ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 34/263

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКартере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 (головуючий суддя Буравльов С.А., Шапран В.В., Андрієнко В.В.)та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 27.01.2017 (суддя Спичак О.М.)у справі№ 34/263 Господарського суду міста Києваза позовомзаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Національного банку України, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі",за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",прозвернення стягнення на предмет іпотеки,за участю представників: прокуратурине з'явились,позивача-1не з'явились,позивача-2не з'явились,відповідачане з'явились,третьої особиМохонько М.А.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та поновлено строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі від 04.11.2011 № 34/263 від дати набрання даною ухвалою законної сили.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу залишити без задоволення.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 119 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди дійшли помилкового висновку про поважність причин пропуску вказаного строку.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін, крім позивача-2, не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2011 Господарським судом міста Києва було видано наказ № 34/263 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" стягнуто 31.604.085,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, що розташована по вул. Польовій, 61-а, у Солом'янському районі м. Києва, та на жилий будинок № 61-А, що розташований по вул. Польовій, Солом'янського району м. Києва, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у наказі зазначено строк пред'явлення його до виконання до 12.10.2012.

Наказ №34/263 від 04.11.2011 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 пред'явлено до виконання до органів ДВС 16.11.2011.

Постановою Головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.11.2011 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 34/263.

В процесі здійснення виконавчого провадження Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" були організовані прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі", на яке необхідно було звернути стягнення згідно рішення господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу № 3-133/11 від 24.05.2012 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна переможцем прилюдних торгів стало Приватне акціонерне товариство "Дельта Банк".

За результатами прилюдних торгів державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України було видано Акт № 187/9 від 29.05.2012 про реалізацію предмета іпотеки, з якого вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом було зараховано лише 13.323.750,00 грн., який став підставою для отримання Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Оскільки коштів, що були зараховані в рахунок погашення боргу, виявилось недостатньо для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 31.05.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову серії ВС № 29936922 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Не погоджуючись з правомірністю прилюдних торгів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіволі" звернулось до суду з позовом, за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 у справі № 501-32/7520-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012, визнано недійсними результати прилюдних торгів, проведених 24.05.2012, які оформлені протоколом № 3-133/11.

У березні 2014 року ТОВ «Тіволі» звернулось до суду з позовом, за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5034/14 від 10.06.2014 визнано недійсним акт державного виконавця № 187/9 про реалізацію предмета іпотеки від 29.05.2012 та визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 01.06.2012.

За результатами вищевказаних судових рішень предмети іпотеки знову належать на праві власності ТОВ «Тіволі», а тому наказ Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 про примусове виконання рішення від 15.06.2011 у справі № 34/263 підлягав повторному виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2014, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2015, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк": поновлено строк для пред'явлення до виконання наказу від 04.11.2011 Господарського суду міста Києва у справі № 34/263 від дати набрання даною ухвалою законної сили.

Заявою від 23.10.2014 наказ Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 у справі № 34/263 стягувачем було пред'явлено до виконання.

Постановою ВПВР ДВС України № 45195936 від 27.10.2014 у відкритті виконавчого провадження було відмовлено.

07.11.2014 в.о. начальника ВПВР ДВС України було скасовано раніше винесену постанову ВПВР ДВС України № 29936922 від 31.05.2012, у зв'язку з чим постановою ВПВР ДВС України від 18.11.2014 було поновлено попереднє виконавче провадження №29936922.

Постановою Вищого господарського суду України 16.11.2015 постанови ВПВР ДВС від 07.11.2014 та від 18.11.2014 визнано недійсними.

01.02.2016 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійсненні контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 29936922 на підставі постанови Вищого господарського суду України 16.11.2015 у справі № 34/263 була винесена постанова про перевірку виконавчого провадження, якою було скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 18.11.2014 про поновлення попереднього виконавчого провадження № 29936922.

05.02.2016 Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" було отримало постанову про перевірку виконавчого провадження від 01.02.2016 та наказ Господарського суду міста Києва від 04.11.2011.

11.02.2016 ПАТ "Дельта банк" звернулось до ВПВР ДВС України із заявою про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним наказом.

Постановою від 23.02.2016 № 50245310 ВПВР ДВС МЮ України відмовлено ПАТ "Дельта банк" у відкритті виконавчого провадження.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало до суду першої інстанції другу заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 у справі № 34/263.

Враховуючи викладене, судами підставно встановлено, що заява про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання не могла бути подана протягом триваючого виконавчого провадження.

Як зазначено апеляційним судом, на час апеляційного провадження Господарським судом міста Києва розглядалась заява Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про зміну способу виконання судового рішення, однак ухвалою цього суду від 30.06.2016 розгляд вказаної заяви було зупинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо: 1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію; 2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії; 3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

На підставі постанови № 150 від 02.03.2015 правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію було введено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.

Рішенням № 71 від 08.04.2015 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 "Про запровадженні тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строк запровадження тимчасової адміністрації було визначено до 02.09.2015.

Відповідно до рішення № 147 від 03.08.2015 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта банк" тимчасову адміністрацію у позивача було продовжено до 01.10.2015.

02.10.2015 на підставі постанови № 664 від 02.10.2015 правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Таким чином введення в банку тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та початок процедури ліквідації банку зумовлюють неможливість виконувати банком свої зобов'язання як фінансової установи та свідчить про наявність істотних ускладнень у діяльності банку.

Як передбачено ст. 36 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент запровадження тимчасової адміністрації у заявника), з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Згідно зі ст. 46 вищевказаного Закону з дня введення ліквідаційної процедури в банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Як зазначено судами, вказані обставини призводять до масового звільнення працівників, збільшення обсягів роботи на працівників, що залишились, збільшення часу на погодження внутрішньобанківських процесів, які впливають на роботу юридичної служби банку (погодження сплати судового збору, отримання платіжних доручень про сплату судового збору, погодження з керівництвом подальшого плану роботи з проблемними боржниками тощо).

Крім того у вирішенні питання щодо поновлення строку для пред'явлення наказу у справі до виконання судами було враховано, що за рахунок стягнутої кредиторської заборгованості банку формується ліквідаційна маса, з якої у подальшому відповідно до черговості, визначеної ст. 52 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб", задовольнятимуться вимоги вкладників банку, тобто фізичних осіб.

Враховуючи викладене, судами встановлено поважність причин пропуску Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" строку пред'явлення наказу у справі до виконання та наявності підстав для задоволення заяви третьої особи про відновлення цього строку.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для задоволення заяви третьої особи є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі № 34/263 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіВ.І. Картере О.А. Кролевець