Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 990/184/24

Провадження № 11-211заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 серпня 2024 року (судді Соколов В. М., Мацедонська В. Е., Білак М. В., Загороднюк А. Г., Губська О. А.) у справі № 990/184/24 за позовом ОСОБА_1 (далі також позивач) до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до ВРП, у якій просив:

- визнати протиправними дії ВРП щодо нерозгляду його скарги від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24;

- зобов`язати ВРП розглянути його скаргу від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 та надати йому мотивоване рішення.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до ВРП з дисциплінарною скаргою щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 , яку Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 28 лютого 2024 року

№ 581/3дп/15-24 залишила без розгляду та повернула йому. Це рішення дисциплінарного органу він оскаржив до ВРП, однак 9 травня 2024 року отримав на свою електрону адресу лист ВРП, яким фактично відмовлено в розгляді його скарги на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24.

Протиправність дій відповідача позивач мотивує тим, що лист від 9 травня 2024 року № 16325/0/9-24 не є рішенням ВРП, прийнятим за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, у розумінні статей 51, 52 Закону України від 21 грудня 2016 року

№ 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), що, на його переконання, є підставою для визнання дій відповідача протиправними і зобов`язання повторно розглянути його скаргу від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 та ухвалити рішення у порядку статті 51 Закону № 1798-VIII.

3. ВРП позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача.

Так, представник ВРП пояснив, що оскільки ухвала Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 про залишення без розгляду та повернення скарги оскарженню не підлягає, то секретаріат ВРП за підписом заступника начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ОСОБА_3 надав відповідь на скаргу позивача з відповідними роз`ясненнями, зокрема про те, що згідно із частиною четвертою статті 44 Закону № 1798-VIII рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає, а також про те, що повернення дисциплінарної скарги без розгляду не перешкоджає праву заявника на повторне звернення до ВРП з новою дисциплінарною скаргою, яка відповідає вимогам, визначеним у статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).

Представник ВРП також зауважив, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично зводяться до оскарження ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24, проте ця ухвала не може бути самостійним предметом судового розгляду. Крім того, представник ВРП переконує, що ухвала Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24, незважаючи на те, що її постановлено у зв`язку зі зверненням позивача, не створює для нього жодних юридичних прав та/чи обов`язків, а з огляду на завдання дисциплінарного провадження та правовий статус ВРП у цих правовідносинах рішення цього органу й не може порушувати особистих прав та/або інтересів заявника, тому позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Обставини справи

4. 5 та 12 січня 2024 року до ВРП за вхідними № П-67/0/7-24,

№ П-67/2/7-24 надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_1 щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 під час розгляду справи № 522/20005/23.

5. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 5 січня 2024 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 12 січня 2024 року дисциплінарні скарги ОСОБА_1 були передані для розгляду члену ВРП ОСОБА_4 .

6. 14 лютого 2024 року за результатами попередньої перевірки скарг доповідач - член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_4 склав висновок про залишення без розгляду та повернення дисциплінарних скарг ОСОБА_1 як таких, що не містять відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді (пункт 2 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII).

7. На підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII Третя Дисциплінарна палата ухвалою від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 дисциплінарні скарги ОСОБА_1 від 5 січня 2024 року за вхідним № П67/0/7-24 та від 12 січня 2024 року за вхідним № П-67/2/7-24 щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 залишила без розгляду та повернула скаржнику (пункт 7 мотивувальної частини та пункт 7 резолютивної частини ухвали).

8. 12 квітня 2024 року до ВРП за вхідним № П-67/6/7-24 надійшла скарга ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24, у якій він просив:

1) скасувати пункт 7 ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24;

2) скасувати висновок члена ВРП ОСОБА_4 від 14 лютого 2024 року за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг ОСОБА_1 щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 ;

3) повторно провести перевірку його дисциплінарної скарги від 12 січня 2024 року (вхідний

№ П-67/2/7-24) щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 ;

4) повідомити скаржника письмово про прийняте рішення за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

9. ВРП листом від 9 травня 2024 року № 16325/0/9-24 за підписом заступника начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 11 квітня 2024 року (вхідний № П-67/6/7-24 від 12 квітня 2024 року).

За змістом цього листа позивачу роз`яснено, що згідно із частиною четвертою статті 44

Закону № 1798-VIII рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає. Водночас повернення скарги без розгляду не перешкоджає праву заявника на повторне звернення до ВРП з новою дисциплінарною скаргою, яка відповідає вимогам, зазначеним у статті 107 Закону № 1402-VІІІ. ВРП діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та приймає рішення виключно в межах відповідних процедур.

10. Позивач переконаний, що ВРП не дотрималася вимог Закону № 1798-VIII при розгляді його скарги на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року №581/3дп/15-24, тому звернувся до суду за захистом своїх, як він уважає, порушених прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 8 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

12. Ухвалюючи це судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм законів № 1798-VIII і № 1402-VІІІ на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Дисциплінарної палати, визначений автоматизованою системою розподілу справ, перевіряє скаргу на відповідність вимогам закону та готує висновок, у якому пропонує Дисциплінарній палаті: 1) залишити скаргу без розгляду та повернути скаржникові; 2) відмови у відкритті дисциплінарної справи; 3) відкрити дисциплінарну справу. Підстави для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та її повернення визначені статтею 44 Закону № 1798-VIII, однією з яких є те, що скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді (пункт 2 частини першої цієї статті). Водночас повернення дисциплінарної скарги не позбавляє заявника права на повторне звернення до ВРП з дисциплінарною скаргою, яка відповідатиме вимогам, наведеним у статті 107 Закону № 1402-VІІІ. При цьому положення частини четвертої статті 44 Закону № 1798-VIII містять імперативний припис, згідно з яким рішення про повернення дисциплінарної скарги не оскаржується.

13. Суд першої інстанції наголосив, що Закон № 1798-VIII чітко унормовує неможливість оскарження рішення про повернення дисциплінарної скарги без розгляду, тому констатував відсутність ознак протиправності в діях ВРП щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року уповноваженою посадовою особою секретаріату ВРП відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі -

Закон № 393/96-ВР) із наданням відповіді від 9 травня 2024 року за № 16325/0/9-24.

У цьому контексті суд першої інстанції також зазначив, що будь-якого іншого правильного способу реагування на скаргу ОСОБА_1 , подання якої не передбачено чинним законодавством, аніж надання на неї обґрунтованої відповіді з роз`ясненнями, судом не встановлено і законом не визначено.

14. Реагуючи на доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 51

Закону № 1798-VIII, суд першої інстанції зауважив, що ця стаття регулює питання розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, тобто на рішення дисциплінарного органу за результатами розгляду скарги на дії судді по суті. Натомість у спірному випадку Третя Дисциплінарна палата повернула дисциплінарну скаргу позивача без розгляду та не приймала рішення, передбаченого статтею 50 Закону № 1798-VIII.

15. У підсумку суд першої інстанції виснував, що оспорювані дії відповідача не порушують будь-яких прав та інтересів позивача, як і не змінюють його правове становище, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

16. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 серпня 2024 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

17. На обґрунтування апеляційної скарги позивач наполягає, що лист ВРП від 9 травня 2024 року № 16325/0/9-24 не є рішенням у розумінні вимог статей 51 і 52

Закону № 1798-VIII, що він уважає підставою для визнання дій відповідача протиправними із зобов`язанням повторно розглянути його скаргу від 11 квітня 2024 року та ухвалити рішення в порядку статті 51 Закону № 1798-VIII.

18. Позивач уважає, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції безпідставно не врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 8 вересня 2022 року (провадження № 11-279сап21). У цьому контексті позивач також переконує, що ВРП не дотрималася визначених у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вимог під час розгляду його скарги від 11 квітня 2024 року на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП.

19. Також у тексті апеляційної скарги позивач навів норми матеріального та процесуального права і повторив власні твердження щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 .

Рух апеляційної скарги

20. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 вересня 2024 року відкрила провадження за апеляційною скаргою позивача та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 990/184/24, а ухвалою від 25 вересня 2024 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

21. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та наполягає, що ВРП жодним чином не порушувала прав, свобод чи інтересів позивача, тому вважає відсутніми підстави для задоволення поданої ним апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

22. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ВРП про визнання протиправними дій останньої щодо нерозгляду його скарги від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24, які виразилися у направленні йому листа 9 травня 2024 року, оскільки, на переконання позивача, ВРП зобов`язана розглянути його скаргу по суті у визначеному статтею 51 Закону № 1798-VIII порядку.

23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Так, частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

25. Частиною четвертою статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП.

26. Особливості провадження в цій категорії справ визначені статтею 266 КАС України, частиною п`ятою якої встановлено, що судом апеляційної інстанції в цій категорії справ є Велика Палата Верховного Суду.

27. Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

28. За правилами статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

29. На підставі частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка здійснює повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

30. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів (частина десята статті 131 Конституції України).

31. Повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом № 1798-VIII та Законом № 1402-VІІІ.

32. Так, частиною першою статті 1 Закону № 1798-VIII визначено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

33. Згідно із частинами першою та другою статті 107 Закону № 1402-VІІІ право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Адвокат зобов`язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

34. Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

35. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина шоста статті 107 Закону № 1402-VІІІ).

36. Статтею 108 Закону № 1402-VІІІ визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

37. Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

38. Згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.

Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону № 1402-VІІІ, або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

39. Частиною третьою статті 42 Закону № 1798-VIII врегульовано, що дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

40. За правилами статті 43 Закону № 1798-VIII дисциплінарний інспектор ВРП, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5частини першої статті 44 цього Закону, - залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п`ятнадцять днів.

Висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

41. Водночас на підставі пункту 23-7 розділу ІІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів ВРП, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

42. Частинами першою - четвертою статті 44 Закону № 1798-VIII визначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо: 1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом № 1402-VІІІ; 2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді; 3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді; 4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи; 5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені; 6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

43. При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.

44. Рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

45. Звідси можна виснувати, що усі мають право на звернення до ВРП зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Водночас за дисциплінарною скаргою дисциплінарне провадження щодо судді, яке здійснюють дисциплінарні палати, утворені з числа членів ВРП, може бути відкрите за умови дотримання скаржником вимог до форми та змісту дисциплінарної скарги, визначених частиною другою статті 107 Закону № 1402-VІІІ та частиною першою статті 44 Закону № 1798-VIII. Натомість недотримання скаржником цих вимог є підставою для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та її повертається скаржнику.

46. Так, за змістом наведених норм Закону № 1402-VІІІ та Закону № 1798-VIII дисциплінарна скарга підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику, зокрема, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

47. При цьому частиною четвертою статті 44 Закону № 1798-VIII імперативно визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає, що, однак, не перешкоджає скаржнику повторно звернутися до ВРП зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, яка відповідатиме вимогам до форми та змісту дисциплінарної скарги.

48. Як установив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач реалізував своє право на звернення до ВРП з дисциплінарними скаргами щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2

49. У передбаченому статтею 43 Закону № 1402-VІІІ з урахуванням пункту 23-7 розділу ІІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII порядку доповідач - член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_4 здійснив попередню перевірку поданих позивачем дисциплінарних скарг, за результатом якої склав висновок про наявність визначеної пунктом 2 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII підстави для залишення цих дисциплінарних скарг без розгляду та їх повернення скаржнику як таких, що не містять відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

50. На підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII Третя Дисциплінарна палата ухвалою від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 дисциплінарні скарги ОСОБА_1 від 5 січня 2024 року за вхідним № П67/0/7-24 та від 12 січня 2024 року за вхідним № П-67/2/7-24 щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 залишила без розгляду та повернула скаржнику.

51. Цю ухвалу позивач оскаржив до ВРП, яка листом від 9 травня 2024 року № 16325/0/9-24 за підписом заступника начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ОСОБА_3 роз`яснила позивачу, що згідно із частиною четвертою статті 44 Закону № 1798-VIII рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає. Водночас повернення скарги без розгляду не перешкоджає праву заявника на повторне звернення до ВРП з новою дисциплінарною скаргою, яка відповідатиме вимогам, зазначеним у статті 107 Закону № 1402-VІІІ.

52. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій справі фактично спрямовані на визнання протиправною бездіяльності ВРП та зобов`язання її вчинити дії, а саме розглянути його скаргу від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24.

53. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

54. Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

55. Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

56. При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

57. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

58. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

59. Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

60. При цьому протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

61. Повноваження ВРП у процедурі дисциплінарного провадження щодо суддів вичерпно визначені Конституцією України та Законом № 1798-VIII, які не врегульовують порядок розгляду ВРП скарг на рішення Дисциплінарної палати ВРП про повернення дисциплінарної скарги.

62. Однак, як уже зазначено вище у цій постанові, частиною четвертою статті 44

Закону № 1798-VIII імперативно визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає, що й зумовлює відсутність у чинному законодавстві України встановленого для ВРП способу (порядку / процедури) розгляду скарг на рішення Дисциплінарної палати ВРП про повернення дисциплінарної скарги.

63. Отже, цілком слушним є висновок суду першої інстанції про відсутність для ВРП будь-якого іншого правильного способу реагування на скаргу ОСОБА_1 , подання якої не передбачено чинним законодавством, аніж надання на неї обґрунтованої відповіді з роз`ясненнями.

64. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог статей 51, 52 Закону № 1798-VIII з таких мотивів.

65. У випадках, коли за наслідками попереднього розгляду дисциплінарної скарги не було встановлено підстав для її повернення або для відмови у відкритті дисциплінарної справи та, відповідно, дисциплінарна палата ухвалила рішення про відкриття дисциплінарної справи, за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді, як це визначено частиною другою статті 50

Закону № 1798-VIII.

66. Стаття 51 Закону № 1798-VIII врегульовує порядок розгляду скарг на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, частина перша якої передбачає, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

67. Своєю чергою стаття 52 Закону № 1798-VIII врегульовує порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, і частина друга цієї статті визначає, що право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

68. При цьому рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду в порядку статті 266 КАС України та статті 52 Закону № 1798-VIII.

69. Отже, за змістом статей 51, 52 Закону № 1798-VIII до ВРП можуть бути оскаржені виключно рішення її дисциплінарного органу, прийняті за результатами розгляду скарги щодо дисциплінарного проступку судді по суті.

70. Аналогічний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду вже викладала у постановах від 6 грудня 2018 року у справі № 9901/756/18 (провадження № 11-1062заі18), від 4 квітня 2019 року у справі № 9901/25/19 (провадження № 11-63заі19), предметом спору в яких були ухвали дисциплінарної палати ВРП про залишення без розгляду та повернення дисциплінарних скарг скаржникам.

71. Оскільки за обставинами цієї справи подані позивачем дисциплінарні скарги дисциплінарна палата повернула йому та підставі пункту 2 частини першої статті 44

Закону № 1798-VIII, а отже, не відкривала за цими скаргами дисциплінарну справу та не ухвалювала за результатами розгляду такої справи рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді, то до спірних правовідносин не можуть застосовуватися приписи статей 51, 52 Закону № 1798-VIII.

72. Відповідно помилковим є й посилання позивача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 8 вересня 2022 року (провадження № 11-279сап21), оскільки спір у тій справі виник щодо правомірності рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, який і скористався визначеним у статті 52 Закону № 1798-VIII правом оскаржити це рішення до суду.

73. У контексті мотивів позовної заяви та апеляційної скарги слід зауважити, що особисте переконання позивача про наявність у ВРП обов`язку розглянути по суті його скаргу від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року № 581/3дп/15-24 з огляду на викладені вище у цій постанові висновки не доводить порушення відповідачем прав позивача у спірних правовідносинах.

74. За такого правового регулювання, змісту та обсягу фактичних передумов, які спричинили спір у цій справі, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

75. Велика Палата Верховного Суду оцінила доводи та вимоги апеляційної скарги, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли призвести до неправильного вирішення справи та, відповідно, бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду скарги

76. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

77. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

78. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у цій справі суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків. Отже, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Н. В. ШевцоваСудді: О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. І. Гриців І. В. Ткач Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич І. В. Желєзний Є. А. Усенко В. В. Король