ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 924/1690/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г.за участю представників:позивачаРубан Т.Г. - довіреність від 09.01.2015 року відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Теплотехніка"на постановувід 13.05.2015 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 924/1690/14 господарського суду Хмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Теплотехніка" до Департаменту житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради простягнення заборгованості в сумі 49 500,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній "Теплотехніка" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Департаменту житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради заборгованості у розмірі 49 500,00 грн., посилаючись на приписи статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України та статей 525, 530 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що 08.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду на створення і передачу науково - технічної продукції за №809/220.

Науково-технічна продукція, відповідно до істотних умов договору виконана у повному обсязі, у зв'язку з чим листом від 06.12.2010 року позивач повідомив відповідача про те, що всі роботи з розробки "Схеми теплопостачання м. Кам'янець-Подільського" закінчено, захищено робочий проект в Міністерстві ЖКГ України та направив для підписання акти виконаних робіт та рахунок на оплату вартості робіт ІІІ та ІV етапів у розмірі 49500,00 грн.

Однак, відповідачем не було передано в триденний термін підписаного ним примірника акта виконаних робіт, не надано письмового обґрунтування відмови в прийнятті робіт, а також не здійснено розрахунків за виконані роботи.

В подальшому позивач повторно листами від 15.06.2011 року, від 20.08.2013 року звертався до відповідача з вимогою сплатити борг, які до теперішнього часу залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

У наданій до суду 12.01.2015 року заяві, позивач просив захистити його порушені права та інтереси та зазначив, що оскільки станом на теперішній час відповідачем не підписано акт виконаних робіт за ІІІ та ІV періоди та/або не надані письмові обґрунтування відмови в прийнятті цих робіт перебіг позовної давності станом на теперішній час ще не розпочався (а.с.97).

Департамент житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради у відзиві на позовну заяву просив застосувати позовну давність до вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 49 500,00 грн. посилаючись на приписи статей 251, 252, 256, 267 Цивільного кодексу України.

На думку відповідача, позивач, звернувшись із позовною заявою лише 04.11.2014 року пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях звертав увагу на те, що позивач, в порушення умов 5.3 договору не передав відповідачеві документацію в чотирьох примірниках за актом здачі-приймання.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2015 р. (суддя Заверуха С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури Кам'янець-Подільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Теплотехніка" 49500,00 грн. заборгованості, 1827,00 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку, що на виконання договору підряду № 0809/220 від 08.10.2009 р. позивач виконав підрядні роботи з розробки "Схеми теплопостачання м. Кам'янець-Подільський" на загальну суму 99500,00 грн. Однак, відповідач повну оплату за проведені роботи не здійснив, сплатив лише 50000,00 грн., у зв'язку з чим неоплаченою залишається 49500,00 грн.

При цьому судом було враховано, що акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт є дійсним (оскільки не визнаний у встановленому порядку недійсним), а пунктом 5.7 укладеного договору сторони домовились, що несвоєчасне підписання акта без надання докладного письмового обґрунтування недоробок в установлені строки, а також необґрунтована претензія відносно виконаних робіт - вважаються фактичним прийняттям робіт.

Застосування в даному випадку до акта на суму 49500 грн. пункту 6.2 договору є неможливим з огляду на те, що останній не підписаний відповідачем (згідно даного пункту замовник перераховує кошти з моменту підписанням останнім акта приймання-передачі), при цьому інші пункти договору жодним чином не регулюють питання оплати підписаних однією стороною актів.

Доводи відповідача про не виконання (виконання) позивачем пункту 5.3 договору стосовно передачі документації, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки неприйняття замовником робіт можливо лише у випадках зазначених у пункті 5.5 договору, а не виконання пункту 5.3 договору не може бути підставою для не оплати виконаних підрядних робіт (згідно змісту договору).

Щодо застосування позовної давності, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі 3 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (пункт 6.2. договору), який в даному випадку не підписаний, неможливо визначити початок перебігу, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, трирічного строку позовної давності з посиланням на пункт 6.2 договору.

За апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Василишин А.Р., Крейбух О.Г., Мамченко Ю.А.) переглянувши рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 13.05.2015 р. апеляційну скаргу задовольнив. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 січня 2015 року скасував та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив повністю.

Мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо пропуску позовної давності, зазначивши, що своїми діями позивач засвідчив про обізнаність порушення його права в зв'язку із не оплатою відповідачем належно виконаної позивачем роботи по Договору, не зважаючи при цьому на ухилення відповідача від необґрунтованого підписання акта в аспекті пункту 5.7 Договору, такі роботи вважаються фактично прийнятими Відповідачем, а тому перебіг строку позовної давності, з врахуванням пунктів 5.2 та 6.2 Договору розпочався 2 липня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній "Теплотехніка" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2015 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 267 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що відповідач виявився недобросовісною стороною договору та шляхом введення позивача в оману, обіцянками розрахуватися, як тільки оплату пропустить Держказначейство, навмисно затягнув термін оплати виконаних робіт, дотягнувши їх до спливу позовної давності. За зазначених обставин позивач і звернувся до суду з порушенням позовної давності.

Крім цього, скаржник звертав увагу, що при розгляді апеляційної скарги відповідача, апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що представником позивача в суді першої інстанції заявлялось усне клопотання щодо визнання поважними підстав пропуску позовної давності.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради просив залишити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року без змін, касаційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі свого представника.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 08.10.2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір підряду на створення і передачу науково-технічної продукції № 0809/220, який було підписано представниками сторін та скріплено їх печатками (а.с. 11-14).

Пунктом 1.1 розділу 1 вказаного Договору, визначено, що згідно зі статтею 6 Закону України "Про теплопостачання" та з метою оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого та автономного опалення у схемі теплопостачання міста Позивач приймає на себе зобов'язався за дорученням Відповідача виконати розробку Схеми теплопостачання міста Кам'янець-Подільський (в подальшому Схема), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 розділу 2 договору, договірна вартість робіт, доручених Позивачу, складає 99 500 грн., в т.ч. ПДВ - 16 583 грн. 33 коп.; при цьому в 2009 році вартість робіт відповідно до календарного плану складає 50 000 грн. згідно бюджетних призначень за І та ІІ етапи. Фінансування наступних етапів буде здійснюватись при наявності відповідного бюджетного призначення.

Договірна вартість складається з робіт пов'язаних з розробкою науково-технічної продукції, перелік та вартість яких наведено в "Кошторисі на створення науково-технічної продукції № 1" (Додаток № 3 Договору), та узгоджується Позивачем та Відповідачем шляхом підписання "Протоколу узгодження ціни на виконання робіт" (Додаток № 2 Договору).

Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що плановий термін виконання робіт вказаних в пункті 1.1 складає 90 календарних днів після надання Відповідачем повного пакету достовірних вихідних даних (згідно Додатку № 4, є невід'ємною частиною Договору).

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.6 розділу 5 договору визначено, що здача-приймання етапів виконаних робіт здійснюється оформленням актів виконаних робіт в формі, регламентованій чинним законодавством, та вимогами Сторін, які складаються підрядником в 2-х примірниках.

Відповідач зобов'язався на протязі 3-х календарних днів після отримання акта виконаних робіт підписати його та надати Позивачу один примірник акту, або в ті ж строки надати докладне письмове обґрунтування відмови в прийнятті робіт.

Після закінчення робіт Позивач передає Відповідачу документацію в 4-х примірниках по акту здачі-приймання.

У випадку відмови від прийняття робіт - Відповідач протягом 3-х днів з дня надання акту виконаних робіт направляє Позивачу детальний опис недоробок, неякісного виконання робіт чи порушень умов Договору та проект двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань, строків їх виконання, які підлягають узгодженню з Позивачем.

Пунктом 5.7 розділу 5 договору визначено, що несвоєчасне підписання акту, не підписання акту без надання докладного письмового обґрунтування недоробок в установлені строки, а також необґрунтована претензія відносно виконаних робіт - вважаються фактичним прийняттям робіт.

Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 розділу 2 Договору вбачається, що Замовник (відповідач) перераховує на розрахунковий рахунок Позивача кошти поетапно, на підставі актів виконаних робіт по мірі надходження бюджетних коштів.

Підставою для кінцевого перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача Відповідачем є рахунок наданий Позивачем у відповідності до умов Договору та Акта виконаних робіт; Відповідач здійснює кінцевий розрахунок за виконані роботи на протязі 3 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Підпунктами 7.1.1 та 7.2.3 Договору визначено, що Позивач бере на себе обов'язки виконати роботи в порядку установленому даним Договором; Відповідач бере на себе обов'язки прийняти від Позивача фактично виконані роботи за актами виконаних робіт, та протягом 3-х днів з моменту отримання підписати акти (з передачею 1 примірника акта Підряднику або підтвердженням факту підписання у відповідності до пункту 12.4) в порядку передбаченому цим Договором.

Пунктами 10.1 та 10.2 розділу 10 Договору визначено, що останній набуває чинності з моменту підписання (з 8 жовтня 2009 року) і діє до 8 січня 2010 року, але не менше ніж 96 календарних днів з моменту надання повного пакету вихідних даних для розборки Схеми.

Після закінчення терміну дії Договору його умови стосовно взаєморозрахунків продовжують діяти до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили календарний план робіт, зокрема термін виконання робіт складає 3 місяці (а.с. 15).

Додатком № 2 до Договору сторони погодили протокол узгодження ціни на виконання робіт, згідно якого вартість виконаних робіт складає 99 500 грн. (а.с. 16).

Крім того, сторонами було затверджено кошторис № 1 на створення науково-технічної продукції загальною вартістю 99 500 грн. (а.с. 17), котрий є Додатком № 3 до Договору.

В подальшому між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №0809/220 від 08.10.2009 року, відповідно до пункту 1 якої пункт 2.1 Договору було викладено в наступній редакції: "Договірна вартість робіт, доручених Позивачу, складає 99 500 грн., в т.ч. ПДВ - 16 583 грн. 33 коп. При цьому у 2009 році вартість робіт відповідно календарного плану складає 50 000 грн. згідно бюджетних призначень за І та ІІ етапи. В 2010 році вартість робіт відповідно календарного плану складає 49 500, грн., згідно бюджетних призначень за ІІІ та ІV етапи".

Відповідно до пункт 2 вказаної Додаткової угоди №1, пункт 10.1 Договору було викладено в наступній редакції: "Договір набуває чинності з 8 жовтня 2009 року і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань".

Додаткова угода була підписана представниками Позивача та Відповідача та скріплена їх печатками (а.с. 18).

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору Позивачем та Відповідачем було погоджено календарний план робіт на 2010 рік (а.с. 19), котрим затверджено наступне: термін виконання робіт 1,5 (півтора місяці), розрахункова ціна етапу - 49 500 грн. (III етап Гідравлячні розрахунки та розробки схеми теплопостачання червень-липень 2010 рік - 30 845 грн.; IV етап Розробка креслень системи теплопостачання м. Кам'янець-Подільський - липень 2010 рік, 18 655 грн.).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з виписки по рахунку Позивача, 26 жовтня 2009 року Відповідачем було перераховано Позивачу грошові кошти в сумі 50 000 грн., з призначенням платежу: «оплата за розроблення схеми теплопостачання міста Кам'янець-Подільський, згідно акту здачі-прийняття виконаних проектно-дослідних робіт № 1 від 12 жовтня 2009 року на підставі договору № 0809/220 від 8 жовтня 2009 року» (а.с. 23).

Також в матеріалах справи міститься акт № 1 здачі-приймання виконаних проектно-дослідних робіт за Договором від 12 жовтня 2009 року, щодо виконання Позивачем робіт на суму 50 000 грн. та прийняття їх Відповідачем, що підтверджується їхніми підписами та відтисками печаток сторін. Листом Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України від 24 листопада 2010 року № 719-13824 (а.с. 25) було повідомлено Кам'янець-Подільську міську раду, що Міністерство з питань житлово-комунального господарства розглянуло схему теплопостачання м. Кам'янець-Подільського та зазначено, що вона погоджена на засіданні робочої групи експертів з розгляду регіональних програм модернізації систем теплопостачання та схем теплопостачання населених пунктів і занесена до реєстру схем теплопостачання населених пунктів України Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, про що складено протокол № 13 від 18 листопада 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 15 червня 2011 року звернувся до Відповідача з листом щодо оплати виконаних робіт III і IV етапів та підписання примірника акту (а.с. 28; доказ направлення на а.с. 35), повторно направивши для Відповідача акти виконаних робіт та рахунок на оплату вартості робіт.

Крім того, Позивач 15 червня 2011 року звернувся до голови м. Кам'янець-Подільський з листом № 46 (а.с. 135; доказ отримання на звороті а.с. 87), в якому просив посприяти у вирішенні питання підписання актів і оплати за виконані Позивачем роботи.

З відповіді виконавчого комітету Кам'янець- Подільської міської ради № 3/02-18-2366 від 9 серпня 2011 року (а.с. 136) направленої на адресу Позивача, вбачається, що Відповідачем в ній вказано, що оплата за надані послуги буде проведена у відповідності до затвердженого плану фінансування, а щодо підписання акту було запропоновано звернутися до Відповідача.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією - вимогою № 288 від 20 серпня 2013 року (а.с. 33-34), згідно якої просив оплатити вартість виконаних робіт в сумі 49 500 грн.. Однак, як вбачається з матеріалів справи вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Представником Позивача було долучено до матеріалів справи роздруківку інформації МінЖКГ станом на 1 травня 2012 року щодо інформації про наявність схем теплопостачання населених пунктів України, розроблених та погоджених відповідно до вимог чинного законодавства, з котрої вбачається, що схема теплопостачання м. Кам'янець-Подільського була погоджена 18 листопада 2010 року, протоколом № 13 (а.с. 74).

Також, в матеріалах справи наявна роздруківка про наявність в Мінрегіоні України схем оптимізації теплопостачання станом на 1 липня 2014 року, звідки вбачається наявність схеми теплопостачання м. Кам'янець-Подільського, розробник - Позивач (а.с. 81).

Однак, вимоги Позивача щодо підписання акта та оплати виконаних робіт Відповідач не виконав, що стало підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення з Департаменту житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради заборгованості у розмірі 49 500,00 грн., на підставі статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України та статей 525, 530 Цивільного кодексу України.

Здійснюючи судовий розгляд справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 49 500 грн. на підставі приписів статті 267 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним з наступних підстав.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому вказана норма містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Стаття 267 Цивільного кодексу України визначає наслідки спливу позовної давності, зокрема, підставу відмови у позові.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами статті 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Отже, укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов'язують виникнення прав і обов'язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

За приписами статей 2, 23, 75-77 Бюджетного кодексу України будь-які платежі за рахунок коштів місцевого бюджету можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в його межах. Тривалість процесу отримання бюджетного призначення в поточному році не залежить від волі головних розпорядників коштів, а отже, неможливість головного розпорядника бюджетних коштів здійснити той чи інший платіж в поточному бюджетному періоді до ухвалення рішення про місцевий бюджет виникає незалежно від бажання такого розпорядника та не з його вини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції не врахував, що умовами договору передбачено, що фінансування наступних етапів буде здійснюватись при наявності відповідного бюджетного призначення, не з'ясував наявність у відповідача можливості своєчасно виконати свої зобов'язання за договорами та ступінь його вини у невиконанні зобов'язань та не встановив початок перебігу позовної давності відповідно до положень частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. у справі № 924/1690/14 господарського суду Хмельницької області скасувати, справу направити на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Т. Гоголь