ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 906/437/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Бакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗаступника прокурора Рівненської областіна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі№ 906/437/16 Господарського суду Житомирської області за позовомЗаступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Житомирській областідоПублічного акціонерного товариства "Головинський граніт"про зобов'язання повернути майно за участю представників:

позивача: Грінчук Н.А., дов. від 13.04.2016 №05/1445;

відповідача: не з"явились;

Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Збарих С.М.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Житомирській області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" про зобов'язання повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" згідно з переліком майна станом на 31.03.2011 на загальну суму 8040079,55 грн., переданого в оренду ЗАТ "Головинський Граніт" державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Житомирській області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 у справі №906/437/16 (суддя Маріщенко Л.О.) позов задоволено, зобов'язано ПАТ "Головинський Граніт" повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" згідно переліку майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ЗАТ "Головинський кар'єр" "Граніт" станом на 31.03.2011 на загальну суму 8 040 079,55 грн., що розташований за адресою:Житомирська область,Черняхівський район, смт. Головине, вул Адміністративна, 8 його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна у Житомирській області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі №906/437/16 (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді Коломис В.В., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою апеляційного суду, заступник прокурора Рівненської області звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, а рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 785 Цивільного кодексу України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" від 02.12.2016 б/н, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з мотивів у ній викладених.

Фонд державного майна України також надав відзив від 01.12.2016 №05/4103 у якому, з урахуванням додаткових обґрунтувань від 14.12.2016 №05/4235, просить задовольнити касаційну скаргу прокурора, скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, а рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 залишити без змін.

У судовому засіданні 06.12.2016 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.12.2016.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наказу Фонду державного майна України від 30.09.1997 № 78-р, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та ЗАТ "Головинський граніт" (орендар) укладено договір оренди № 22 цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП "Головинський кар'єр", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Державного підприємства, складеного за станом на 30.11.2001, вартість якого становить 2655000,00 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 2655000,00 грн. Відповідно до п.п. 10.1. договору, останній укладено строком на п'ять років, що діяв з 21.12.2001 до 21.12.2006 включно.

Між сторонами договору 21.12.2001 підписано акт приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу Державного підприємства згідно переліку майна, зазначеного в додатку до цього акту. Договором про внесення змін та доповнень до договору оренди № 22 цілісного майнового комплексу Державного підприємства б/н від 21.12.2001, укладеним 20.02.2006 термін дії договору оренди продовжено до 21.12.2010. Крім того, сторонами у справі 20.12.2010 підписано додатковий договір № 6, яким продовжено дію договору оренди цілісного майнового комплексу від 21.12.2001 до 21.12.2015. Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України, і становить 8850,00 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2001 року.

Згідно договору, у разі припинення або розірвання останнього орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Згідно договору № 1 від 15.12.2003 про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства від 21.12.2001 № 22, що є невід'ємною частиною договору оренди, орендна плата за базовий місяць оренди листопад 2003 року становить 7772,37 грн., а вартість майна станом на 30.11.2003 становить 2331713,65 грн.

Договором № 4 про внесення змін до договору оренди від 21.12.2001, укладеного 18.03.2008у, що є невід'ємною частиною договору оренди, сторони дійшли згоди про те, що річна орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу Державного підприємства встановлюється на рівні 6% вартості майна, зазначеної у змінах до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства, а тому орендна плата за базовий місяць оренди лютий 2008 року становить 20157,66 грн.

Крім того, додатковим договором № 9 від 31.03.2011 про внесення змін до доповнень до договору від 21.12.2001, що є невід'ємною частиною договору оренди, орендна плата за базовий місяць оренди лютий 2011 року становить 41295,56 грн., а вартість основних засобів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу Державного підприємства відповідно до звіту про оцінку майна станом на 30.11.2010 року становить 8040079,55 грн. Зазначена вартість майна відображена у переліку майно, що входить до складу ЦМК ДП "Головинський кар'єр" "Граніт" станом на 31.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим договором № 10 від 17.08.2011 змінено орендаря цілісного майнового комплексу із ЗАТ "Головвинський кар'єр "Граніт" на ПАТ "Головинський граніт".

Згодом, сторонами підписано додатковий договір № 11 від 11.02.2014 про внесення змін до договору оренди від 21.12.2001, річна орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу Державного підприємства встановлюється на рівні 12% від вартості майна, а тому орендна плата за базовий місяць оренди грудень 2011 року становить 84742,44 грн. і застосовується з 12.12.2013.

У зв'язку із невиконанням орендарем істотних умов договору оренди, заборгованості з орендної плати та пені та у зв'язку із завершенням 21.12.2015 терміну дії договору оренди від 21.12.2001, робочою групою з розгляду питань оренди ЦМК та їх структурних підрозділів Регіонального відділення ФДМУ у Житомирській області було прийнято рішення не продовжувати дію договору на наступний строк.

Листом від 18.08.2015 за вих. №06/2702 та повторно листом від 22.09.2015 за вих. №06/3086 позивач про зазначене рішення робочої групи повідомив відповідача та запропонував підписати Угоду-домовленість про зміст та послідовність процедур припинення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" від 21.12.2001 №22 відповідно до вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджених наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997.До вказаних листів позивач додавав проект згаданої Угоди.

ПАТ "Головинський Граніт" надав лист - відповідь від 28.09.2015 за вих. №5651, яким повідомило, що підписання Угоди-домовленості вважає неактуальним, пославшись про обіцянку голови Наглядової Ради ПАТ "Головинський граніт" вирішити фінансові питання щодо погашення заборгованості по орендній платі перед ФДМУ не пізніше 20.10.2015, вирішення питання щодо викупу спеціальних дозволів на користування надрами по Сліпчицькому - 1 родовищу лабрадориту та Головинському родовищу лабрадориту, а також повідомило про прохання Голови Наглядової Ради передати подання перед РВ ФДМУ щодо включення їх підприємства до плану приватизації 2015 року.

17.12.2015 РВ ФДМУ у Житомирській області за вих. №06/5102 повідомило відповідача про припинення чинності договору оренди у зв'язку з закінченням терміну його дії 21.12.2015 та вимагало від відповідача негайного повернення об'єкту оренди на умовах, визначених у договорі оренди відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджених наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997.

Позивач цим листом повідомив товариство про те, що наказом ФДМУ від 21.10.2015 №1561 єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства "Головинський кар'єр" включено до Переліку об'єктів державногї власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, а 22.10.2015 наказом ФДМУ №1564 прийнято рішення про його приватизацію, тому до моменту підписання акта приймання-передавання майна, що було в оренді, його балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження майна (п.24 цього Порядку).

Позивач (орендодавець) листом від 16.01.2016 за вих. №06/187 в черговий раз повідомив орендаря про припинення чинності договору оренди 21.12.2015, у зв'язку з закінченням терміну його дії, та наполягав на поверненні державного орендованого майна з оренди.

Листом від 03.03.2016 №03-1 ПАТ "Головинський Граніт" повідомив РВ ФДМУ у Житомирській області та ФДМУ про те, що, оскільки, перший не вчиняє певних заходів по поверненню майна, необхідних для підписання акту приймання - передачі орендованого майна за договором оренди від 21.12.2001, укладеного між ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" та РВ ФДМУ, термін дії якого закінчився 21.12.2015, одностронній акт приймання - передачі орендованого майна ним (відповідачем) підписаний не може бути.

Листом від 04.03.2016 №05/861 позивач направив на адресу відповідача акт передачі державного майна для розгляду та підписання.

Листом від 14.03.2016 № 14-1 відповідач відмовився від підписання акту передачі державного майна у запропонованій регіональним відділенням редакції, зазначив, що дії та заходи, перераховані в листі позивача від 04.03.2016 №05/861, були проведені після завершення терміну дії договору оренди в межах процедури приватизації державного майна, а не процедури припинення договору оренди, та запропонував регіональному відділенню підписати Угоду про порядок передачі державного майна , в якій в повному обсязі знайшли б відображення всі побажання позивача у відповідних пунктах акту передачі державного майна відповідно до доданої до цього листа Угоди.

Листами від 15.03.2016 № 05/1007, від 06.04.2016 № 05/1382 позивач знову пропонував відповідачеві розглянути та підписати акт передачі державного майна, надав оцінку запропонованої товариством Угоди про порядок передачі державного майна, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить державним інтересам.

Листами від 13.04.2016 № 06/1413 та від 15.04.2016 № 06/1471 РВ ФДМУ просило товариство надати представників до складу інвентаризаційної комісії для проведення повної інвентаризації орендованого майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр" з включенням до їх складу керівника та головного бухгалтера ПАТ "Головинський граніт".

Згідно наказу РВ ФДМУ по Житомирської області від 25.04.2016 №329 прийнято рішення про проведення повної інвентаризації ЦМК ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ПАТ "Головинський Граніт" та створено інвентаризаційну комісію, про що було повідомлено останнього листом від 27.04.2016 №06/1631. До складу вказаної інвентаризаційної комісії включено представників орендодавця та орендаря.

Також згідно наказу РВ ФДМУ у Житомирській області від 27.04.2016 №336 створено комісію по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр", до якої включено представників ПАТ "Головинський кар'єр".

Згідно письмового повідомлення регіонального відділення від 02.07.2016 №05/2331 відділенням розроблено план-графік проведення відповідних заходів, завершено проведення повної інвентаризації ЦМК ДП "Головинський кар'єр" станом на 30.04.2016, проведено розмежування майна та узагальнено результати.

Крім того, складено Зведений акт інвентаризації та Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які затверджено 02.06.2016, регіональним відділенням оголошено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки об'єкта оренди - ЦМК ДП "Головинський кар'єр", з метою повернення його з оренди.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з тим, що станом на травень 2016 року не відбулося повернення державі орендованого ПАТ "Головинський кар'єр" майна в порядку, визначеному законодавством, оскільки як вказує прокурор, відповідач безпідставно ухиляється від підписання акту прийому-передачі майна. Натомість, відповідач наголошує на тому, що саме РВ ФДМУ у Житомирській області не дотримано вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 (далі за текстом - Порядок №847) зокрема, не проведено інвентаризації, розмежування та оцінки орендованого майна, не прийнято рішення про передачу орендованого ЦМК уповноваженому органу управління тощо.

Розглядаючи справу, суди дійшли до протилежних висновків.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався приписами статей 15, 759 Цивільного кодексу України, статей 26,27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та встановленими ним обставинами щодо того, що позивач вжив достатніх заходів, спрямованих на повернення цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" в строк, встановлений до дати припинення договору оренди №22 від 21.12.2001, але відповідач в цей строк, всупереч взятих на себе зобов'язань, встановлених умовами цього договору щодо повернення орендодавцеві орендованого майна, відмовився їх виконувати. Відтак, за висновками суду порушене право позивача щодо повернення належного йому майна після припинення строку дії договору має бути захищене.

Натомість, апеляційний суд, керуючись приписами статей 610, 613 Цивільного кодексу України, з огляду на встановлені ним обставини стосовно невчинення позивачем протягом жовтня-грудня 2015 року (3-місячний термін, встановлений для інвентаризації та оцінки майна) дій, спрямованих на проведення інвентаризації, розмежування та оцінки орендованого майна, дійшов висновку про наявність прострочки кредитора (в даному випадку РВ ФДМУ у Житомирській області), оскільки невжиття позивачем згаданих заходів перешкоджало відповідачу повернути орендоване ним майно в порядку, визначеному законодавством. Крім цього, апеляційним судом наголошено на можливості РВ ФДМУ у Житомирській області повернути орендоване відповідачем майно за процедурою, визначеною пунктом 11 Порядку №847.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок місцевого суду про задоволення позову, як і висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог є передчасними.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, який забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди орендованому майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Відповідний Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням або за рішенням суду.

Зміст та послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою (п. 4 Порядку №847). Отже, якщо відповідна угода не була укладена між сторонами, то повернення майна відбувається відповідно до положень Порядку, вимог цивільного законодавства та умов договору оренди майна.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до пунктів 2.4 та 5.7 договору оренди від 21.12.2001 №22 орендар повертає державне підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Відповідно до пункту 6 Порядку №847 повна інвентаризація майна орендованого підприємства проводиться інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, до складу якої, в силу вимог пункту 5 згаданого Порядку входять представники як орендодавця, так і орендаря, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.

За даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря (пункт 10 Порядку №847).

Крім інвентаризації, Порядок №847 передбачає проведення оцінки ЦМК, яка, відповідно до пункту 12 цього порядку здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передавального балансу в 15-денний строк після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди.

І лише після затвердження акта оцінки, визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передавання майна (пункт 22 Порядку №847).

Таким чином, наведений Порядок №847 передбачає певну етапність повернення орендарю цілісного майнового комплексу у разі припинення строку дії договору.

При цьому, проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна станом на момент припинення договору є обов'язковою, оскільки має на меті визначення вартість та обсяг майна, що належить орендодавцю (тобто вартість майна, що передавалося в оренду) та орендарю (тобто вартість майна, належного орендарю відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зобов'язав відповідача повернути позивачу орендоване ним майно за актом оцінки майна, яка відбулась у 2011 році, що не відповідає вимогам статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положенням Порядку №847 та пунктам 2.4 та 5.7 договору оренди від 21.12.2001 №22.

Розглядаючи спір по суті, місцевий суд встановив, що згідно з наказом РВ ФДМУ у Житомирській області від 25.04.2016 №329 прийнято рішення про проведення повної інвентаризації ЦМК ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ПАТ "Головинський "Граніт" та створено інвентаризаційну комісію, до складу якої включено представників орендодавця та орендаря. Крім цього, згідно з наказом РВ ФДМУ у Житомирській області від 27.04.2016 № 336 створено комісію з розмежування і оцінки майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр", до складу якої включено представників ПАТ "Головинський кар'єр".

Судом також встановлено, що Комісією складено Зведений акт інвентаризації та Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які затверджено 02.06.2016, втім, відповідні документи в оригіналі, чи у належним чином засвідчених копіях матеріали справи не містять, отже, в порушення вимог статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України висновки суду не ґрунтуються на належних, поданих сторонами доказах.

Таким чином, судом не з'ясовано та не встановлено чи завершилась процедура проведення оцінки та інвентаризації майна станом на момент розгляду справи у суді. Чи складено комісією зведений акт інвентаризації, протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем та акт оцінки майна. Чи погоджено цей акт оцінки у встановленому законом порядку. Чи ухиляється відповідач, після проведення усіх заходів щодо інвентаризації та оцінки орендованого майна, передбачених Порядком №847 від підписання акту приймання-передачі майна. Встановлення цих обставин є необхідним для вирішення спору по суті.

Колегія суддів також зауважує, що відповідні докази, зокрема протокол засідання комісії по розмежуванню та оцінці майна від 19.10.2016, протокол розподілу вартості майна, погоджений позивачем та відповідачем, висновок про вартість майна, рецензія звіту про незалежну оцінку вартості майна від 26.09.2016, було додано РВ ФДМУ у Житомирській області до додаткових обґрунтувань до відзиву від 14.12.2016 №05/4235, тобто на стадії касаційного провадження, однак, в силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права збирати нові або додатково перевіряти наявні в матеріалах справи докази.

Разом з цим, відповідні питання, як уже було зауважено, судом першої інстанції не з'ясовувалися та не досліджувалися.

Згадані обставини залишилися і поза увагою суду апеляційної інстанції, яким передчасно відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з простроченням кредитора, оскільки суд дійшов висновку, що РВ ФДМУ у Житомирській області, в порушення вимог закону та умов договору розпочало процедуру інвентаризації майна не за три місяці до закінчення строку договору, а значно пізніше.

Колегія суддів не може погодитися з наведеним висновком суду, оскільки як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач вперше звернувся до відповідача із листом, в якому повідомив про припинення договору оренди від 21.12.2001 №22 та запропонував підписати угоду-домовленість 18.08.2015, тобто за 4 місяці до закінчення строку договору. Подальша переписка сторін з цього приводу свідчить про намагання сторін узгодити свої дії щодо проведення інвентаризації, оцінки та повернення орендованого майна, а не про ухилення позивача виконати вимоги закону щодо повернення орендованого майна.

Втім, колегія суддів не може не погодитися з висновком апеляційного суду щодо наявної у позивача можливості врегулювати питання повернення йому орендованого майна за процедурою, визначеною пунктом 11 Порядку №847. Так, пунктом 11 унормовано, що у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про непродовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв'язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об'єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється в такому порядку:

орендодавець приймає рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління;

уповноважений орган управління, у тому числі визначений Кабінетом Міністрів України, визначає державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди;

орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України;

уповноважений орган управління видає наказ щодо приймання зазначеним державним підприємством у повне господарське відання цілісного майнового комплексу, що повертається з оренди, та проведення державним підприємством інвентаризації самостійно протягом трьох місяців після прийняття ним майна на баланс;

на виконання наказу уповноваженого органу управління державне підприємство здійснює комплекс заходів щодо:

приймання цілісного майнового комплексу у повне господарське відання;

прийняття майна на баланс за даними останньої інвентаризації майна;

здійснення інвентаризації майна протягом трьох місяців після прийняття його на баланс.

Однак, застосування цього пункту обумовлено відмовою орендаря від співпраці та дотримання ним положень Порядку №847 щодо інвентаризації та оцінки орендованого майна, яка, у справі, що переглядається, відсутня, з огляду на досліджену судами переписку сторін, яка свідчить про намагання провести оцінку та інвентаризацію майна у визначеному законом порядку.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі №906/437/16 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яценко