ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 922/4877/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Саранюка В.І.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Завод "Будінвест"

на рішення господарського суду Харківської області

від 12.11.2015 року

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 09.02.2016 року

у справі № 922/4877/15

господарського суду Харківської області

за позовом Бази відпочинку "Дружба"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Завод "Будінвест"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Криушичевої О.І.

відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року База відпочинку "Дружба" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" суми у розмірі 37 415,49 грн., в тому числі: суми боргу у розмірі 25 813,63 грн., 6 536,91 грн. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 429,70 грн. та 12 182,77 грн. процентів, нарахованих на суму заборгованості.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2015 року (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року (судді: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" на користь Бази відпочинку "Дружба" 25 813,63 грн. боргу, 6 536,91 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 429,70 грн. та 1 331,97 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, відповідач вказав на безпідставність позовних вимог з посиланням на те, що господарські відносини між сторонами виникли на підставі договору №Кпу143.08 від 11.08.2008р. про надання послуг з технічного обслуговування та зберігання майна, а не на підставі повного членства відповідача у товаристві Бази відпочинку "Дружба", в зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок зі сплати членських та цільових внесків.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що База відпочинку "Дружба" є споживчим товариством, створеним відповідно до Законів України "Про споживчу кооперацію" та "Про кооперацію", яка діє на принципах повного господарського розрахунку, про що зазначено в статуті, затвердженому на засіданні Ради директорів - засновників Бази відпочинку "Дружба" (протокол від 01.12.2008р.), погодженому Головою Харківської обласної профспілки працівників харчової та переробної промисловості та зареєстрованому 25.12.2008р. за №145410500100000422.

Пунктами 1.1., 6.2.12., 7.1., 7.2., 8.4.1., 8.4.2. статуту передбачено, що позивач створений згідно рішення президії Харківської обласної профспілки працівників харчової та переробної промисловості і АПК, які є засновниками (учасниками) споживчого товариства бази відпочинку "Дружба", зареєстрованого як юридична особа 04.09.1997. Повні члени товариства вносять вступний внесок, пай, додатковий пай, цільовий внесок, членські внески, які є обов`язковими; додатковий пай є добровільним внеском; цільовий внесок може бути добровільним чи таким, що підлягає внесенню в обов`язковому порядку відповідно до рішення повноважного на це органу управління товариством. Загальними зборами може бути затверджено положення про внески повних членів та порядок їх використання. Розмір, порядок та періодичність їх внесення (окрім додаткового паю) визначається рішенням повноважного органу управління товариством. Вищим органом є загальні збори членів товариства, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства, до їх компетенції належить, зокрема, визначення розміру паїв, додаткових паїв, вступних внесків, членських внесків та цільових внесків повних та асоційованих членів товариства. Повний член товариства, зокрема, зобов'язаний додержуватись статуту товариства та інших локальних актів товариства, а також в строки та в порядку, встановленому відповідними рішеннями загальних зборів, вносити до товариства внески, обов'язковість яких визначена статутом чи рішеннями загальних зборів.

Рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 20.11.2014 року) відповідачу визначений розмір цільових внесків на проектування внутрішніх електромереж в сумі 576,92 грн. та на отримання дозволу на спецводокористування в сумі 720 грн., термін сплати цільових внесків визначено у виставлених товариством рахунках кожному члену товариства.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських та цільових внесків, як з члена споживчого товариства Бази відпочинку "Дружба", у зв'язку з несвоєчасним їх внесенням за 2014 рік (граничний термін сплати, встановлений рішенням загальних зборів членів товариства від 04.03.2014 р., до 30.09.2014 р.).

При цьому, позивач вказав про погашення відповідачем у квітні та червні 2015 р. суми боргу по членським внескам за 2014 рік лише у розмірі 7026,63 грн. Також позивачем виставлені відповідачу рахунки № 105 від 02.12.2014 р. на суму 720 грн. (термін сплати до 19.12.2014 р.) та № 63 від 24.11.2014 р. на суму 576,92 грн. (термін сплати - до 06.12.2014 р., тобто протягом 7 днів з моменту отримання вимоги), але відповідачем сплачено лише 350 грн. по цільовим внескам на отримання дозволу на спецводокористування 18.06.2015 року.

Таким чином, станом на 28.08.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати цільових внесків склала 946,92 грн., з яких: 370 грн. (на отримання дозволу на спецводокористування) та 576,92 грн. (на проектування внутрішніх електромереж).

