ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № Б-23/25-13/92 (Б-23/25) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Кларс", м. Коломия Івано-Франківська областьна постановувід 19.12.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ Б-23/25-13/92 господарського суду Івано-Франківської областіпро банкрутствотовариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигазмаш", м. Коломия Івано-Франківської області ліквідаторЮрків В.В., м. Калуш Івано-Франківської областіголова комітету кредиторівгр. ОСОБА_5, АДРЕСА_1за участю Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2010 порушено справу № Б-23/25-13/92 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигазмаш" у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Івано-Франківської від 14.06.2012 визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської від 07.11.2013 затверджено мирову угоду від 30.10.2013, укладену між боржником та комітетом кредиторів, провадження у справі припинено. Суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода укладена з дотриманням встановленого порядку, а її умови не суперечать положенням Закону про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу від 07.11.2013 скасовано. Постанова мотивована тим, що мирова угода порушує права та інтереси кредитора - Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Коломийська ОДПІ), грошові вимоги якого були визнані ліквідатором, проте не включені до умов мирової угоди.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Кларс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу від 07.11.2013 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 35, 36 Закону про банкрутство, ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що грошові вимоги Коломийської ОДПІ є поточними, а тому можуть не бути предметом мирової угоди.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 36 Закону про банкрутство мирова угода укладається щодо вимог кредиторів, які увійшли до реєстру. Отже, істотними умовами мирової угоди є положення щодо конкурсних кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 38, п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим умови мирової угоди повинні врегульовувати всю конкурсну заборгованість боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, мирову угоду у справі укладено в ліквідаційній процедурі.

Згідно зі ст. 23 Закону про банкрутство вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Отже, після визнання боржника банкрутом поточні вимоги переходять до категорії конкурсних, тому повинні бути заявлені, розглянуті та підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом про банкрутство (ст.ст. 14, 23, 31 Закону про банкрутство).

За приписами ст. 23 Закону про банкрутство з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.

Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2012 Коломийською ОДПІ було подано в порядку ст. 23 Закону про банкрутство заяву про визнання грошових вимог, у якій кредитор просив суд визнати його поточні вимоги до боржника у розмірі 6 675 155,50 грн. як такі, що виникли під час процедур банкрутства (а.с. № 10-44, том III). При цьому кредитор посилався на акт податкової перевірки боржника від 15.07.2010 № 1661/231/31603641, згідно якого боржнику донараховано податкові зобов'язання за період 2008-2009 років.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі кредитором банкрута були заявлені грошові вимоги. Проте ці вимоги не були предметом розгляду господарського суду та відносно них не було винесено відповідну ухвалу про їх визнання чи відхилення.

У той же час у випадку визнання судом таких вимог вони повинні бути врегульовані мировою угодою, що підлягала затвердженню у справі про банкрутство.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про затвердження мирової угоди на стадії ліквідаційної процедури без розгляду по суті грошових вимог Коломийської ОДПІ є передчасним.

У той же час суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про необхідність відмови у затвердженні мирової угоди, не врахував ту обставину, що грошові вимоги Коломийської ОДПІ були розглянуті тільки ліквідатором, а не господарським судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що як ухвала суду першої інстанції, так і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд на стадію ліквідації.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, розглянути по суті грошові вимоги Коломийської ОДПІ, за наслідками чого вирішити питання про законність укладеної між боржником та кредиторами мирової угоди та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

При розгляді грошових вимог Коломийської ОДПІ суду першої інстанції слід врахувати наступне.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому за приписами ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону

Отже, при визначенні статусу грошових вимог кредитора - Коломийської ОДПІ (конкурсні або поточні) слід враховувати саме момент виникнення відповідного грошового зобов'язання боржника (у т.ч. зі сплати податків та зборів), а не момент виникнення обов'язку щодо його виконання (погашення).

З урахуванням вказаного та керуючись ст.ст. 1, 15, 23, 36, 38, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Кларс" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2013 у справі № Б-23/25-13/92 скасувати.

3. Справу № Б-23/25-13/92 передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич