ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 925/1209/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"на рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від 16.09.2013 Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі№ 925/1209/13 Господарського суду Черкаської областіза позовомОСОБА_4до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_5 2) ОСОБА_6 3) ОСОБА_7 4) ОСОБА_8 5) ОСОБА_9 6) ОСОБА_10 7) ОСОБА_11 8) ОСОБА_12 9) ОСОБА_13провизнання недійсним рішенняза участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_14, дов. від 30.08.2013 б/н

відповідача: Мельник М.О., дов. від 09.09.2013 №95/01-04

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-3: не з'явилися

третьої особи-4: не з'явилися

третьої особи-5: не з'явилися

третьої особи-6: не з'явилися

третьої особи-7: ОСОБА_11

третьої особи-8: ОСОБА_12

третьої особи-9: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" по другому питанню порядку денного, яке міститься в протоколі №2 від 03.08.2010, про виключення зі складу учасників СТОВ "Зоря" ОСОБА_4, оскільки вона своїми діями перешкоджає СТОВ "Зоря" у досягненні ним своїх статутних зобов'язань, а також рішення загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" по п'ятому питанню порядку денного, яке міститься у протоколі №2 від 03.08.2010 загальних зборів, яким було залишено без розгляду заяву ОСОБА_4 від 09.07.2010 про її вихід із складу учасників товариства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 у справі № 925/1209/13 (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Коротун О.М., Чорної Л.В.), позов задоволено частково; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" по другому питанню порядку денного від 03.08.2010 про виключення зі складу учасників СТОВ "Зоря" ОСОБА_4; в решті позову відмовлено; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на користь ОСОБА_4 573,50 грн. витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 та скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 у справі № 925/1209/13 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів СТОВ "Зоря" від 08.08.2010, постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в яких позивач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 925/1209/13 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9 не скористались передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.12.1997 рішенням установчих зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (Протокол № 1) було створено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ЗОРЯ" (далі - Товариство), шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства "ЗОРЯ", та затверджено Статут Товариства.

19.12.1997 між засновниками Товариства ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13 був укладений Установчий договір про створення Товариства.

Установчі документи Товариства були зареєстровані Черкаською районною державною адміністрацією 25.12.1997, про що свідчить відповідний напис на титульній сторінці Статуту в редакції 1997 року (реєстраційний № 000127, розп. № 521) .

Відповідності до п. 17 Установчого договору Статутний фонд Товариства складає 11000,00 грн. При цьому частка кожного з десятьох учасників в Статутному капіталі Товариства складає 10 (десять) %, що в грошовому виразі дорівнює 1100,00 грн. В якості вкладу кожний учасник вносить належний йому майновий пай у майні Колективного сільськогосподарського підприємства "ЗОРЯ" вартістю 1100,00 грн.

Судами встановлено, що з 19.12.1997 року позивач є учасником Товариства, який володів часткою в статутному капіталі Товариства у розмірі 10 (десять) %, що в грошовому виразі дорівнює 1100,00 грн.

Рішеннями загальних зборів учасників Товариства від 27.12.1999, від 23.04.2003 та від 29.12.2003 виключено із складу учасників відповідно ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_16 у зв'язку із її смертю і виділено частку у майні товариства спадкоємцю останньої ОСОБА_17

Рішенням загальних зборах учасників Товариства від 17.02.2005 затверджено Статут Товариства у новій редакції, відповідно до якого учасниками товариства є ОСОБА_6 (частка в статутному фонді 6880 грн., що становить 51%), ОСОБА_7 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_9 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_10 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_11 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_12 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_4 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%).

09.07.2010 позивачем на ім'я Загальних зборів Товариства була подана заява про вихід з числа учасників Товариства, в якій позивач просила виплатити вартість майна Товариства, пропорційну її частці в статутному капіталі, що становить 10 (десять) відсотків, та просила виплатити їй частину прибутку, отриману Товариством до моменту її виходу зі складу учасників.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що вказана заява була отримана Товариством 13.07.2010, що підтверджується описом від 09.07.2010, фіскальним чеком від 09.07.2010 №8927, повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку (прийомний № 208).

03.08.2010 відбулися збори учасників Товариства з наступним порядком денним:

- про підсумки жнив ранніх зернових та завдання по своєчасному і якісному проведенню комплексу осінньо-польових робіт в господарстві;

- про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4;

- про розподіл часток у статутному фонді Товариства "Зоря" ;

- про затвердження статуту Товариства у новій редакції;

- розгляд заяв та звернень.

Вказані рішення зборів оформлені протоколом №2 від 03.08.2010.

Відповідно до протоколу зборів учасників №2 від 03.08.2010 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на зборах були присутні 6 (шість) осіб, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

По другому питанню порядку денного зборами прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства, оскільки позивач своїми діями перешкоджав Товариству у досягненні ним своїх статутних завдань. Згідно із протоколом зборів підставами виключення позивача зі складу учасників Товариства є постійні порушення ОСОБА_4 статуту Товариства, псування ділової репутації Товариства, звернення ОСОБА_4 до різних контролюючих органів правопорядку з завідомо неправдивою інформацією, в результаті чого підприємство постійно зазнавало збитків, відриваючи своїх працівників від виконання своїх посадових обов'язків задля встановлення істини по завідомо неправдивій інформації, яка надавалась ОСОБА_4 вищевказаним органам, що не знайшло підтвердження. Також ОСОБА_4 намагалась ввести підприємство у додаткові збитки, інсценувавши нещасний випадок на виробництві, а саме враження електричним струмом, що при проведенні перевірки, як комісією у складі працівників підприємства, так і відповідними контролюючими органами не знайшли свого підтвердження.

Заява позивача від 09.07.2010 року була залишена без розгляду (п'яте питання порядку денного Загальних зборів).

Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаних рішень загальних зборів учасників Товариства, позивач посилається на те, що не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників Товариства; рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 2 від 03.08.2010, прийняті за відсутності кворуму; у протоколі відсутні відомості про факти систематичного невиконання або неналежного виконання позивачем обов'язків учасника Товариства, а також факти перешкоджання позивачем досягнення цілей Товариства.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4, виходив з того, що названі у протоколі обставини не свідчать про систематичне невиконання або неналежне виконання позивачем обов'язків учасника або перешкоджання досягненню цілей товариства; доказів того, що позивач, як учасник товариства, порушив обов'язки учасника Товариства, передбачені п. 5.3. Статуту Товариства відповідач суду не подав, а наведені відповідачем підстави виключення позивача стосуються, зокрема, трудових відносин позивача і Товариства, а не його відносин з товариством, як учасника.

За таких обставин, врахувавши фактичні обставини, що були підставою для виключення позивача з товариства, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у протоколі факти не відповідають підставам виключення учасника, вказаним у п. 4.3. Статуту Товариства та Закону України "Про господарські товариства"

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі оцінки поданих сторонами доказів, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини, пов'язані із прийняттям оскаржуваних рішень, погодився із вказаним висновком суду першої інстанції та, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що звернення позивача до державних органів з метою перевірки додержання вимог законодавства не свідчить про вчинення позивачем дій, які можуть заподіяти шкоду господарській діяльності або діловій репутації Товариства; прагнення учасника товариства відповідного державного контролю за діяльністю товариства входить до сфери його матеріально-правових інтересів в частині попередження правопорушень; участь у загальних зборах учасників Товариства є правом, а не обов'язком позивача. Крім цього, апеляційним господарським судом вказано про недоведеність відповідачем фактів порушення позивачем, як учасником товариства, вимог п. 5.3. Статуту Товариства.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Як передбачено статтею 11 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок особи утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно із статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Тобто, підставою виключення учасника зі складу товариства є систематичність невиконання ним обов'язків учасника такого товариства або створення перешкод у досягненні цілей товариства.

Відповідно до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

У абзаці 3 пункту 3.10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 встановлено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши фактичні обставини, що були підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства, надавши оцінку поведінці позивача та вірно розмежувавши дії позивача як учасника та працівника Товариства, виходячи із недоведеності факту невиконання статутних обов'язків та встановивши відсутність негативних наслідків для Товариства у зв'язку з діями позивача, дійшли правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, про відсутність передбачених законом та Статутом Товариства підстав для виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до заперечень щодо оцінки доказів у справі, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що відповідач не погодився і оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 2 рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 2 від 03.08.2010, виходячи з меж перегляду справи в касаційному порядку, законність та обґрунтованість судових актів в іншій частині не є предметом касаційного оскарження і касаційною інстанцією не перевіряється.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 925/1209/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова