Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 17.03.2016 року у справі №922/5026/15 Постанова ВГСУ від 17.03.2016 року у справі №922/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 922/5026/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДроботової Т.Б. Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, третьої особи: Чорна Ю.О. - дов. від 10.03.16,

касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від30.11.15у справі№922/5026/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система"до третя особаПриватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон" Державна фінансова інспекція Українипростягнення

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон" 27540 грн. збитків. Позивач посилався на те, що вартість виконаних будівельних робіт за договором підряду від 14.05.13 є завищеною, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у спірній сумі. При цьому, позивач посилався на акт ревізії Державної фінансової інспекції України №05-21/259 від 18.10.13 та приписи статей 27, 224 Господарського кодексу України, статей 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.15 (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що відповідачем виконувалися будівельні роботи за спірним договором; що ці роботи були прийняті позивачем без зауважень і заперечень та оплачені ним. Суд не установив порушень відповідачем умов договору підряду та визнав недоведеним завдання позивачеві збитків у спірній сумі. Господарський суд зазначив, що виявлені під час проведення ревізії Державною фінансовою інспекцією України порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не змінюють їх.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.15 (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система", яке просить рішення і постанову у справі скасувати та задовольнити позов. На думку скаржника судами порушені приписи статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення спірних коштів. Він зазначає, що відповідачем було завдано йому збитків у заявленій сумі, оскільки останнім необґрунтовано було включено у вартість робіт із заміни опор 27540 грн., і це зафіксовано у акті ревізії третьої особи №05-21/259 від 18.10.13.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника третьої особи, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.05.13 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" - замовником та Приватним підприємством "Будівельна компанія "Ікон" - підрядником укладено договір №81-4/1877-13. За умовами цього договору позивач доручив відповідачу, а відповідач зобов'язався виконати на власний ризик своїми силами за власною технологією, із застосуванням своїх машин, механізмів, інструментів, пристосувань та матеріалів, роботи з капітального ремонту - заміна з/б опор на ПЛ 330 кВ Кременчук-Миргород (інв. № 07), згідно з актами дефектів (додатки № 1-8 до договору) та технічними вимогами (додаток № 9 до договору), що є невід'ємними частинами договору. Вартість робіт за цим договором є твердою та визначається договірною ціною (додаток №10), складеною на підставі локального кошторису 2-1-1 (додаток №11), які є невід'ємними частинами даного договору, і становить 667307,99 грн. (пункт 3.1 договору). Пунктом 3.2 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: позивач зобов'язався перерахувати відповідачу попередню оплату в розмірі 30% від вартості робіт, що становить 200192,40 грн. Наступні розрахунки за виконані роботи позивач зобов'язався здійснювати упродовж 20 банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін (пункт 3.3 договору). Відповідно до пункту 4.1 договору роботи повинні бути виконані упродовж 9 календарних днів у травні 2013 року та 12 календарних днів у жовтні 2013 року з моменту виведення ПЛ в ремонт. В процесі розгляду спору суди установили, що відповідач на виконання умов договору здійснив заміну чотирьох опор №128, №134, №137, №144 ПЛ 330 кВ Кременчук-Миргород (інв. № 107). Ці роботи, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, були позивачем прийняті за актами виконаних робіт КБ-2в, підписаними без зауважень і заперечень, та оплачені ним. Суди також установили, що Державною фінансовою інспекцією України 18.10.13 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.11 до 30.06.13. За наслідками перевірки складено акт ревізії № 05-21/259, в якому зазначено про завищення вартості робіт за спірним договором на суму 27540 грн. Позивач (як на підставу позову) посилався на те, що вказана сума є збитками та підлягає стягненню з відповідача. В процесі розгляду спору суди не установили факту невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та не установили складу цивільного правопорушення в діях останнього. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Державного підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" про стягнення з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон" 27540 грн. збитків. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позову. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до приписів статті 843 названого Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (стаття 844 Цивільного кодексу України). Відповідно до приписів статей 882, 879 цього ж Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Разом з тим, за приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Як вже зазначалося, позивач просив стягнути з відповідача 27540 грн. збитків, спричинених завищенням вартості робіт за договором підряду. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками, зокрема, розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до приписів статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. У розумінні приписів наведених норм особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій не встановили складу цивільного правопорушення у діях відповідача та факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором підряду. Судами було установлено, що відповідач виконав будівельні роботи за договором; що замовник виконані роботи прийняв, і це оформлено відповідними актами, підписаними повноважними представниками обох сторін без зауважень і заперечень щодо об'ємів робіт, їх якості і вартості; що прийняті роботи були оплачені позивачем, як то передбачено договором. Виходячи з встановлених судами обставин справи та вимог вказаних норм, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових актів у справі та задоволення касаційної скарги. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Довід скаржника про завдання йому збитків у спірній сумі визнається неспроможним і спростовується обставинами установленими судами, оскільки, як вже зазначалося, суди установили відсутність таких. Решта доводів касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, позаяк їм усім надавалася оцінка судами; вони не спростовують встановленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

За таких встановлених судами обставин справи, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.15 у справі №922/5026/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя Т.Гоголь

Судді Т.Дроботова

В.Швець

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст