Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 21.10.2015 року у справі №910/28389/14 Постанова ВГСУ від 21.10.2015 року у справі №910/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 910/28389/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідачсуддів:Мележик Н.І. Самусенко С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р.у справі№910/28389/14 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія"доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"прозобов'язання виконати умови договоруЗа розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.10.2015р. №02-05/808 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.

За участю представників:

- позивача: Савченко Г.В., дов. №14 від 25.05.2015р.;

- відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кримська страхова компанія" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (відповідач) про зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р., а саме, на підставі платіжного доручення №216 від 28.08.2014р. перерахувати 80000грн. на поточний рахунок Київської філії ПАТ "Кримська страхова компанія" №26506010032132 в АТ "Сбербанк Росїї" з призначенням платежу поповнення поточного рахунку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2015р. (суддя Гулевець О.В.) у справі №910/28389/14 позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" виконати умови договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р., а саме: на підставі платіжного доручення №216 від 28.08.2014р. перерахувати 80000грн. на поточний рахунок Київської філії ПАТ "Кримська страхова компанія" №26506010032132 в АТ"Сбербанк Росії" МФО320627 з призначенням платежу: поповнення поточного рахунку. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" на користь ПАТ "Кримська страхова компанія" в особі Київської філії Приватного акціонерного товаритсва "Кримська страхова компанія" 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. (колегія суддів у складі головуючого судді Пашкіна С.А., суддів: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний багк "Експобанк" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2015р. у справі 910/28389/14 скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Приватне акціонерне товариство "Кримська страхова компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2015р. залишити в силі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Експобанк" та Київською філією ВАТ "Кримська страхова компанія" укладено договір банківського рахунку №50. Сторонами було укладено Договір №1 від 02.11.2009р. про зміну Договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р. яким внесено зміни до договору банківського рахунку№50 від 25.07.2006р. та Додаток №01 від 27.03.2012р. до Договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р.

Відповідно до п. 1.1. договору № 50 від 25.07.2006р., банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України №26506106159001 та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконувати розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, в тому числі на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

Згідно із п. 2.1.1 договору, банк має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи клієнту його права безперешкодно розпоряджатись цими коштами. Відповідно до п. 2.3.1 договору, банк зобов'язався здійснювати операції за рахунком відповідно до законодавства України.

За умовами договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р. ПАТ КБ "Експобанк", відкрив Київській філії ВАТ "Кримська страхова компанія" поточний рахунок №26506106106159001.

Пунктом 2.3.2 договору визначено зобов'язання відповідача виконувати розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу - в день їх надходження; після операційного часу - наступного банківського дня.

Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами рахунку з дотримання вимог чинного законодавства, за винятком обмежень встановлених законами України (п. 2.3.1 договору). За банківською випискою станом на 28.08.2014р. залишок коштів позивача на поточному рахунку №26506106106159001 на початок операційного дня складав 112775,40 грн.

28.08.2014р. позивач подав відповідачу платіжне доручення №216 від 28.08.2014р. на перерахування на інший поточний рахунок позивача, відкритий в АТ"Сбербанк Росії", коштів (для поповнення обігових коштів) на суму 80000грн., які списані 28.08.2014р. відповідачем з рахунку позивача №26506106106159001, не перераховані на зазначений позивачем у платіжному дорученні рахунок та повернуті банком на рахунок позивача (виписка по особовому рахунку позивача за 22.09.2014р.)

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014р. №97, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року №597 "Про віднесення ПАТ "КБ "Експобанк" до категорії неплатоспроможних", з 25.09.2014р. розпочато процедуру виведення ПАТ"КБ "Експобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, з 25.09.2014р. по 25.12.2014р. в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на невиконання ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" наданого позивачем платіжного доручення №216 від 28.08.2014р. щодо перерахування на інший поточний рахунок позивача, відкритий в АТ"Сбербанк Росії" коштів (для поповнення обігових коштів) на суму 80000грн., ПАТ "Кримська страхова компанія" звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, пославшись на ст.11, ч.1, 2 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 626, 628, 629, п.1 ст. 1066, ст. 1068, ст. 1073, ч.1 ст. 1089, ч.3 ст. 1090, ч.1 ст.1091, ч.1,2 ст. 1092 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.8.1, п.8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні",ч. 3 ст. 51, ч.1, 2 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції Україні 29.03.2004р. №377/8976, п.6 ст.2, п.16 ст. 2, п.4 ч.1 ст. 2, п.1 ч.5 та п.1 ч.6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вказав про невиконання відповідачем доручення позивача в частині перерахування грошових коштів, порушенням діями відповідача майнового права позивача на вільне володіння та розпорядження належним йому майном, позивач не є вкладником банку у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження встановлені ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на спірні правовідносини, платіжне доручення надійшло відповідачу 28.08.2014р., тоді як тимчасова адміністрація у відповідача запроваджена з 25.09.2014р., місцевий господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

Разом з тим, здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, врахував ч.ч. 1-3 ст. 1066, ст. 1074, 1089 Цивільного кодексу України, п.7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014р. №97, прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014р. №597 "Про віднесення ПАТ "КБ "Експобанк" до категорії неплатоспроможних", яким з 25.09.2014р. розпочато процедуру виведення ПАТ"КБ "Експобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 25.09.2014р. по 25.12.2014р., призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернення до суду з позовом 18.12.2014р. після запровадження тимчасової адміністрації, зазначив про наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а тому позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами і на нього поширюються обмеження щодо задоволення його вимог під час запровадження у банку тимчасової адміністрації, встановлені приписами пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", апеляційний господарський суд підставно скасував рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2015р. та відмовив у задоволенні позову.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають приписам нижченаведених норм матеріального права.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Частинами першою, другою та третьою статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 зазначеного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Врахував приписи вищезазначених законодавчих актів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позивач є кредитором відповідача за договором, а вимоги позивача про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунку у відповідача, є майновими вимогами кредитора, які не могли бути виконані відповідачем у силу положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації. З огляду на вищезазначене та відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити переведення грошових коштів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №910/5560/14.

З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку №50 від 25.07.2006р. Скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених під час розгляду справи.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Посилання скаржника на те, що обов'язок перерахування коштів виник у відповідача до введення тимчасової адміністрації не спростовують необхідності дотримання банком вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення тимчасової адміністрації, яка була введена до подачі позову до суду у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у справі №910/28389/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: С.В. Владимиренко

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст