ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 908/4470/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Стратієнко Л.В. Черкащенка М.М.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016у справі№ 908/4470/15за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 дотовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" простягнення заборгованості за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4;

від відповідача: Паніотов О.К. - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" про стягнення 164 424,93 грн, з яких 85 000 грн заборгованості, 77 350 грн штрафні санкції за порушення строків поставки, 2 074,93 грн 3 % річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" звернулось до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми боргу у розмірі 85 000 грн за договором від 11.09.2014 року № 47ТД-14, від якого в ході розгляду справи відмовилось та ухвалою того ж суду від 02.10.2015 року провадження у справі № 908/4470/15 за зустрічним позовом припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2015 року по справі № 908/4470/15 в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2015 року частково скасовано. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на користь ФОП ОСОБА_4 суму передоплати 85 000 грн, штрафні санкції у розмірі 77 325 грн та судовий збір за перегляд справи в першій та апеляційній інстанціях у сумі 6 818 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Донецького апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеної постанови, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ФОП ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" (продавець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки і устаткування № 47ТД-14 від 11.09.2014 року, за умовами якого продавець продає, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товари згідно наступної специфікації: пристрій навісний для збирання сої НСП 7,3 до комбайну New Holland жатка 7,3 тип 24 в кількості 2 шт., ціна з ПДВ - 85 000 грн, а всього 170 000 грн (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що передплата становить 50 % від вартості договору та термін виготовлення НСП 7,3 у кількості 2 шт. через 25 днів з моменту отримання 50 % передплати від вартості пристосування до терміну 07.10.2014 року; остаточна оплата за 2 шт. проводиться в термін 3-х днів після здачі продукції покупцю.

За умовами п. 4.1. договору сторони визначили, що платежі за техніку проводяться наступним чином: - передплата в розмірі 50% вартості за пристосування проводиться на протязі 3-х днів з моменту виставлення рахунку. Повний розрахунок за техніку проводиться в момент передачі пристосування покупцю (п. 3.2. Договору).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Перевіряючи дотримання сторонами взятих на себе зобов`язань судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем виставлено позивачу рахунок № 99 від 11.09.2014 року на суму 170 000 грн для оплати товару згідно специфікації: пристрій навісний для збирання сої НСП 7,3 до комбайну New Holland жатка 7,3 тип 24 в кількості 2 шт., а останнім перераховано кошти на рахунок відповідача в сумі 85 000 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1 та № 2 від 12.09.2014 року з яких вбачається, що призначеннями платежів є частина передоплати за рахунком № 99 від 11.09.2014 року.

Спірним договором сторони передбачили самовивіз товару зі складу продавця або доставку його автотранспортом продавця. При цьому термін виготовлення пристрою обумовлено до 07.10.2014 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що товар, який є предметом договору № 47ТД-14 від 11.09.2014 року був в наявності у відповідача з 07.10.2014 року, про що позивача проінформовано не було.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відтак, апеляційний господарський суд вірно встановив, що строк виготовлення є тотожнім строку надходження товару до відповідача, а тому останній з 07.10.2014 року повинен передати його покупцю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

09.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів в сумі 85 000 грн за непоставлену продукцію за договором, які відповідачем не повернуто.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на укладення сторонами у справі договору від 10.09.2014 року № 45ТД-14/1 з аналогічним предметом спору, так як будь-яких доказів того, що передплата була здійснена саме за цим договором суду не надано.

Крім того, звернувшись до суду з зустрічним позовом у даній справі, ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" як підставу позовних вимог визначило саме договір від 11.09.2014 року № 47ТД-14 та послалось на факт перерахування ФОП ОСОБА_4 50 % вартості товару 12.09.2014 року в сумі 85 000 грн.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що оскільки відповідач в порушення умов договору своєчасно не передав позивачу обумовлений товар, позивач в праві вимагати у відповідача повернення передплати з урахуванням штрафних санкцій відповідно до п. 8.2. договору та в силу положень ст. 230 ГК України.

Разом з тим, апеляційний господарський суду правомірно відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення 3 % річних, оскільки стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, так як відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар, а тому обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку апеляційного господарського суду та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року у справі № 908/4470/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді Л.В. Стратієнко

М.М. Черкащенко