ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Справа № 8/40-Б

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Панової І.Ю. Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2016у справі № 8/40-Б господарського суду Волинської областіза заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_8про визнання банкрутомза участю представників сторін: ОСОБА_8 - ОСОБА_9, публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Оборського Я.В., публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" - Склярова Д.М., ОСОБА_12 - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

У провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа №8/40-Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, порушена в порядку статей 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013).

Ухвалою господарського суду Волинської області (суддя Кравчук А.М.) від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б виправлено описки в абзацах 3, 24 мотивувальної частини, пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року, виправивши реєстраційні номери " 1046" на " 1044", " 1043" на " 1041", " 1033" на " 1030", " 1029" на " 1027". Крім того, доповнено абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року після слів "договір купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг.площею 81,70 кв.м., що розташований АДРЕСА_2 - 193950,00 грн. (ціна продажу)" словами та цифрами - "реєстраційний номер 1038".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б за заявою підприємця ОСОБА_8 про банкрутство було задоволено заяву ОСОБА_4 від 12.10.2015 року про заміну кредитора у справі про банкрутство. Замінено кредитора у справі №8/40-Б про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43, ідент.код 21685166) на ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідент.код. НОМЕР_1).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б задоволено клопотання ліквідатора підприємця ОСОБА_8 Череватого Л.Б. про зняття обтяжень, накладених на нерухоме майно №330 від 23.12.2015 року. Знято обтяження, накладені на майно: нежитлове приміщення, заг.площею 813,5 кв.м., РПВН 2300452, що заходиться за адресою АДРЕСА_4; житловий будинок заг. площею 314,00 кв.м. з будівлями та спорудами, РПВН 30350921, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., АДРЕСА_6; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 81,70 кв.м., РПВН 21208282, що розташований Івано-Франківська обл., АДРЕСА_5; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 101,80 кв.м., РПВН 21208807, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., АДРЕСА_7; земельну ділянку, площею 0, 1312га. кадастровий № НОМЕР_3, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., АДРЕСА_8, Яремчанської міської ради; земельну ділянку, площею 0, 1000 га, кадастровий № НОМЕР_4, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., АДРЕСА_8, Яремчанської міської ради. Було зобов'язано Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (державної реєстрації обтяжень), Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи.

Справа щодо перегляду наведених ухвал розглядалась неодноразово.

Під час нового апеляційного розгляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2016 року у справі №8/40-Б (головуючий суддя: Савченко Г.І., судді: Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І.), апеляційні скарги ОСОБА_12 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б, ОСОБА_12 на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б, ОСОБА_8 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б залишено без задоволення.

Провадження у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) припинено. Матеріали справи №8/40-Б повернуто до господарського суду Волинської області.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду до Вищого господарського суду України зі скаргами звернулись: ОСОБА_4, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Банк Національний кредит".

Так, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується лише із мотивувальною частиною оскаржуваної постанови та вважає, що припинення провадження у даній справі не може бути підставою для втрати чинності судових рішень ухвалених у справі раніше, при цьому із резолютивною частиною постанови заявник погоджується.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову, пославшись на порушення судом апеляційної інстанції п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

ПАТ "Банк Національний кредит" вважає, що оскаржувану постанову судом другої інстанції прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 та 11112 ГПК України та просить її скасувати в частині припинення провадження у даній справі .

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні постанови, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а касаційні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Авальт" та ПАТ "Банк Національний кредит" слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий суддя: Мамченко Ю.А., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.), апеляційні скарги ОСОБА_12 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 задоволено частково. Провадження у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) припинено. Постанову направлено учасникам справи про банкрутство, державному реєстратору, органу ДВС та органу з питань банкрутства.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що заборгованість ОСОБА_8 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, отже відсутні визначені законом підстави для порушення провадження у даній справі про банкрутство на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013).

Скасовуючи наведену постанову суду другої інстанції, Вищий господарський суд України у постанові від 05.04.2016 виходив з того, що висновок апеляційного господарського суду, щодо необхідності припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 -1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положення якої підлягають застосуванню з урахуванням вимог ст.4-1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що протирічить всій банкрутній процедурі, що проведена у даній справі та всім рішенням другої та касаційної інстанцій, що прийняті в межах провадження у справі №8/40-Б.

Так, судом касаційної інстанції відзначалось, що питання щодо припинення провадження у даній справі через те, що заборгованість ОСОБА_8 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності порушувалось ПАТ "Банк Національний кредит" під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.09.2011 у даній справі при розгляді скарги на дії ліквідатора боржника, що вбачається із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі №8/40-Б.

Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 10.11.2011 констатував факт набуття постановою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 про визнання боржника банкрутом законної сили та дійшов до висновку про те, що ПАТ "Банк Національний кредит" вказаним доповненням фактично змінив вимоги за поданою апеляційною скаргою.

Проте, ознайомившись із доводами ПАТ "Банк Національний кредит" про безпідставність порушення у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_8 через те, що заборгованість останнього не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, суд другої інстанції у постанові від 10.11.2011 року не знайшов підстав, будучи наділений правом, передбаченим у ст. 101 ГПК України, аби припинити провадження у даній справі, як безпідставно порушене.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції відзначала, що дана справа була предметом перегляду у судах апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово, процедура банкрутства ФОП ОСОБА_8 триває вже 7 років, за цей період у справі з'явились кредитори, які сформували комітет кредиторів, відчужувалось майно, ліквідатором проводилась ліквідаційна процедура, тощо.

Врахувавши межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів касаційної інстанції дійшовши висновку, що Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 02.02.2016 припиняючи провадження у даній справі, вийшов за межі свої повноважень та невірно застосував п. 1 -1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скасував оскаржувану постанову та передав справу №8/40-Б на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційних скарг ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_8, по суті

У зв'язку із наведеним, слід звернути увагу колегії суддів Рівненського апеляційного суду, яка здійснила повторний апеляційний перегляд на таке.

Стаття 11112 ГПК України надає суду касаційної інстанції додаткове повноваження щодо надання вказівок у постанові, яка приймається за результатами касаційного перегляду справи. Це повноваження реалізується касаційною інстанцією у випадку, якщо за результатами перегляду справи в касаційній інстанції суд скасовує рішення місцевого господарського суду чи апеляційного господарського суду та повертає справу для нового розгляду до суду першої чи апеляційної інстанції.

Ці вказівки є обов'язковими під час нового розгляду для суду першої чи апеляційної інстанції, який розглядатиме справу. Під час нового розгляду місцевий господарський суд зобов'язаний діяти згідно з цими вказівками і не має права ухилитися від їх виконання.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Юртаєв проти України" (заява N 11336/02) від 31 січня 2006 року 1773 вважає, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може розглядатися як такий, що забороняє судам нижчих інстанцій дотримуватися вказівок судів вищих інстанцій, особливо якщо такі вказівки даються в рамках звичайного апеляційного провадження.

Вказівки суду касаційної інстанції повинні розкривати порушення чи неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення суду першої інстанції чи постанови апеляційної інстанції. Ці вказівки повинні бути викладені таким чином, аби місцевому господарському суду були зрозумілі помилки, допущені у попередньому розгляді справи по суті чи апеляційному перегляді.

У п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" 1774 зазначено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи (частина перша статті 11112 ГПК України), повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.

Так, у своїй постанові від 05.04.2016 суд касаційної інстанції визначився стосовно необґрунтованості припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1, ч. 1 ст. 80 ГПК України та надав вказівку суду апеляційної інстанції розглядати справу по суті апеляційних скарг.

Отже, незважаючи на вимогу ст. 11112 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно припинив провадження у даній справі із тих самих підстав (п. 1-1, ч. 1 ст. 80 ГПК), які вже були предметом касаційного розгляду і цим обставинам надана відповідна правова оцінка.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку у оскаржуваній постанові про те, що з припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають законну силу усі процесуальні документи, прийняті в межах такого провадження, та відмовив з цих підстав, у задоволенні апеляційних скарг.

Слід звернути увагу, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі, яка переглядається, з урахуванням встановлених обставин та застосованих судом апеляційної інстанції правових норм, вбачається порушення Рівненським апеляційним господарським судом принципу правової визначеності та порушення права сторін у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_8 на справедливий судовий розгляд за пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод а також, ст. 43, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 101, ст. 11112 ГПК України.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2016 та передачі справи №8/40-Б на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційних скарг ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_8

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2016 у справі № 8/40-Б скасувати.

Справу №8/40-Б передати на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді І.Ю. Панова

В.Я. Погребняк