ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року за скаргою компанії "Вендор Файненс ГмбХ" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20 березня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) за позовом компанії "Вендор Файненс ГмбХ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: компанія "Грайнер Екструзіон ГмбХ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ЄФ-Пласт", про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, -

Встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року скаргу компанії "Вендор Файненс ГмбХ" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ) щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20 березня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) задоволено. Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП №47589649 від 20 травня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вказану постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнано недійсною.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року повернуто Департаменту ДВС МЮУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Департамент ДВС МЮУ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) скасувати, справу направити до цього ж суду для розгляду апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заслухавши пояснення представників Департаменту ДВС МЮУ і компанії "Вендор Файненс ГмбХ", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 серпня 2015 року Департаментом ДВС МЮУ було подано до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), в якій, крім того, заявник просив відстрочити йому сплату судового збору.

Ухвалою від 14 серпня 2015 року Донецьким апеляційним господарським судом було відмовлено заявнику у відстроченні сплати судового збору та повернуто зазначену апеляційну скаргу заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

8 вересня 2015 року Департаментом ДВС МЮУ надіслано до Донецького апеляційного господарського суду через суд першої інстанції заяву про усунення недоліків, в якій заявник просив поновити строк на оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), і до якої було долучено апеляційну скаргу, яка подавалася заявником 14 серпня 2015 року і платіжне доручення від 26 серпня 2015 року №2007 про сплату 609 грн. судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 16 вересня 2015 року, якою апеляційну скаргу було повернуто заявнику, обґрунтована тим, що сума сплаченого Департаментом ДВС МЮУ судового збору на дату її повторного подання є меншою ніж встановлено пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а тому підлягає поверненню Департаменту ДВС МЮУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Такі висновки суду попередньої інстанції є правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

З 1 вересня 2015 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деякий законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ, змінено розміри ставок судового збору, встановлені, зокрема, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до нової редакції підпункту 7 п. 2 ч. 2 цієї статті, розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду складає один розмір мінімальної заробітної плати, що у даному випадку складає 1 218 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд встановивши, що апеляційна скарга заявником направлена 8 вересня 2015 року, правильно вказав, що сума судового збору, сплачена заявником за ставками, встановленими у попередній редакції Закону, у розмірі 609 грн. є меншою, ніж встановлено діючим законодавством, і як наслідок, правильно встановив наявність підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та повернення без розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012).

В касаційній скарзі Департамент ДВС МЮУ вказує на те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) має розраховуватись саме за попередньою редакцією Закону України "Про судовий збір" і складає 609 грн., оскільки апеляційна скарга була подана Департаментом ДВС МЮУ ще 14 серпня 2015 року (до внесення змін до цього Закону), а 8 вересня 2015 року до суду було надіслано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги, до якої було додано зокрема і саму апеляційну скаргу, тобто апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу з порушенням норм процесуального права.

Такі доводи касаційної скарги є безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених, зокрема, у пункті 3 ч. 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Вказана норма надає особі, апеляційна скарга якої була повернута господарським судом з підстав ненадання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, право повторного звернення з апеляційною скаргою на загальних підставах, і не встановлює, що в разі усунення недоліків, зазначених в ухвалі про повернення апеляційної скарги, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, як то визначено положеннями ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України і, про що фактично зазначено в касаційній скарзі.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником положень норм права, а інші твердження, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, прийняту у справі ухвалу апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі №5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) - без змін.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко