12 січня 2016 року у справі № 925/1067/15, від

13 жовтня 2015 року у справі № 914/4603/14, від 1 квітня 2014 року у справі № 7/5005/9232/2012 Вищий господарський суд України залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення пред'явлених позовних вимог, незважаючи на подання третіми особами у наведених справах заяв про застосування позовної давності, та вважав, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

У постанові від 18 березня 2015 року у справі № 6-25цс15 за позовом банку до фізичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки Верховний Суд України погодився з висновком Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про задоволення позовних вимог і, визначивши розмір заборгованості за кредитним договором, зауважив, що можливість застосування позовної давності (як загальної, так і спеціальної) пов'язана лише з наявністю відповідної заяви сторони.

Отже, зі змісту зазначених рішень суду касаційної інстанції та Верховного Суду України, копії яких додано до заяви, а також оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України не вбачається підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки таких висновків суди дійшли за різних встановлених судами обставин.

Згідно з частиною 1 статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд судових рішень господарських судів, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на викладене у задоволенні заяви ВАТ "КСАТП-1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 122/14б-06/11 слід відмовити.

Керуючись статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство - 1001" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Старжинської Тетяни Юріївни про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 122/14б-06/11.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 статті 11116 ГПК.

Головуючий І.С. Берднік

судді: А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький