Історія справи

Постанова від 20.10.2025 року у справі №420/13307/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 420/13307/23

адміністративне провадження № К/990/20460/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у складі судді Завальнюка І.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Крусяна А.В. (головуючий), суддів: Єщенка О.В., Яковлєва О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 9 січня 2023 року №66050713 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов`язати повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 7 листопада 2022 року №52995356.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей, зокрема, про прийняття його в експлуатацію, а позивачем не надано державному реєстратору таких відомостей по спірному об`єкту нерухомого майна, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на такий об`єкт, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.

3. Суди попередніх інстанцій встановили:

3.1 3 лютого 1987 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку загальною житловою площею 26,1 кв.м. та надвірних будівель: «В» - сараю, «Т» - вбиральні, «Е» - сараю, «Д» - сараю, №№1, 2 - огородження, I-II - мостіння, розташованих на земельній ділянці 580 кв.м., що посвідчений старшим державним нотаріусом та зареєстрований 10 березня 1987 року Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації.

3.2 Виконком Іллічівської районної ради народних депутатів м. Одеси рішенням від 17 жовтня 1986 року № 671 вирішив закріпити надлишки площі земельної ділянки у додатковому розмірі 31 кв.м. за домоволодінням АДРЕСА_1 .

3.3 Рішенням Виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів від 16 вересня 1988 року №905 ОСОБА_5 отримала дозвіл на проведення реконструкції будинку АДРЕСА_1 в існуючих розмірах.

3.4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, про що Новопетрівськобю сільською радою Великомихайлівського району Одеської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №10.

3.5 Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 лютого 2022 року № 299733786, 21 грудня 2011 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкту 35601861) за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 3 лютого 1987 року.

3.6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , який був братом позивача.

3.7 П`ята Одеська державна нотаріальна контора листами від 7 червня 2013 року № 911/02-14, №912/02-14 повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про неможливість видачі їм свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_6 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього та їх реєстрація відповідним органом.

3.8 Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі №521/14991/13-ц затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_7

3.9 Згідно пункту 1 вищезазначеної мирової угоди: « ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнають, що ОСОБА_1 прийняла спадщину та є спадкоємицею за законом та за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 визнає, що ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 визнає, що ОСОБА_7 прийняв спадщину та є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

3.10 Згідно пункту 2 вищезазначеної мирової угоди: «Право користування земельною ділянкою загальною площею 611 кв.м., яка знаходилася у користуванні померлої ОСОБА_5 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 визнається відповідно за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0350 га, яка складається з двох земельних ділянок: 0,0324 га та 0,0026 га, та право, право власності за яким було зареєстровано в КП «МБТІ» 10 березня 1987 року №2-539, кн. 197-68-19758, інвентаризаційна справа №25377 та на підставі рішення Виконкому Іллічівської районної Ради народних депутатів про відвід земельної ділянки від 17 жовтня 1986 року №671».

3.11 Згідно пункту 4 вищезазначеної мирової угоди: «За ОСОБА_1 визнається право власності на будівельні матеріали вартістю 398 884 грн, з яких споруджено 65/100 частин будинку літ. « 3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що становить наступні приміщення: №2-1 коридор, площею 5,2 кв.м, вартістю 13689 грн; №2-2 - житлова, площею 14,6 кв.м, вартістю 38437 грн; №2-3 кухня, площею 10,5 кв.м, вартістю 27 643 грн; №2-4 санвузол, площею 2,5 кв.м, вартістю 6580 грн.

Площа приміщень частини житлового будинку літ. «З», яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , становить 32,8 кв.м, у т.ч. житлова 14,6 кв.м. та господарські споруди: В літ. «К» ОСОБА_1 приміщення, що з гаражем площею забудови 26 кв.м, вартістю 113 554 грн;

літня кухня літ. «В», вартістю 160 110 грн; - сарай літ. «Л», вартістю 27236 грн; - сарай літ. «Н», вартістю 6587 грн; - душ літ. «П», вартістю 5048 грн.

Подальше володіння, користування та розпорядження якими не потребує більше згоди ОСОБА_7 ».

3.12 7 листопада 2022 року ОСОБА_6 звернулася до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв.м. з додатками, а саме:

- довіреність №4186, посвідчена 4 жовтня 2022 року приватним нотаріусом;

- технічний паспорт, серія та номер Т101:7663-5240-3963-0197, виданий ЄДЕССБ, з експлікацією частини будинку літ. (3), загальною площею 32,8 кв.м;

- ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі №521/14991/13-ц;

- мирову угоду 17 квітня 2019 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_7

3.13 Рішенням державного реєстратора від 11 листопада 2022 року №65444383 зупинено розгляд заяви від 7 листопада 2022 року №52995356 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №65444383 щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 32.8 кв.м, житловою площею 14,6 кв.м у зв`язку із не поданням документів в повному обсязі, а саме не подання документів, визначених пунктами 54, 77 Порядку.

3.14 Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30 грудня 2022 року №454/13.1-03 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 22 листопада 2022 року на рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №65444383.

3.15 Рішенням державного реєстратора від 9 січня 2023 року №66050713 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 32.8 кв.м, житловою площею 14,6 кв.м, оскільки заявником не подано відомості про реєстраційні номери документів про прийняття житлового будинку в експлуатацію та про присвоєння вказаному об`єкту адреси.

3.16 Уважаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 9 січня 2023 року №66050713 протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року, 15 жовтня 2020 року, 15 січня, 22 вересня 2021 року (справи №№557/1209/16-ц, 623/214/17, 1540/3952/18, 752/14334/19 відповідно).

5. Юридичний департамент Одеської міської ради подав відзив. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV).

9. Пунктами 1, 2 частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

10. Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

11. Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

12. Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону №1952-IV державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127).

13. Згідно з пунктом 3 Порядку №1127 державна реєстрація прав та облік безхазяйного нерухомого майна проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Для створення кваліфікованого електронного підпису використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

14. Відповідно до абзацу 2 пункту 54 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт, утворений у результаті поділу, виділу частки або об`єднання у результаті реконструкції, реставрації або капітального ремонту (далі - реконструкція), проводиться відповідно до пунктів 77-81 цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

15. Згідно пункту 77 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

16. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об`єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.

17. Суди попередніх інстанцій встановили, що 3 лютого 1987 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку загальною житловою площею 26,1 кв.м. та надвірних будівель: «В» - сараю, «Т» - вбиральні, «Е» - сараю, «Д» - сараю, №№1, 2 - огородження, I-II - мостіння, розташованих на земельній ділянці 580 кв.м., що посвідчений 3 лютого 1987 року старшим державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований 10 березня 1987 року Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації.

18. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 лютого 2022 року №299733786, 21 грудня 2011 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкту 35601861) за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 3 лютого 1987 року.

Тобто, у приватній власності ОСОБА_5 перебував житловий будинок (реєстраційний номер об`єкту 35601861) за адресою: АДРЕСА_3 .

19. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі №521/14991/13-ц затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

29. Згідно пункту 4 вищезазначеної мирової угоди: «За ОСОБА_1 визнається право власності на будівельні матеріали вартістю 398 884 грн, з яких споруджено 65/100 частин будинку літ. « 3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що становить наступні приміщення: №2-1 коридор, площею 5,2 кв.м., вартістю 13689 грн; №2-2 - житлова, площею 14,6 кв.м., вартістю 38437 грн; №2-3 кухня, площею 10,5 кв.м., вартістю 27643 грн; №2-4 санвузол, площею 2,5 кв.м., вартістю 6580 грн;

Площа приміщень частини житлового будинку літ. «З», яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , становить 32,8 кв.м., у т.ч. житлова 14,6 кв.м.

Та господарські споруди:

- В літ. «К» ОСОБА_1 приміщення, що с гаражем площею забудови 26 кв.м., вартістю 113554 грн.;

- літня кухня літ. «В», дійсною вартістю 160110 грн; - сарай літ. «Л», вартістю 27236 грн; - сарай літ. «Н», вартістю 6587 грн; - душ літ. «П», вартістю 5048 грн.

Подальше володіння, користування та розпорядження якими не потребує більше згоди ОСОБА_7 ».

21. Таким чином, судовим рішенням у справі №521/14991/13-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали вартістю 398 884 грн, з яких споруджено 65/100 частин будинку літ. « 3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що становить наступні приміщення: №2-1 коридор, площею 5,2 кв.м., вартістю 13689 грн; №2-2 - житлова, площею 14,6 кв.м., вартістю 3843 7грн; №2-3 кухня, площею 10,5 кв.м., вартістю 27643 грн; №2-4 санвузол, площею 2,5 кв.м., вартістю 6580 грн. Площа приміщень частини житлового будинку літ. «З», яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , становить 32,8 кв.м., у т.ч. житлова 14,6 кв.м.

При цьому, з відомостей технічних паспортів від 14 грудня 2011 року та 22 травня 2014 року, наданих Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що будівлі літ. «В», літ. «Л» та літ. «Н», які знаходяться в користуванні ОСОБА_9 побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва, разом із тим у них відсутні відомості, що житловий будинок літ. «З» побудований до 5 серпня 1992 року, а також мається відмітка, що літ. «З» самочинно збудована під час нового будівництва.

Отже, частина будинку літ. « 3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на момент подання позивачем заяви про державну реєстрацію права власності не введено в експлуатацію згідно вимог чинного законодавства.

22. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва. Особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.

23. Стаття 331 ЦК України регулює правовідносини сторін при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

24. Так, до реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва. Це правило застосовується лише при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

25. Отже, законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права.

26. Ураховуючи, що пунктом 77 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей, зокрема, про прийняття його в експлуатацію, а позивачем не надано державному реєстратору таких відомостей по спірному об`єкту нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на такий об`єкт, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.

27. Посилання скаржника на те, що судами не застосовано висновки судів викладені, зокрема, у справі 1540/3952/18, не заслуговують на увагу, оскільки у зазначеній справі у позивачки відсутній обов`язок щодо проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.

28. Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Перелічені справи, які позивач уважає, що ухвалені за таких же правовідносин, не приймаються судом до уваги, оскільки є не релевантними, ухвалені за інших обставин справи.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 139 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров