ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 910/32415/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 рокута рішенняГосподарського суду міста Києва від 04.03.2016 рокуу справі№910/32415/15 Господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані"до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "Фаворит компані"провизнання договору поруки припиненим

За участю представників сторін:

від позивача: Костенко Є.А. (дов.№02 від 11.01.2016 року);

від відповідача: Бондаренко О.М. (дов.№10/00-68 від 01.06.2016 року);

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2016 р. у справі № 910/32415/15 (суддя: Шкурдова Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року у справі №910/32415/15 (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2016 р. у справі № 910/32415/15 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач надав згоду на будь-яку зміну кредитного договору, в тому числі зміну розміру процентної ставки, та не довів наявність підстав припинення договору поруки.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 року у справі №910/32415/15, а справу передати на новий розгляд.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" зазначає, що вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 року у справі №910/32415/15 законними та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги надуманими.

У судовому засіданні, представник позивача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Фаворит Компані" (позичальник) укладено кредитний договір № 1-0008/13/16-KL, відповідно до предмету якого кредитор, на умовах, визначених цим договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором (п. 1.2) граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором. (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2 кредитного договору сторони погодили, що протягом всього періоду його дії максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 5000000,00 грн.

Згідно з підпунктом 1.5.2 пункту 1.5 договору визначено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором кредитор укладає договір поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані".

Відповідно п. 3.4 кредитного договору сторони домовились, що у разі:

- порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п. 5.2.3 (а), (b), (е), (g), п. 5.2.11, п. 5.2.12, п. 5.2.13, п. 5.2.14 цього договору, а так само, у разі порушення відповідною особою, що виступає поручителем позичальника згідно з п. 1.5. договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним договором поруки, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 2% річних;

- порушення (невиконання або неналежне виконання) позичальника та/або ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" та/або юридичних осіб, що виступають поручителям позичальника згідно з п. 1.5 цього договору, обов'язків, передбачених п. 5.2.6 договору, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 5% річних.

Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника.

Сторони розуміють, що вищезазначене збільшення розміру процентної ставки буде здійснено в разі настання вищевказаних обставин та не потребуватиме укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору, та сторони згодні з таким збільшенням щодо всієї суми можливої заборгованості за кредитом в межах кредитного ліміту.

12.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" (поручитель) укладено договір поруки № 1-0361/13/11-Р, відповідно до п. 1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання Приватним акціонерним товариством "Фаворит Компані" у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 1-0008/13/16-KL від 12.09.2013 р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

З підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то: зміну розміру ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.), внаслідок якої, в тому числі, може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в статті 2 цього договору.

Відповідальність у збільшеному обсязі, як це зазначено вище, поручитель приймає на себе в повному обсязі та на умовах солідарності з боржником.

Отримання додаткової згоди поручителя на зміну кредитного договору на умовах, зазначених в цьому пункті договору, не є обов'язковим.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за порушення зобов'язань за кредитним договором будь-яким новим боржником у випадку переведення боргу за кредитним договором на підставах, передбачених законодавством та/або у випадку припинення юридичної особи-боржника за кредитним договором.

У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо. (п.1.1. договору поруки)

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме:

- повернення кредиту в сумі 5000000,00 грн з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше "11" вересня 2014 року, або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором;

- сплату процентів за користування кредитом в гривні в розмірі 20,5% (двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних з можливим збільшенням їх розміру на 2% (два) та/або 5% (п'ять) процентів річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором;

- сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором;

- сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором;

- відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.

Листом № 5778/32 від 18.08.2014 р. відповідач повідомив позивача про порушення зобов'язань перед банком за кредитним договором № 1-0008/13/16-KL від 12.09.2013 р. та виникнення заборгованості станом на 14.08.2014 р. у розмірі 171301,25 грн. Також, в даному листі банк повідомив про збільшення процентної ставки на 2% по кредитному договору, починаючи з 01.08.2014 р. у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань по сплаті кредиту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що банком внаслідок порушення третьою особою (позичальником) зобов'язань за кредитним договором № 1-0008/13/16-KL було змінено процентну ставку з 20,5 % до 22,5 %, про що Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" повідомило позичальника, в зв'язку з чим позивач вважає, що це є підставою для припинення поруки відповідно до положень ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Тобто, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно ч.ч.1,2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, і кредитором боржника.

У ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, в забезпечення якого надана порука, то підстави для її припинення, передбачені ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, відсутні. (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 17.01.2011 року у справі № 3-62гс10.)

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. (п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Судами попередніх інстанцій зазначено, що доводи позивача стосовно того, що одностороннє збільшення банком процентної ставки на 2% суперечить вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України та положенням договору поруки є безпідставними, оскільки згідно умов укладеного договору поруки, зокрема, з положень п. 1.2, поручитель підтверджує, що має копію кредитного договору з усіма додатками, змінами та доповненнями, вичерпно ознайомлений зі змістом кредитного договору та засвідчує повне розуміння і відсутність будь-яких заперечень до його змісту, а з положень п. 1.1, що з підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то: зміну розміру ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.), внаслідок якої, в тому числі, може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя; відповідно п. 3.4 кредитного договору сторони домовились, що у разі: порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п. 5.2.3 (а), (b), (е), (g), п. 5.2.11, п. 5.2.12, п. 5.2.13, п. 5.2.14, цього договору, а так само, у разі порушення відповідною особою, що виступає поручителем позичальника згідно з п. 1.5. договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним договором поруки, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 2 % річних; порушення (невиконання або неналежне виконання) позичальника та/або ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" та/або юридичних осіб, що виступають поручителям позичальника згідно з п. 1.5 цього договору, обов'язків, передбачених п. 5.2.6 договору, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 5 % річних.

Крім того, відповідно до п. 2.1 вказаного договору порука забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, зокрема сплату процентів за користування кредитом в гривні в розмірі 20,5 % річних з можливим збільшенням їх розміру на 2 % та/або 5 % річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником своїх обов'язків за кредитним договором.

Врахувавши те, що позивач надав згоду на будь-яку зміну кредитного договору, в тому числі зміну розміру процентної ставки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що таке збільшення процентної ставки не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України та відмовили в позові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази. На підставі встановлених фактичних обставин правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Доводи касаційної скарги про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята у незаконному складі суду, оскільки апеляційну скаргу прийнято до провадження ухвалою суду від 31.03.2016 року у складі колегії суддів: Буравльова С.І.- головуючого, суддів: Пономаренка Є.Ю., Андрієнка В.В., а постанова суду від 19.05.2016 року підписана іншим складом суддів: Буравльова С.І.- головуючий, суддів: Андрієнко В.В., Шапран В.В. судова колегія вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони по справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" та призначено до розгляду на 26.04.2016 року о 10:15 у складі колегії суддів: Буравльова С.І.- головуючого, суддів: Пономаренка Є.Ю., Андрієнка В.В.

Згідно з п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи).

Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення. (п. 2.3.49. Положення про автоматизовану систему документообігу суду)

Розпорядженням № 09-52/1078/16 від 25.04.2016 р. у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/32415/15. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.04.2016 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Як вбачається із протоколу судового засідання та прийнятої постанови, 19.05.2016 року зазначений склад суду і розглядав справу №910/32415/15, підписи на повному тексті постанови також відповідають тому складу колегії суддів, який розглядав справу.

Тобто, твердження позивача про неналежний склад колегії суддів не відповідає дійсності.

Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 року у справі №910/32415/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Н.Г. Дунаєвська

В.І. Саранюк