ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 903/624/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Волинської областіна постанову та ухвалувід 10.12.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. господарського суду Волинської області (за результатами розгляду клопотань)у справі№ 903/624/13 господарського суду Волинської області

за заявою приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн", м. Луцьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Волинської областіпровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Кравчук Г.П.в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Укрексімбанк"О.В. Будніченко, довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.06.2013 року, що винесена у справі № 903/624/13, прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД (далі - Боржник, Товариство) за заявою приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн"(далі - Кредитор, Підприємство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.07.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 30.10.2013 року, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кравчука Г.П., справу ж призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2013 року строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Товариства - арбітражного керуючого Кравчука Г.П. продовжені до 30.11.2013 року. При цьому затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства із визначенням відповідних сум вимог та черговістю їх задоволення.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2013 року (суддя - В.А. Войціховський) відмовлено:

в задоволенні клопотань розпорядника майна Товариства - арбітражного керуючого Кравчука Г.П. про стягнення з ініціюючого кредитора заборгованості по виплаті грошової винагороди та про спонукання Боржника до вчинення дій (надання документів);

в задоволенні клопотання Товариства про скасування арештів та обмежень з транспортних засобів.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати п. 3 ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Другий відділ ДВС Луцького міського управління юстиції та Управління МВС України у Волинській області управління Державної автомобільної інспекції зняти обмеження в частині оголошення в розшук та затримання транспортних засобів, що внесені згідно постанов головного державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ про оголошення розшуку майна Боржника - від 30.09.2011 року, про затримання транспортного засобу та оголошення його в розшук - від 11.05.2012 року, про затримання транспортного засобу та оголошення його в розшук - від 04.06.2013 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 22.10.2013 року - без змін.

Не погоджуючись частково з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати п. 3 ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Другий відділ ДВС Луцького МУЮ та Управління ДАІ УМВС України у Волинській області зняти обмеження в частині оголошення в розшук та затримання транспортних засобів, що внесені згідно постанов головного державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ про оголошення розшуку майна Боржника - від 30.09.2011 року, про затримання транспортного засобу та оголошення його в розшук - від 11.05.2012 року, про затримання транспортного засобу та оголошення його в розшук - від 04.06.2013 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 22 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника кредитора - ПАТ "Укрексімбанк", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, здійснюючи касаційне провадження у справі, суд виходить з того, що оскаржувані судові рішення заперечуються лише в частині розгляду та вирішення питання за клопотанням Боржника про скасування арештів та обмежень з транспортних засобів останнього. Аргументів та заперечень висновків судів в оскаржуваних рішеннях в іншій частині - стосовно поданих розпорядником майна Боржника клопотань (про стягнення заборгованості з грошової винагороди та про витребування документів від Товариства) - ні в апеляційній, ні в касаційній скарзі не заявлялось, незважаючи на те, що згідно оскаржуваної постанови апеляційний суд застосував свої повноваження, передбачені нормами ст. 101 ГПК України та переглянув оскаржувану ухвалу місцевого суду в повному обсязі. У зв'язку із цим касаційне провадження та перегляд цих судових рішень здійснюється відповідно до доводів в касаційній скарзі - лише в частині розгляду та вирішення питання за клопотанням Боржника про скасування арештів та обмежень з транспортних засобів останнього.

Відхиляючи таке клопотання Боржника, суди встановили, що розгляд та вирішення питання про скасування арештів та інших обмежень стосовно користування Боржником своїми транспортними засобами відбувається лише за заявою розпорядника майна у разі, якщо такі обмеження перешкоджають діяльності боржника або відновленню його платоспроможності. Контроль же за розпорядженням майном Боржника покладається на розпорядника майна, але останнім відповідного клопотання подано не було.

Підтримуючи такі висновки місцевого суду, апеляційний суд додав, що не було вказано, яким чином арешти та обмеження в користуванні транспортними засобами перешкоджають господарській діяльності Боржника чи відновленню його платоспроможності. Доводи ж в апеляційній скарзі не є обґрунтованими та не підтверджені доказами.

Заперечуючи такі висновки судів, заявник вказує на те, що Боржник є підприємством з надання транспортних послуг, а виконавча служба в межах виконавчого провадження винесла постанови про накладення арешти на транспортні засоби Боржника та оголошення їх в розшук, що призводить до затримання вказаних транспортних засобів та унеможливлює господарську діяльність Товариства, яка не припиняється із введенням розпорядження майном. Вимоги ж в клопотанні стосуються лише зняття обмежень у вигляді оголошення транспортних засобів в розшук і відповідне клопотання розпорядником майна подавалось.

Однак касаційний суд не погоджується із наведеними запереченнями скаржника, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин, з невірним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи, розпорядником майна Товариства 25.09.2013 року подавалась заява від 20.09.2013 року № 90/02-02, в якій він просив розглянути звернення Боржника щодо скасування арештів транспортних засобів останнього, що підлягають затриманню, але прийняти рішення про відмову у задоволенні такого звернення. Інші ж вимоги розпорядника майна у вказаній заяві стосуються повернення органами виконавчої служби Боржнику його майна, а також заборони зняття органами державтоінспекції з державної реєстрації належних Боржнику транспортних засобів (т. 11 а.с. 88).

Слід звернути увагу на те, що саме розпорядником майна будь-яких вимог стосовно скасування наведених вище арештів та обмежень не заявлялось. Такі вимоги були викладені в заяві № 1-3009 від 30.09.2013 року, поданій Боржником (т. 11 а.с. 93).

Відповідно ж до приписів ч. 7 ст. 22 Закону про банкрутство господарський суд вирішує питання про скасування арештів з майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження його майном за наявності передбачених для цього законодавством та підтверджених доказами підстав лише на підставі заяви розпорядника майна, що не мало місце у даній справі, як було встановлено судами попередніх інстанцій.

Вищевикладене спростовує доводи скаржника, що розпорядник майна подавав заяву та звертався із вимогами у даній справі в порядку наведених норм ч. 7 ст. 22 Закону про банкрутство.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що визначені Боржником в суді першої інстанцій вимоги стосовно скасування арештів та обмежень в користуванні транспортними засобами, належними Товариству, під час здійснення апеляційного та касаційного оскарження відповідних судових рішень були змінені, що суперечить, як приписам ч. 3 ст. 101 ГПК України, так і приписам ч. 3 ст. 1117 ГПК України, оскільки ні в апеляційній, ні в касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Поряд з вищезазначеним колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту введення щодо боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів (одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство - ч. 2 ст. 19 Закону про банкрутство) застосовуються обмеження щодо виконання судових рішень стосовно боржника у виконавчому провадженні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження.

Так, нормами ч. 3 ст. 19 Закону про банкрутство передбачено, зокрема що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

У зв'язку із викладеним, висновки судів попередніх інстанцій в частині відхилення клопотання Боржника про скасування арештів та обмежень з транспортних засобів Товариства є такими, що відповідають обставинам справи, та зроблені із вірним застосуванням норм законодавств, а тому доводи касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД не спростовують наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржувані ж ухвала та постанова цих судів у відповідній частині підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 19, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 101, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 22.10.2013 р. у справі № 903/624/13 в частині відмови в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД про скасування арештів та обмежень з транспортних засобів залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 20.03.2014 року.