ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 910/9381/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року у справі № 910/9381/14 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест", м. Київ, про визнання договору поруки припиненим,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились;

відповідача - Семеняка В.В. (дов. № 529/14-Н від 28.10.14);

третьої особи - Абросімов С.С. (дов. № 1 від 30.07.14),

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року позивач ТОВ "Альфафарм" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим.

Вказував, що 29.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" (позичальником) був укладений кредитний договір № 010/14/227 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 010/14/04/058 від 05.02.08, № 010/14/227/95/1 від 10.11.08, № 010/14/227/675 від 30.06.09, № 010/14/227/4 від 30.10.09, № 010/14/227/5 від 10.11.09, № 010/14/227/6 від 10.03.10, № 010/14/227/7 від 04.06.10, № 010/14/227/8 від 19.10.10, № 010/14/227/9 від 25.11.10, № 010/14/227/10 від 27.07.11 та № 010/14/227/11 від 21.11.11, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 789 337доларів США, а позичальник - повернути вказану суму кредиту та відсотки за користування кредитом на умовах, визначених договором в строк до 15.11.12.

Зазначав, що 19.10.10 між ним (поручителем) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) був укладений договір поруки № 12/14/1019, згідно якого він поручився перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № 010/14/227 від 29.11.07 в сумі 789 337доларів США.

Також вказував, що починаючи з 01.01.12 позичальником прострочено виконання кредитного зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, з вимогою про дострокове повернення кредиту банк звернувся до ТОВ "Альфафарм" 18.01.12, а до суду з вимогою про стягнення кредитних коштів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся лише в серпні 2013 року.

Посилаючись на пропуск ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" шестимісячного строку для пред'явлення вимог до ТОВ "Альфафарм", як поручителя за кредитним договором № 010/14/227 від 29.11.07, позивач просив визнати договір поруки припиненим з підстав, що передбачені ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: Пашкіної С.А. - головуючого, Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність правових підстав для припинення договору поруки у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України.

У касаційній скарзі ТОВ "Альфафарм", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України та ст.ст. 33, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Боско", ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", ТОВ "Виробниче Об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Альфафарм", ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" та ТОВ "Віто-Фарм" (позичальниками) було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/14/209, згідно якої банк зобов'язувався надати позичальникам кредитні кошти в доларах США та в національній валюті в розмірі, що не перевищує встановлений Генеральною кредитною угодою ліміт кредитування 4 770 000 доларів США в порядку і на умовах, визначених в Генеральній кредитній угоді та в кредитних договорах, укладених в її рамках, що є її невід'ємними частинами.

09.04.09, на забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою № 010/14/209 від 16.11.07, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Альфафарм" (поручителем) був укладений договір поруки № 12/14/634, із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою № 12/14/634/1 від 28.12.09, згідно якого поручитель поручився перед банком за повне виконання позичальниками боргових зобов'язань, які виникають або виникнуть у майбутньому з умов Генеральної кредитної угоди, а також з будь-яких додаткових угод до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому.

29.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" (позичальником) був укладений кредитний договір № 010/14/227 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 010/14/04/058 від 05.02.08, № 010/14/227/95/1 від 10.11.08, № 010/14/227/675 від 30.06.09, № 010/14/227/4 від 30.10.09, № 010/14/227/5 від 10.11.09, № 010/14/227/6 від 10.03.10, № 010/14/227/7 від 04.06.10, № 010/14/227/8 від 19.10.10, № 010/14/227/9 від 25.11.10, № 010/14/227/10 від 27.07.11 та № 010/14/227/11 від 21.11.11, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 789 337доларів США, а позичальник - повернути вказану суму кредиту та відсотки за користування кредитом на умовах, визначених договором в строк до 15.11.12.

19.10.10 між ТОВ "Альфафарм" (поручителем) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) був укладений договір поруки № 12/14/1019, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № 010/14/227 від 29.11.07 в сумі 789 337доларів США.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на пропуск банком шестимісячного строку для звернення кредитором до суду з вимогами до поручителя за кредитним договором № 010/14/227 від 29.11.07 про стягнення боргу.

Приписи ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судами встановлено, що починаючи з 01.01.12 позичальником - ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" прострочено виконання кредитного зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором № 010/14/227 від 29.11.07.

18.01.12 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до ТОВ "Альфафарм" з вимогою (претензією) № С11-120-1/09/303 про дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 010/14/227 від 29.11.07.

Водночас судами встановлено, що у серпні 2013 року, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Альфафарм" своїх зобов'язань за договором поруки, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з позовом до ТОВ "Альфафарм" про стягнення заборгованості з поручителя.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що відповідачем було дотримано приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо шестимісячного строку пред'явлення вимог до поручителя, а позивачем помилково ототожнюються поняття "звернення з вимогою" та "звернення з позовом", які в цивільному законодавстві мають різне значення та правові наслідки. Положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено припинення поруки в разі не пред'явлення кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання саме вимоги до поручителя, а не позову, як помилково вважає позивач.

Враховуючи зазначені обставини, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з відсутності правових підстав для припинення зобов'язань за договором поруки.

При цьому, судами правильно зазначено про те, що порука ТОВ "Альфафарм" поширюються і на зобов'язання, що виникатимуть у майбутньому, зокрема, з умов кредитного договору № 010/14/245/1 від 18.12.07, згідно якого ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" зобов'язаний повернути кредит в розмірі 2 627 451 дол. США, сплатити проценти, пеню, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки банку, пов'язані з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на наявність правових підстав до припинення поруки за договором № 12/14/1019 від 19.10.10 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, не знайшли свого підтвердження при здійсненні судом касаційної інстанції перегляду оскаржуваної постанови, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року у справі № 910/9381/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко