ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 910/11801/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року у справі № 910/11801/15 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА", м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ, про внесення змін до договору,

за участю представників сторін:

позивача - Купирьов М.Є. (дов. б/н від 05.05.15);

відповідача - Самокиша В.Ю. (дов. № 23-12/14-34 від 23.12.14),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач ТОВ "ДПА" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про внесення змін до договору.

Вказував, що 05.08.11 між ним (лізингоодержувачем) та ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавцем) був укладений договір фінансового лізингу № LC5432-06/11, згідно якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічних опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до даного договору), а він - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного договору.

Посилаючись на те, що починаючи з 2014 року обставини, якими сторони керувались при укладенні договору істотно змінились, внаслідок проведення антитерористичної операції (АТО) на території, де здійснюється господарська діяльність ТОВ "ДПА", позивач просив внести зміни до договору фінансового лізингу № LC5432-06/11 від 05.08.11, а саме: п. 1.6. договору викласти в наступній редакції:

"1.6. Строк лізингу складається з періодів лізингу, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами даного договору та додатків до нього та закінчується через 3 (три) місяці після закінчення терміну всіх лізингових платежів, але в будь-якому випадку не раніше, ніж після 6 (шести) місяців з дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України";

- додаток № 1 "Графік розрахунку заборгованості" до договору фінансового лізингу № LC5432-06/11 від 05.08.11 змінюється викладенням його в редакції, наданій ТОВ "ДПА" в прохальній частині позовної заяви;

- інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність;

- в разі, якщо норми договору входять в протиріччя з нормами даної додаткової угоди, то сторони керуються нормами даної додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2015 року (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючого, Дикунської С.Я., Алданової С.О.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що ризики ведення підприємницької діяльності, зокрема, ненадходження коштів від такої діяльності або надходження у розмірі меншому, ніж розраховувалось, покладаються виключно на суб'єкта такої діяльності, а також тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено вчинення ним дій, спрямованих на вивезення об'єкту лізингу на підконтрольну Україні територію.

У касаційній скарзі ТОВ "ДПА", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 625 ЦК України та ст. 32 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.08.11 між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавцем) та ТОВ "ДПА" (лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу № LC5432-06/11, згідно якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічних опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до даного договору), а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного договору.

Строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 60 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами даного договору та додатків до нього (п. 1.6 договору).

Вартість предмета лізингу на момент підписання даного договору становить 2 726 135,73 грн. (в тому числі 20 % ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу (п. 2.1 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту виникнення заборгованості до настання першого періоду лізингу за ставкою LIВОR ЗМ плюс 8 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 Визначення Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.

Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються із суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця (п. 4.3 договору).

Судами встановлено, що додатком № 1 до договору сторони погодили графік розрахунку заборгованості за договором фінансового лізингу, а 21.10.14 уклали угоду про внесення змін до договору, змінивши вказаний графік та звільнивши позивача від сплати лізингових платежів за жовтень-грудень 2014 року.

16.08.11 між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець, покупець), ТОВ "ДПА" (продавець, лізингоодержувач) був підписаний акт приймання-передачі предмета лізингу, згідно якого на підставі договору купівлі-продажу № РС5432-06/11 від 05.08.11 продавець передав у власність покупцю (лізингодавцю), а лізингоодержувач прийняв у користування обладнання згідно договору фінансового лізингу № LC5432-06/11 від 05.08.11 машину для виробництва пакетів Еlba, нова 2011 р.в., Модель SU94Е, серійний № 5339.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що починаючи з 2014 року обставини, якими сторони керувались при укладенні договору істотно змінились, внаслідок проведення антитерористичної операції (АТО) на території, де здійснюється господарська діяльність ТОВ "ДПА", в зв'язку з чим позивач просив внести зміни до договору фінансового лізингу № LC5432-06/11 від 05.08.11 в запропонованій ним редакції.

Судами встановлено, що 10.04.15 позивач листом № 10/04/15 звернувся до відповідача з проханням внести запропоновані зміни до договору лізингу, для чого у встановлений законодавством термін підписати та скріпити печаткою надану додаткову угоду про внесення змін до договору лізингу, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 8349 від 10.04.15.

Зазначений лист позивача був залишений відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.ч. 1-2 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили звільнення від відповідальності у разі затримки виконання зобов'язання або невиконання своїх обов'язків за даним договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків. До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов'язків за даним договором.

Надавши належну правову оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та врахувавши, що ризики ведення підприємницької діяльності, зокрема, ненадходження коштів від такої діяльності або надходження у розмірі меншому, ніж розраховувалось, покладаються виключно на суб'єкта такої діяльності, а також те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено вчинення ним дій, спрямованих на вивезення об'єкту лізингу на підконтрольну Україні територію, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність правових підстав для внесення змін до договору фінансового лізингу № LC5432-06/11 від 05.08.11 в запропонованій позивачем редакції.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим актом та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, викладених в постанові, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року у справі № 910/11801/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик