ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 910/30310/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Українська Дистрибуційна Система", м. Житомир (далі - Підприємство),

на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016

зі справи № 910/30310/15

за позовом Підприємства

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна", м. Київ (далі - ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна");

товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова", м. Маріуполь Донецької області (далі - ТОВ "Схід Відбудова"),

про стягнення заборгованості у сумі 921 131,84 грн. за додатковою угодою від 25.03.2015 № 1 до договору купівлі-продажу від 18.04.2011 № 078611.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Підприємства - Вознюка О.М., Петричука В.В.,

ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" - Малиновської В.А.,

ТОВ "Схід Відбудова" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано (з урахуванням подальшої зміни розміру позовних вимог) про стягнення суми основної заборгованості 640 420, 09 грн. та "інфляційних" у сумі 280 711,75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.206 (колегія суддів у складі: Ільєнок Т.В. - головуючий, Яковлєв М.Л. і Рудченко С.Г.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, стягнути з ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" на користь Підприємства витрати зі сплати судового збору. Скаргу з посиланням на приписи Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

18.04.2011 Підприємством (постачальник) і ТОВ "Практікер Україна", правонаступником якого є ТОВ "Схід Відбудова" (Практікер), було укладено договір купівлі-продажу (національний) № 078611 (далі - Договір), за умовами якого:

- умови цього договору та всіх додатків до нього регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами, для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки, з одного боку, та постачальником - з іншого боку. Постачальник визнає юридичну цінність цих умов шляхом підписання цього договору. Додатково для врегулювання відносин за цим договором застосовуються положення законодавства (пункт 1.1);

- поставки здійснюються до місця прийняття товарів за рахунок постачальника на умовах DDP (доставлено, мито сплачено) (пункт 3.1);

- додатки до цього договору, зокрема договір про умови та загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного договору (пункт 9.1).

На виконання Договору 18.04.2011 Підприємством (постачальник) та ТОВ "Практікер Україна", правонаступником якого є ТОВ "Схід Відбудова" (Практікер), укладений договір про умови (далі - Договір про умови), пунктом 4 якого погоджено строк оплати поставленої продукції - 60 днів з моменту надходження товарів.

24.03.2015 Підприємством (постачальник), ТОВ "Практікер Україна", правонаступником якого є ТОВ "Схід Відбудова (Практікер), та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" (новий покупець) була укладена додаткова угода № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до якої:

- сторони вирішили замінити одну із сторін у зобов'язанні за договором від 18.04.2011 № 078611 та всі права і обов'язки за цим договором перейшли від Практікер до нового покупця - ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна", починаючи з 24.03.2015;

- з метою фіксації суми зобов'язань, яка утворилася на момент укладення цієї додаткової угоди, Практікер та постачальник (Підприємство) укладають акт звірки взаєморозрахунків (пункт 4);

- сплата зобов'язань Практікер, які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання, визначені пунктом 4 цієї угоди, здійснюються Практікер до їх повного виконання. При цьому новий покупець поручається за виконання покупцем визначених зобов'язань. У разі невиконання покупцем зазначених зобов'язань покупець та новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікер та новим покупцем стосовно даного договору регулюються окремою угодою між ними (пункт 5).

На думку Підприємства, ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" неналежно виконало зобов'язання за Договором з урахуванням положень Додаткової угоди № 1.

Видатковими накладними за період з 08.09.2014 по 25.01.2015 підтверджується належне виконання Підприємством зобов'язань за Договором та поставка ТОВ "Схід Відбудова" товару, який цим товариством був прийнятий та частково оплачений.

Пунктом 2 і 3 Додаткової угоди № 1 визначено, що поставка товарів постачальником з моменту укладення цієї угоди, якщо про інше сторони не погодилися окремо, здійснюється за замовленням нового покупця та на користь нового покупця в порядку та на умовах, визначених договором. Практікер як сторона, яка вибуває із зобов'язання, відмовляється від права замовляти та обов'язку приймати товари постачальника.

На виконання цієї додаткової угоди у період з 21.04.2015 Підприємством здійснювалася поставка товару (продукції) вже на користь ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна".

Водночас з матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що предметом спору в даній справі є неналежне виконання відповідачем-2 (ТОВ "Схід Відбудова") зобов'язань з оплати продукції, що була поставлена Підприємством до моменту укладення сторонами Додаткової угоди № 1.

З урахуванням положень статті 530 ЦК України, пункту 4 Договору про умови ТОВ "Схід Відбудова" зобов'язане було розрахуватися за поставлений товар протягом 60 днів з моменту надходження товарів.

З урахуванням часткової оплати заборгованість ТОВ "Схід Відбудова" за поставлений товар становить 640 420, 09 грн., що не заперечується представниками сторін, і строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

З огляду на умови Додаткової угоди № 1, зокрема її пункту 5, та змісту відносин, що склалися між сторонами, ТОВ "Схід Відбудова" виступило боржником за основним зобов'язанням (поставки), а ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" - поручителем. Отже, спірні правовідносини регулюються параграфом 3 глави 49 ЦК України (порука).

Дія ж поруки припинилася.

Так, у Додатковій угоді № 1, що містить умову про поруку, сторони не визначили строку дії поруки, отже, порука припиняється з підстави: якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до пункту 4 Договору про умови строк платежу - протягом 60 днів з моменту надходження товарів/рахунка.

Остання партія товару надійшла до ТОВ "Практікер Україна" (ТОВ "Схід Відбудова") 25.01.2015, а відтак з урахуванням пункту 4 Договору про умови строк оплати останньої закінчився 26.03.2015.

Порука ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" припинилася 26.09.2015, оскільки кредитор не звернувся протягом 6-ти місяців до поручителя з вимогою про виконання основного зобов'язання (позовну заяву подано 26.11.2015).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості з ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.02.2016 за клопотанням ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" залучено до участі у справі ТОВ "Схід Відбудова" як "відповідача-2".

Після такого залучення і до моменту розгляду місцевим господарським судом справи по суті Підприємством не було подано до суду заяви про зміну предмета позову в частині, що стосується позовних вимог до ТОВ "Схід Відбудова". Підприємство не скористалося своїм правом пред'явлення вимоги до ТОВ "Схід Відбудова" (у тому числі щодо солідарного стягнення), а тому суд здійснював розгляд справи згідно з вимогами, заявленими у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (в якій Підприємство, зокрема, просило стягнути суми основного боргу та "інфляційних" саме з ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна"). Відтак у позові слід відмовити повністю.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення сум заборгованості та "інфляційних".

Отже, попередні судові інстанції мусили у розгляді справи вичерпно з'ясувати обставини, пов'язані з існуванням таких підстав.

Однак названими судовими інстанціями відповідні обставини з'ясовано не повністю, у зв'язку з чим їх висновок про відмову в позові зроблено передчасно.

Так, вказавши про наявність заборгованості ТОВ "Практікер Україна" у сумі 640 420, 09 грн. (з урахуванням часткової оплати), суди не встановили й не зазначили, на підставі яких доказів ними це визначено.

Судами не досліджено й не оцінено з правової точки зору обставин, пов'язаних з надісланням ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" на адресу Підприємства заяви про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог (стаття 601 ЦК України), а також із заявою ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" до Підприємства про прийняття на себе (тобто на назване товариство) всіх зобов'язань первісного боржника, в зв'язку з чим воно стає основним боржником.

Судовими інстанціями не здійснено дослідження та оцінки, у тому числі за допомогою належних доказів, доводів Підприємства про те, що воно зверталося до ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна" не як до поручителя, а як до нового покупця (боржника) за Договором.

Поза увагою судів залишилася й оцінка і перевірка доказами доводів Підприємства про те, що первісний боржник зобов'язувався погасити борг у сумі 940 302,03 грн., визначений відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 1 з моменту укладення такої угоди до повного виконання, але не відповідно до умов Договору, з якого він вибув, і що, зокрема, в зв'язку з цим до спірних правовідносин мало застосовуватись те положення частини четвертої статті 559 ЦК України, згідно з яким якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Крім того, як вбачається з оскаржуваних судових рішень та інших матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 01.02.2016 залучив до участі у справі ТОВ "Схід Відбудова" "в якості відповідача 2".

Частиною першою статті 24 ГПК України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Відповідачами, за визначенням частини третьої статті 21 названого Кодексу, є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Із зазначеної ухвали місцевого господарського суду НЕ вбачається, що ТОВ "Схід Відбудова" було залучено до участі у справі як відповідача - 2 лише в якійсь певній (конкретній) частині позовних вимог. Отже, всі позовні вимоги у цій справі, пред'явлені (звернені) до відповідача-1 (ТОВ "Торговий дім" Практікер Україна"), рівною мірою стосувалися і залученого до участі у справі відповідача-2 (ТОВ "Схід Відбудова"). Тому, всупереч думці попередніх судових інстанцій, для вирішення спору з даної справи щодо названого відповідача-2 позивач (Підприємство) не зобов'язаний був звертатися до суду із заявою про зміну предмета позову "в частині пред'явлення вимог до такої особи", тобто відповідача - 2 (ТОВ "Схід Відбудова"), і відсутність такої заяви не могла бути підставою чи однією з підстав для відмови в позові.

Не встановивши, таким чином, всього кола обставин, що входили до предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі ЦК України.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними, а за необхідності й додатково одержаним доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Українська Дистрибуційна Система" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 зі справи № 910/30310/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя Б. Львов