ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 905/1563/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№ 905/1563/16Господарського судуДонецького областіза позовомДержавного підприємства "Енергоринок"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"про стягнення 132107427,13 грн.

за участю представників: позивачаАндишула А.М. -предст. дов. від 18.12.2015відповідачаКозак Т.В. - предст. дов. від 07.04.2016

ВСТАНОВИВ:

27.04.2016 Державне підприємство "Енергоринок" подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" 132107427,31 грн; з яких 115730638,91 грн сума основного боргу, 13124519,08 грн пені, 115730,64 грн штрафу, 2194017,54 грн інфляційних нарахувань, 942520,96 грн 3% річних та суму судового збору. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати за придбану електроенергію за умовами договору від 21.06.2015 № 11296/01 за період - липень-грудень 2015 року та вимогами статей 526 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив лише в частині стягнення пені, та просив суд зменшити її розмір на 90 відсотків, керуючись вимогами статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 (судді Ніколаєва Л.В. - головуючий, Філімонова О.Ю., Паляниця Ю.О.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 115730638, 91 грн основного боргу, 1311288, 39 грн пені, 942520, 96 грн 3% річних, 1121453,15 грн інфляційних, 115730,64 грн штрафу, 205003,62 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (суддя Попков Д.О. - головуючий, Скакун О.А., Радіонова О.О.) рішення господарського суду скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 36689,84 грн, у зв'язку з чим викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в іншій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" основної заборгованості за куплену у липні-грудні 2015 року різницю перетоків електричної енергії в розмірі 115730638,91 грн, пені в розмірі 1311288,39 грн, штрафу в розмірі 115730,64 грн, 3% річних в розмірі 942520,96 грн, інфляційної індексації в розмірі 1084763,31 грн та судовий збір в розмірі 204940,53 грн."; в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Державне підприємство "Енергоринок" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду в частині відмови у стягненні інфляційних нарахувань у розмірі 1072564,39 грн, скасувати постанову апеляційного суду повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 2194017,54 грн, в іншій частині рішення залишити без змін. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди всупереч статті 625 Цивільного кодексу України, статтям 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України невірно визначили період прострочення, за який нараховуються інфляційні втрати, в зв'язку з чим помилково обчислили розмір належних до стягнення інфляційних втрат за відсутності контррозрахунку або заперечення щодо суми цих нарахувань з боку відповідача.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві відхилив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з обставин справи, 12.06.2015 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ, ліцензія на оптове постачання електричної енергії № 579645 від 22.12.2011 та Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (ЕК, ліцензія на постачання електричної енергії за регульованими тарифами № 036309 від 12.04.2012 укладений договір № 11296/01, відповідно до пункту 2.1 якого, ДПЕ зобов'язалося продавати, а ЕК зобов'язалося купувати різницю перетоків електричної енергії, переміщену з контрольованої території на неконтрольовану територію, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ (Договором між членами Оптового ринку електроенергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід'ємними частинами, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з умовами пункту 3.2 договору, ДПЕ продає, а ЕК купує різницю перетоків електричної енергії в точках обліку перетоків електричної енергії в обсягах, які визначаються згідно зі ст.4 цього договору.

Облік різниці перетоків електричної енергії за цим договором в точках обліку різниці перетоків електричної енергії веде Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (НЕК). (пункт 3.3 договору)

Відповідно до пункту 4.1 договору встановлено, що фактична різниця перетоків електричної енергії, куплена ЕК за цим договором за рахунковий період, визначається НЕК в точках обліку різниці перетоків електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії.

Таким чином, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, НЕК надає Довідку щодо фактичної різниці перетоків електричної енергії, за підписом уповноваженої особи НЕК та скріплення її підпису печаткою НЕК, ЕК (1-му прим.) та ДПЕ (у 1-му прим.). У Довідці фіксується фактична різниця перетоків електричної енергії, продана ДПЕ за цим договором у розрахунковому періоді. (п.4.3 договору) В свою чергу, не пізніше 6-го числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК відповідно до фактичної різниці перетоків електричної енергії, вказаної у Довідці, оформлює, підписує зі свого боку і надсилає рекомендованим листом або передає через уповноваженого представника ЕК до ДПЕ 2 примірники Акта приймання-передачі різниці перетоків електричної енергії, погодженого з НЕК, та 2 примірники Акта купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії. Протягом двох банківських днів після одержання 2-х примірників Акта приймання-передачі та 2-х примірників Акта купівлі-продажу ДПЕ перевіряє ці примірники та, в разі відсутності зауважень, підписує їх і відправляє ЕК рекомендованим листом або передає через уповноваженого представника ЕК один примірник Акта приймання-передачі та один примірник Акта купівлі-продажу. (пункти 4.4, 4.5 договору)

Згідно з пунктами 4.6,4.7 договору, ДПЕ до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє ЕК рекомендованим або цінним листом або передає через уповноваженого представника ЕК рахунок-фактуру (з урахуванням ПДВ), а також до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, за результатами розрахунків за місяць, надає ЕК 2 примірники Акта звіряння взаємних розрахунків за продану різницю перетоків електричної енергії в розрахунковому місяці.

Відповідно до пункту 5.1 договору сторони узгодили, що фактична вартість різниці перетоків електричної енергії за розрахунковий період (з урахуванням ПДВ) визначається на підставі фактичної різниці перетоків електричної енергії (ст.4 цього договору) та ціни електричної енергії, затвердженої НКРЕКП (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Оплату вартості купленої різниці перетоків електричної енергії, відповідно до пункту 5.3. договору, ЕК здійснює шляхом перерахування ДПЕ суми коштів, зазначеної у рахунку фактурі, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ. При здійсненні платежів ЕК повинна вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому обов'язково зазначається відповідний договір, за яким здійснюється купівля різниці перетоків електричної енергії та розрахунковий місяць. ЕК зобов'язана здійснити остаточний платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання до 14 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Датою здійснення платежу вважається дата надходження коштів на рахунок ДПЕ.

Пунктом 6.2 договору передбачений обов'язок ЕК купувати у ДПЕ різницю перетоків електричної енергії відповідно до умов статті 3 цього договору та здійснювати своєчасні розрахунки відповідно до умов статті 5 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору. В разі нездійснення ЕК повної поточної оплати за куплену в ДПЕ різницю перетоків електричної енергії до 14-го числа (включно) місяця наступного за розрахунковим, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу. Сплата ЕК пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок ДПЕ і не звільняє ЕК від обов'язку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії (пункт 6.2.2 договору).

Відповідно до пункту 10.1 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015, та діє протягом терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження". Положення цього Договору в частині розрахунків за неоплачену різницю перетоків електричної енергії дійсні і після закінчення терміну його дії. Фінансові зобов'язання за цим Договором будуть вважатися виконаними тільки після повної оплати всієї проданої ДПЕ різниці перетоків електричної енергії. (пункт 10.2 договору).

Додатковою угодою № 11527/01 від 17.08.2015 внесені зміни до статті 12 укладеного договору, а саме змінено юридичну адресу та реквізити Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, 8.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання умов укладеного договору придбав за період з липня по грудень 2015 року різниці перетоків електричної енергії на загальну суму 131145480,06грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії за липень 2015 на суму 17827508,71 грн. від 31.07.2015; за серпень 2015 на суму 11610539,93 грн. від 31.08.2015; за вересень 2015 на суму 18587122,81 грн. від 30.09.2015; за жовтень 2015 на суму 27231460,97 грн. від 31.10.2015; за листопад 2015 на суму 25002662,92 грн. від 30.11.2015; за грудень 2015 на суму 30886184,72 грн. від 31.12.2015.

Оплату за означену різницю перетоків електричної енергії відповідач здійснив лише частково - платіжним дорученням № 428214 від 13.10.2015 на суму 4561922,00 грн. за зобов'язаннями за липень 2015 року та платіжним дорученням № 438626 від 13.11.2015 на суму 6835100,00 грн. за зобов'язаннями за серпень 2015, окрім того, в матеріалах справи наявний лист Державного підприємства "Енергоринок" № 01/51-4-11097/1 від 30.09.2015 про зарахування коштів переплати відповідача у розмірі 4017819,15 грн. на погашення заборгованості за зобов'язаннями липня 2015 за договором № 11296/01 від 12.06.2016 на загальну суму 15414841,15 грн., що також вбачається з розшифровки банківської виписки Державного підприємства "Енергоринок" про надходження коштів від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" за електроенергію, куповану з 01.07.2015 по 31.12.2015 за період з 01.07.2015 по 30.06.2016.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати купленої різниці перетоків електричної енергії утворило заборгованість відповідача в розмірі 115730638,91 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" означеної суми заборгованості, а також нарахованих на неї на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат, 3% річних та пені зі штрафом, передбачених пунктами 6.2, 6.2.2 укладеного договору.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд встановив, що матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати за куплену у липні-грудні 2015 різницю перетоків електричної енергії, та відсутності доказів повної її оплати, наявність боргу також підтверджується актом звірки розрахунків № 07/51-4-8699 від 30.08.2016 за продану електроенергію станом на 01.08.2016.

Стягнувши суму основного боргу у повному обсязі, суму штрафу, 3% річних, пені, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 90 відсотків за клопотанням відповідача. Також суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих за наданим позивачем розрахунком за неповний місяць, в якому мав здійснюватися платіж, та здійснив їх перерахунок з урахуванням погодженої сторонами дати виникнення заборгованості за зобов'язаннями попереднього місяця (15-те число наступного місяця), визначивши початкову дату нарахування з першого числа, наступного за місяцем, в якому повинен був здійснюватися платіж.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції змінив розрахунок інфляційних втрат, здійснений судом першої інстанції, враховуючи дефляцію за грудень 2015 року, та індекси інфляції, належні до застосування у попередній період.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо неправильного визначення судом першої інстанції початку періоду обчислення інфляційних втрат без врахування неповної частини місяця,в якому мав здійснюватися платіж, посилаючись на приписи Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265.

Судова колегія зазначає, що статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов договору (стаття 610 Цивільного кодексу України); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій, вірно встановивши обставини прострочення зобов'язання, правильно застосували до відповідача правові наслідки прострочення грошового зобов'язання, встановлені договором та законом.

Водночас судова колегія зазначає, що за приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Отже повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Відтак, оскільки, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути заборгованість з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Здійснюючи перерахунок інфляційних втрат, визначених позивачем, місцевий господарський суд не з'ясував, яку саме методику їх розрахунку застосував позивач та не навів доводів щодо невірності застосованої ним методики розрахунку, неможливості її застосування у спірних правовідносинах з будь-яких причин; при цьому в матеріалах справи також не міститься жодних заперечень відповідача з приводу вірності застосованої позивачем методики чи його контррозрахунку.

В свою чергу суд апеляційної інстанції, посилаючись на Методику розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджену наказом Державного комітету статистики від 27.07.2007 № 265, не врахував, що зазначену вище Методику розроблено відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою виконання заходів щодо вдосконалення організації державного статистичного спостереження за змінами цін та методології розрахунків індексів споживчих цін для визначення показника зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів робіт та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді; разом з цим, спірне питання не стосується вірності визначення позивачем рівня інфляції чи індексу споживчих цін протягом спірного періоду (які визначалися уповноваженим органом саме на підставі цієї Методики). При цьому суд апеляційної інстанції в своїй постанові також не вказав, в чому полягає невірність чи необґрунтованість методики, застосованої позивачем для обчислення індексу інфляції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, не дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази та акти законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим їх висновки за наслідками вирішення спору не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині наслідків розгляду позовних вимог про стягнення інфляційних втрат з передачею справи для нового розгляду позовних вимог в цій частині до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

В іншій частині судові рішення відповідають приписам чинного законодавства, є законними та обґрунтованими; доводів про наявність підстав для їх скасування в частині стягнення основного боргу, штрафу, пені, річних. Касаційна скарга не містить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктами 1, 3 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 905/1563/16 Господарського суду Донецької області та рішення Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 скасувати в частині наслідків розгляду позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2194017,54 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова