ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року Справа № 922/3933/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрокот"на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 23.11.2016та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.12.2016у справі№922/3933/16 Господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дрокот"провизнання недійсним рішенняза участю представників:від позивача:не з'явився,від відповідача:Соловйов Є.А.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрокот" (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дрокот" від 01.02.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2016 у справі №922/3933/16 (суддя Аріт К.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 (колегія суддів у складі: Медуниця О.Є., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; вжито заходів до забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам на час розгляду даної справи вносити будь-які записи, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно складу учасників ТОВ "Дрокот"; заборони державним реєстраторам на час розгляду даної справи державну реєстрацію змін до відомостей про перелік засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Дрокот", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - вносити будь-які записи, зміни, що стосуються виключення зі складу учасників (засновників) наступних осіб: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду 1702791,00 грн.).

Не погодившись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, ТОВ "Дрокот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, направити справу до суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить розглядати справу за відсутності його представника, відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 01.02.2016.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на загальних зборах ТОВ "Дрокот" від 01.02.2016 прийнято рішення про зобов'язання учасників надати фінансову допомогу товариству, пропорційно своєї частки у статутному капіталі.

Судами встановлено, що позивачем отримано повідомлення відповідача від 24.10.2016 про проведення 28.11.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Дрокот", до порядку денного яких включено питання виконання учасникам товариства рішень загальних зборів від 01.02.2016. Фізична особа ОСОБА_4 зазначила, що усному порядку її було повідомлено, що на загальних зборах, які будуть проводитись 28.11.2016 буде вирішуватись питання про виключення її із складу учасників ТОВ "Дрокот", у зв'язку із невиконанням рішення загальних зборів від 01.02.2016.

В ухвалі від 23.11.2016 про забезпечення позову місцевим господарським судом визнано обґрунтованими припущення позивача щодо виключення його зі складу учасників ТОВ "Дрокот" на загальних зборах, які відбудуться 28.11.2016. Врахувавши, що позивачем у даній справі оспорюється рішення загальних зборів відповідача від 01.02.2016, невиконання якого може стати підставою для виключення позивача зі складу учасників відповідача, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для забезпечення позову у даній справі шляхом заборони державним реєстраторам на час розгляду даної справи вносити будь-які записи, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно складу учасників ТОВ "Дрокот", а також заборони реєстрації змін до відомостей про перелік засновників (учасників) ТОВ "Дрокот".

Апеляційний господарський суд, встановивши, що на час апеляційного провадження у даній справі відбулись загальні збори учасників ТОВ "Дрокот", за результатами проведення яких, прийнято рішення про виключення ОСОБА_4 із складу учасників товариства, погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Однак, Вищий господарський суд України вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для забезпечення позову, враховуючи наступне.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 роз'яснено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідають з огляду на таке.

Так, ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заходами до забезпечення позову та заявленими позовними вимогами про визнання недійсним рішенням загальних зборів ТОВ "Дрокот" від 01.02.2016, яким не було виключено позивача зі складу учасників ТОВ "Дрокот", а вирішено питання щодо надання засновниками фінансової допомоги товариству. При цьому, суд першої інстанції взагалі не зазначив, у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Разом з тим, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що предметом позову є вимоги немайнового характеру, і судом при розгляді такого спору встановлюється відповідність чи невідповідність оспорюваного рішення загальних зборів відповідача вимогам законодавства та наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання недійсним рішення загальних зборів не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій тощо. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, відсутні.

Згідно з положеннями ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В той же час, суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову, наведеного вище не врахував та не виправив допущені судом першої інстанції порушення.

Отже, задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову господарські суди не врахували вимог зазначених процесуальних норм та не обґрунтували припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові акти не відповідають вимогам процесуального права, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрокот" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.11.2016 у справі №922/3933/16 скасувати.

У задоволенні заяви Фізичної особи ОСОБА_4 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

М. Малетич