Рішенням загальних зборів Бази відпочинку "Дружба" від 16.04.2015р., відповідачу визначений розмір членських внесків за 1 квартал 2015 р. на суму 7547,52 грн., за 2 квартал 2015 р. на суму 15 095,04 грн., за 3 квартал 2015 р. на суму 7547,52 грн. та виставлено рахунок № 58 від 28.06.2015 р. на суму 29216,71 грн., проте, відповідач платіжним дорученням № 538 від 17.07.2015 р. сплатив членські внески лише за 1 квартал 2015 р. на суму 4 350 грн.

Заборгованість відповідача по членським внескам склала 25 813,63 грн.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позову, посилаючись на відсутність у нього такого обов'язку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, факт перебування відповідача у статусі повного члена та вказав на порушення останнім статуту щодо його обов'язку сплачувати членські внески та, відповідно, нести відповідальність за їх несплату.

Водночас, спростовуючи доводи відповідача про відсутність у останнього такого обов'язку, суди попередніх інстанцій дослідили надані позивачем докази про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" дій, спрямованих на набуття та підтвердження статусу повного члена споживчого товариства Бази відпочинку "Дружба", про що свідчать участь відповідача у загальних зборах товариства на правах повного члена з правом голосування (протоколи від 20.11.2014р. від 16.04.2015р.), довіреність на представництво інтересів відповідача, як повного члена товариства, у загальних зборах Бази відпочинку "Дружба", листування з позивачем на правах повного члена Бази відпочинку "Дружба" щодо врегулювання правовідносин, що склалися між сторонами (лист від 10.03.2015 року № 32), в якому відповідач відмовився сплачувати членські внески за 2014 рік, 1 квартал 2015р. та додаткові цільові внески у зв'язку з ненаданням повного звіту директором Бази відпочинку "Дружба" на загальних зборах від 20.11.2014 р., лист ТОВ "Завод "Будінвест" від 30.03.2015р. № 43 про видачу копії протоколу засідання правління Бази відпочинку "Дружба" від 26.03.2015р.; лист ТОВ "Завод "Будінвест" від 30.03.2015р. №43, лист ТОВ "Завод "Будінвест" від 08.04.2015р. № 57/2, в якому зазначено про участь ТОВ "Завод "Будінвест" в обранні директора Бази відпочинку "Дружба" та наголошено на його підзвітності перед відповідачем, як одним з членів Бази відпочинку "Дружба", а також укладення договору про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 30.06.2009р. № ПР17.09, укладений між позивачем та відповідачем, в якому вказано про зарахування між сторонами зустрічних однорідних вимог.

За наявності вказаних доказів, що свідчать про те, що відповідач є повним членом Бази відпочинку "Дружба", зокрема, користування ТОВ "Завод "Будінвест" правами повного члена Бази відпочинку "Дружба" (участь в загальних зборах учасників), користування інфраструктурою, іншим майном, тощо, суди вірно вказали про обов`язок відповідача, як повного члена БВ "Дружба", сплачувати цільові та членські внески тощо.

При цьому, судами досліджено та перевірено суму заявлених позовних вимог з урахуванням протоколу загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" від 16.04.2015р., в яких приймав участь представник відповідача, на яких затверджено розміри членських і цільових внесків та термін їх сплати, а саме встановлено терміни сплати членських внесків: до 31 січня 2015 року - 25% річних членських внесків; до 15 травня 2015 року - 50 % річних членських внесків; до 30 вересня 2015 року - 25 % річних членських внесків.

Згідно статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 614 цього ж Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Проте, відповідач не надав доказів на підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на здійснення сплати членських внесків у заявленому позивачем періоді.

Виходячи з приписів вказаних норм, та, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення відповідачем обов"язку щодо своєчасної сплати членських внесків, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, якими правильно застосовані вищезазначені норми закону, про стягнення суми боргу у заявленому розмірі.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої й апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову в частині притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення процентів, оскільки відсутня така домовленість сторін.

Згідно частині 2 статті 625 цього ж Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наявності факту прострочення відповідачем сплати суми основного боргу, висновок судів попередніх інстанцій про стягнення з останнього інфляційних втрат у розмірі 6 536,91 грн. та трьох процентів річних в сумі 429,70 грн. грунтується на вимогах закону.

Відтак, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності обов"язку відповідача оплатити позивачу заявлений розмір позовних вимог не заслуговують на увагу у зв"язку з ненаданням відповідачем доказів на спростування позовних вимог.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року у справі № 922/4877/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко В.І. Саранюк