29.09.2017
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Постанова ВСУ від 19.09.2017 року у справі №800/642/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників:

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) - Біркіної А.В.,

Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) - Белінської О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ВККС, третя особа - ВРП, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

7 грудня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 14 листопада 2016 року про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції (правонаступником якої є ВРП; далі - ВРЮ) для вирішення питання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Корольовського районного суду міста Житомира.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 послався на те, що питання надання оцінки законності та обґрунтованості судових рішень не входить до компетенції ВККС, а скасування рішень суду про задоволення позову в апеляційному порядку не є підставою для дисциплінарної відповідальності. На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим. Також позивач зазначив, що при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення не було враховано попередню бездоганну роботу позивача, а також те, що він є вдівцем та самостійно виховує неповнолітню дитину.

Суд, зокрема, установив, що у червні 2015 року та березні 2016 року до ВККС надійшли окремі ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18 червня 2015 року та від 23 лютого 2016 року щодо поведінки судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_6., яка може мати наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У дисциплінарних провадженнях, порушених за зазначеними окремими ухвалами, відповідно до

статті 95 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5430/ed_2016_10_05/pravo1/T102453.html?pravo=1>(чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VI) проведено перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді ОСОБА_6. до дисциплінарної відповідальності.

За результатами проведених перевірок члени ВККС Тітов Ю.Г. та Луцюк П.С. підготували висновки, на підставі яких рішеннями ВККС від

23 лютого та 20 липня 2016 року №№ 494/дп-16 та 1459/дп-16 стосовно судді ОСОБА_6. було відкрито дисциплінарні справи, які 24 жовтня 2016 року рішенням ВККС № 1871/дп-16 об'єднано в одне дисциплінарне провадження для подальшого розгляду.

Розглянувши дисциплінарну справу, ВККС встановила, що під час розгляду відповідних цивільних справ, які знаходились у провадженні судді ОСОБА_6., останній допустив істотні порушення вимог процесуального законодавства. Зокрема, порушення правил територіальної підсудності, прийняття до розгляду позовів, поданих з порушенням визначених процесуальним законом вимог, вирішення питання про забезпечення позову, що призвело до втручання у господарську діяльність юридичної особи та обмеження її права власності, невнесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали про відкриття провадження у справі, обґрунтування судового рішення доказом, який був відсутній у матеріалах справи, та доказом, не підписаним та не завіреним належним чином.

Сукупність істотних порушень вимог процесуального законодавства, допущених суддею ОСОБА_6 на стадіях відкриття провадження у справах, їх судового розгляду, стало підставою для прийняття рішення ВККС від 14 листопада 2016 року № 1897/дп-16, яким вирішено внести подання до ВРЮ про звільнення судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_6.

Вищий адміністративний суд України постановою від 25 квітня

2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

4 травня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. У заяві просить скасувати зазначене вище рішення Вищого адміністративного суду України й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 1 частини першої статті 94 Закону № 2453-VI ВККС здійснює дисциплінарне провадження, зокрема, щодо суддів місцевих судів.

На час прийняття оскаржуваного рішення ВККС Закон № 2453-VI <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_10_05/pravo1/T102453.html?pravo=1> втратив чинність у зв'язку з набуттям чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_01_05/pravo1/T161402.html?pravo=1>(далі -

Закон № 1402-VIII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_01_05/pravo1/T161402.html?pravo=1>).

Відповідно до абзацу другого пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII якщо на день набрання чинності цим Законом ВККС прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями ВККС, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, ВККС застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.

Пунктом 6 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1181/ed_2017_01_05/pravo1/T161402.html?pravo=1> передбачено, що до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

За правилами пункту 1 частини першої статті 94 Закону № 2453-VI ВККС здійснює дисциплінарне провадження, зокрема, щодо суддів місцевих судів.

Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності судді визначені в статті 92 Закону № 2453-VI, відповідно до підпункту «а»

пункту 1 частини першої якої суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості.

При цьому згідно з частиною другою статті 92 Закону № 2453-VI скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Таким чином, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, умисне порушення норм права чи неналежне ставлення до службових обов'язків судді унеможливлює звільнення його від дисциплінарної відповідальності крім, випадків, передбачених законодавством.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, Вищий адміністративний суд України виходив, зокрема, із того, що встановлені ВККС порушення процесуального законодавства, а також наслідки за результатами вчинених діянь свідчать про неналежне ставлення судді до службових обов'язків, системність недотримання ним норм, які визначають форму та порядок здійснення цивільного судочинства, систематичне порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, а отже, є порушенням присяги і, як наслідок, підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади, що є пропорційним скоєному та виправданим з урахуванням часу, що минув з моменту прийняття ним рішень.

Також Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність застосування трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки зазначені проступки позивача вчинені після

28 березня 2015 року - дня набрання чинності Законом № 2453-VI <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/T102453.html?pravo=1>в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

За таких обставин, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, встановлені окремими ухвалами та дисциплінарним провадженням істотні порушення вимог процесуального законодавства, допущені суддею ОСОБА_6 під час здійснення правосуддя, як окремо, так і в їх сукупності свідчать про неналежне ставлення судді до службових обов'язків, а відтак ВККС відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дослідивши всі наявні у матеріалах дисциплінарної справи обставини, врахувавши характер дисциплінарного проступку, його наслідки, дані, що характеризують суддю, та ступінь його вини, дійшла обґрунтованого висновку про наявність підстав для внесення подання до ВРЮ про звільнення ОСОБА_6 з посади судді.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове рішення чи направити справу на новий судовий розгляд.

Доводи заявника не спростовують правильності висновків цього рішення.

За таких обставин висновок Вищого адміністративного суду України про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм права, а відтак його рішення є обґрунтованим, у зв'язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 170-1, 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков Судді:М.І. Гриців О.В. Кривенда

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: