ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Справа № 908/2427/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:не з'явились (про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином)від відповідача:ОСОБА_4 (дов. від 08.09.2014), ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на рішення та постанову Господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 908/2427/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомКомунального підприємства "Водоканал" дофізичної особи - підприємця ОСОБА_5 простягнення 105 357, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення 105 357,79 грн. за безоблікове водокористування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на приписи статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІУ від 24.06.2004, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, а також умови договору № 8195 від 14.12.2006 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. При цьому позивач зазначав, що внаслідок здійсненої ним перевірки водогосподарської діяльності відповідача за адресою: АДРЕСА_1, був складений акт № 372ТИ та 372/1ТИ від 10.07.2013, яким зафіксовано, що відповідачем здійснено самовільне приєднання до водопровідних мереж до приладу обліку діаметром 15 мм, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування 105 357, 79 грн. за безоблікове водокористування.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.09.2014 у справі №908/2427/14 зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2014, скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.09.2014, а справу скеровано до місцевого суду для подальшого розгляду.

За результатами розгляду справи № 908/2427/14 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 18.02.2015 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів: головуючий Плахов О.В., судді Здоровко Л.М., Крестьянінов О.О.), яким позов Комунального підприємства "Водоканал" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 105 357,79 грн. плати за безоблікове водокористування.

Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані приписами статей 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статей 174, 175, 193 Господарського кодексу України, статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами приймання стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Задовольняючи позовні вимоги, суди визнали доведеним факт самовільного приєднання відповідача до водопровідних мереж до приладу обліку, що є порушенням п. 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, внаслідок чого останній повинен сплатити вартість безоблікового водокористування.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, фізична особи - підприємець ОСОБА_5 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 216, 218 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а також приписів статей 42, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що у даному випадку відсутній факт правопорушення, передбаченого пунктом 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та відсутні докази того, що саме відповідачем були здійснені дії щодо приєднання до водопровідної мережі та водокористування, і що він є особою, відповідальною за це порушення. Разом з тим скаржник наголошує на тому, що акти технічного обстеження № 372 від 10.07.2013 та № 372/1 від 10.07.2013, які стали підставою для нарахування вартості безоблікового споживання, не відповідають вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Крім того скаржник вказує на те, що за відсутності належних та допустимих доказів, а також без врахування та надання відповідної оцінки доводам відповідача, суди дійшли висновку про належність відповідачеві трубопровідних мереж та покладення на нього відповідальності за самовільне приєднання до водопровідної мережі.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи відповідача та його представника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 14.12.2006 між Комунальним підприємством "Водоканал" (водоканал) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (абонент) укладено договір № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Відповідно до пункту 1.1 водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові, технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам. При цьому сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної технічної води, промислових та госпфекальних стоків, Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України.

Відповідно до розділу 2 договору він укладається з 14.12.2006 по 31.12.2010. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються цим договором.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати за надані йому послуги з водопостачання і водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності до даного договору і нормативними документами, які вказані в пункті 1.1 договору.

Згідно з п.8 ч.1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 статті 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" виробник має право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.07.2013 представниками КП "Водоканал" проведено обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та виявлено порушення умов договору та норм чинного законодавства внаслідок самовільного приєднання діаметром 15 мм до водопровідних мереж до приладу обліку.

За результатами обстеження складено акти № 372ТИ та № 372/1ТИ від 10.07.2013, у яких зафіксовано факт самовільного приєднання до водопровідних мереж до приладу обліку діаметром 15мм на водомережі, відповідальність за яку згідно умов договору № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 14.12.2006 несе абонент.

На адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з боку КП "Водоканал" направлено згадані акти та акт-рахунок № 8195/1 від 10.07.2013, а також зазначено про те, що у разі невиконання зобов'язання за договором № 8195 від 14.12.2006 водоканал залишає за собою право на застосування будь-яких негативних наслідків, як то нарахування пені, нарахування сум, призупинення/припинення надання послуг і розірвання договору.

Незважаючи на повідомлення про дані обставини та направлення акта-рахунку, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 вказані вимоги не виконала, що слугувало підставою для звернення КП "Водоканал" до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача суми витрат за безоблікове водокористування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1 договору основним документом для оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення 13-15 числа кожного місяця. Протягом трьох робочих днів з дня виписки акту абонент зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок водоканалу сумі, вказаній в акті-рахунку. Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписується представником водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Розділом 6 договору передбачено відповідальність сторін. Так згідно з пунктами 6.5, 6.6 договору у разі самовільного приєднання водоспоживача (субабонента) до комунального водопроводу та вводів абонента або за безоблікове водокористування, витрата води визначаються згідно з пунктом 9.6 Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. Згідно з цим же пунктом Правил визначається оплата за спускання стоків до комунальної каналізації у період самовільного користування.

Згідно з пунктом 9.1 договору межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схеми водопостачання та водовідведення доданих до договору.

Згідно з пунктом 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо будинкових мереж або до мереж споживачів).

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

За порушення п. 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України КП "Водоканал" було розраховано розмір витрат за безоблікове водокористування за період з 11.06.2013 по 10.07.2013, складено акт-рахунок № 8195/1 від 10.07.2013 на суму 105 357,79 грн. та направлено абоненту - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, який в свою чергу у відповідності до умов пункту 5.1 договору мав виконати такий акт у вказані в ньому терміни.

Судами встановлено, що розрахунок витрат води за розрахунковий період, який склав 30 діб (з 11.06.2013 по 10.07.2013), здійснено КП "Водоканал" за відповідною формулою, враховуючи об'єм води, діаметр трубопроводу (50 мм у відповідності до схеми розподілу водопровідних та каналізаційний мереж), швидкість руху води, витрати за годину, витрати за добу, тариф за воду, тариф на стоки та податок на додану вартість.

Отже, суди, надавши відповідну правову оцінку актам технічного обстеження водопроводу від 10.07.2013 № 372ТИ, № 372/1ТИ та акту-рахунку № 8195/1 від 10.07.2013, з огляду на вимоги чинного законодавства у сфері комунального водопостачання та водовідведення та умови договору № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації від 14.12.2006, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь КП "Водоканал" суми витрат за безоблікове водокористування у розмірі 105 357,79 грн.

Викладені в касаційній скарзі доводи фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 стосовно того, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували до відповідача господарсько-правову відповідальність за відсутності факту правопорушення, передбаченого пунктом 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, відсутності доказів протиправної поведінки останнього шляхом вчинення дій, пов'язаних з приєднанням до водопровідної мережі та водокористування, та доказів належності відповідачеві трубопровідних мереж, а також доводи стосовно того, що акти технічного обстеження водопроводу від 10.07.2013 №372ТИ, № 372/1ТИ, які слугували підставою для нарахування вартості безоблікового споживання, не відповідають нормам діючого законодавства, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 14.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України споживачі зобов'язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення, розміщених як у землі, так і всередині будинків із зазначенням діаметра труб, місць розміщення арматури, санітарних приладів, вузлів обліку та інших приладів (пристроїв). Споживачі, що не мають схем або виконавчих креслень своїх мереж, повинні виконати інвентаризаційні креслення в строк, узгоджений з виробником.

В матеріалах справи наявна копія схеми водопровідних та каналізаційних мереж, яка в силу умов пункту 9.1 договору № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації від 14.12.2006 є документом, який визначає межу розподілу водопроводу та каналізації. Іншої схеми розділу зон балансової приналежності мереж, узгодженої з КП "Водоканал", на якій би було відображено зазначене доводомірне приєднання, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 надано не було.

В процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 представниками КП "Водоканал" виявлені невідповідності в схемі водопровідних та каналізаційних мереж, а саме - самовільне приєднання до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення, що було зафіксовано у актах технічного обстеження водопроводу від 10.07.2013 № 372ТИ, №372/1ТИ. Дані акти підписані представниками КП "Водоканал" із зазначенням про те, що абонент - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 з актами ознайомлена та від підпису відмовилась, та правомірно були прийняті судами в якості належних та допустимих доказів, та надано їм відповідну правову оцінку.

Разом з тим факт вказаного самовільного приєднання підтверджує сама фізична особа - підприємець ОСОБА_5 у своєму повідомленні до КП "Водоканал" про те, що за її заявою до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення, приводом для якого стало самовільне приєднання посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-1" до мереж водопостачання та водовідведення, що належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1. Будь-яких доказів самовільного підключення саме ТОВ "Восток-1" до мереж водопостачання, отриманих під час кримінального провадження, порушеного за вказаною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 надано не було, проте сам відповідач даною заявою не заперечував факт самовільного приєднання до належних останньому мереж водопостачання та водовідведення.

Крім того, відповідно до пункту 3.2.9 договору відповідальною особою за водопостачання абонента, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах абонента, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд абонента, підписання усіх видів актів, виконання приписів представників водоканалу, призначено, зокрема, ОСОБА_5

Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, яким суди попередніх інстанцій надали відповідну правову оцінку, а також вимоги чинного законодавства у сфері комунального водопостачання та водовідведення та умови договору № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації від 14.12.2006, вбачається, що відповідальність за стан водопровідних та каналізаційних мереж покладається саме на абонента - фізичну особу - підприємця ОСОБА_5, а отже і витрати за безоблікове використання води, що виникли внаслідок самовільного приєднання до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення несе саме вказана особа.

Доводи скаржника стосовно ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки здійсненому фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 контррозрахунку витрат води також відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

З контрозрахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, що міститься матеріалах справи та касаційній скарзі, вбачається, що відповідачем взято діаметр трубопроводу 15 мм, в той час як згідно доданої до договору № 8195 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації від 14.12.2006 схеми розподілу водопровідних та каналізаційний мереж, а також актів технічного обстеження від 10.07.2013 № 372ТИ, № 372/1ТИ, діаметр трубопроводу складає 50 мм, який і було враховано при здійсненні розрахунку при безобліковому водокористування, як передбачено пунктом 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі №908/2427/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова