ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/10854/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016

зі справи № 910/10854/16

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Банк)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

про визнання недійсним рішення,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Новицького М.З.,

ВСТАНОВИВ:

Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення АМК від 19.04.2016 № 206-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2016 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (колегія суддів у складі: Гончаров С.А. - головуючий суддя, судді Скрипка І.М., Яковлєв М.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статті 50 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Банк просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- АМК здійснював розслідування у справі № 20-26.13/170-15/105-15, розпочатого за ознаками вчинення публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - Компанія), публічним акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (далі - Комплекс), товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (далі - Товариство), товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (далі - Торговий дім), товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас" (далі - ТОВ "Котлас"), споживчим товариством "Полігональ" (далі - СТ "Полігональ") та товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН" (далі - ТОВ "Гарант-УТН") порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів з продажу нафти сирої та газового конденсату;

- вказані суб'єкти господарювання, окрім СТ "Полігональ", мають рахунки в Банку, в зв'язку з чим Банку було надіслано вимогу голови АМК від 13.01.2015 № 20-29/01-182 (далі - Вимога № 1), якою запропоновано протягом 10 календарних днів з дня отримання Вимоги № 1 надати АМК інформацію стосовно наявності відкритих поточних рахунків у Банку (із зазначенням номерів рахунків, валюти, дат відкриття та закриття відповідних рахунків); операцій (із зазначенням дати, суми коштів за дебетом та кредитом, ідентифікаційного коду та/або індивідуального податкового номеру платника і одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо), в паперовому та в електронному вигляді за всіма рахунками в Банку (протягом періоду - січень-листопад 2015 року включно), відкритими Компанією, Комплексом, Товариством, Торговим домом, ТОВ "Котлас" і ТОВ "Гарант-УТН"; копій всіх довіреностей та/або інших документів, на підставі яких уповноважені особи Компанії, Комплексу, Товариства, Торгового дому, ТОВ "Котлас" і ТОВ "Гарант-УТН" отримали або могли отримати послуги Банка від імені вказаних суб'єктів господарювання протягом січня-листопаду 2015 року включно;

- Вимогу № 1 отримано Банком 18.01.2016, останнім днем надання Банком інформації за нею було 28.01.2016;

- Банк листом від 28.01.2016 № Е.30.0.0.0/4-79207 (зареєстрований в АМК 29.01.2016 за №11-20/804) повідомив АМК про відсутність правових підстав для запитування зазначеної у Вимозі № 1 інформації та зазначив, зокрема, таке: вимога АМК за своєю формою і змістом не містить номерів рахунків конкретних юридичних осіб, не містить передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" підстав для отримання інформації; за своїм змістом вимога АМК в частині запиту інформації щодо наявності відкритих поточних рахунків і надання копій всіх довіреностей та/або інших документів (на підставі яких уповноважені особи отримали або могли отримати протягом січня-листопаду 2015 року), не відповідає нормам частини другої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- АМК проводилось розслідування у справі № 20-26.13/183-15 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю "Укргеоекологія" і товариством з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" (далі - НПП "Укргазгеоавтоматика") порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- НПП "Укргазгеоавтоматика" має рахунки в Банку, в зв'язку з чим Банку було надіслано вимогу голови АМК від 23.12.2015 № 20-26.13/01-12841 (далі - Вимога № 2), якою запропоновано протягом 20 календарних днів з дня отримання Вимоги № 2 надати АМК інформацію стосовно операцій (із зазначенням дати, суми коштів за дебетом і кредитом, ідентифікаційного коду та/або індивідуального податкового номеру платника і одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо) в паперовому та в електронному вигляді, за всіма рахунками НПП "Укргазгеоавтоматика" в Банку за період з 01.01.2015 по 01.10.2015;

- Вимогу № 2 отримано Банком 29.12.2015, останнім днем надання Банком інформації за нею було 18.01.2016;

- Банк листом від 13.01.2016 № Е.30.0.0.0/4-1094 (зареєстрований в АМК 18.01.2016 за №11-20/448) повідомив, що не має права надати запитувану інформацію стосовно операцій за рахунками НПП "Укргазгеоавтоматика", оскільки у Вимозі № 2 не зазначені номери рахунків цього товариства;

- з розпорядженням державного уповноваженого АМК від 17.02.2016 № 08/32-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" відповідачем розпочато розгляд справи № 20-26.13/22-16 за ознаками вчинення Банком порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону, у вигляді неподання інформації АМК на вимоги голови АМК від 13.01.2015 № 20-29/01-182 та від 23.12.2015 № 20-26.13/01-12841 у встановлені ним строки;

- Рішенням АМК:

визнано, що Банк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації АМК на вимоги голови АМК від 13.01.2015 № 20-29/01-182 та від 23.12.2015 № 20-26.13/01-12841 у встановлені ним строки (пункти 1, 3);

- за вчинення кожного із зазначених порушень на Банк накладено по 123 900 грн. штрафу (пункти 2, 4);

- штраф розраховано виходячи з встановленого Відділенням доходу Банку за 2015 рік у сумі 62 505 277 791 грн.

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Відповідно до статті 3 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону № 3659).

Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічний за змістом припис містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Статтею 22 Закону № 3659 визначено, зокрема, що:

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 221 Закону № 3659 передбачено, що суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно з статтею 60 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121):

- інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею;

- банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації.

За приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Відповідно до частини другої статті 62 Закону № 2121 вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Згідно з пунктом 3.3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 за № 935/12809, вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону № 2121. Банки повинні надавати інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх рахунків.

Пункт 13 статті 50 Закону № 2210 визначає неподання інформації, зокрема, Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої та частини шостої статті 52 Закону № 2210 за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф; рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків відповідача стосовно наявності в діях Банку порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлені його головою строки, за що в межах розміру, визначеного Законом № 2210, накладено штраф, дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Банку в задоволенні його позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 зі справи № 910/10854/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко