Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №925/967/16 Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №925/9...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 925/967/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"на постанову від 20.12.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№925/967/16 господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"простягнення 1 131 372,04 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Пац В.О. - дов. від 13.05.14,

Від відповідача - Кукуленко В.П. - дов. від 03.01.17,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" про стягнення 195208,54 грн. інфляційних втрат в зв'язку із простроченням сплати боргу за природний газ, отриманий відповідачем протягом липня-грудня 2015 року за договором № 15-829 -Н на купівлю - продаж природного газу від 30 червня 2015 року, 55983,39 грн. 3% річних та 880180, 11 грн. пені.

Рішенням від 29.09.2016 господарського суду Черкаської (суддя Пащенко А.Д.) позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 195208, 54 грн. інфляційних втрат, 880180, 11 грн. пені, 55 983, 39 грн. три відсотки річних, 16970, 58 грн. витрат на сплату судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що розрахунки позивачем виконано вірно, враховано всі перераховані кошти на оплату вартості поставленого газу, правильно пораховано періоди прострочення сплати коштів (тобто в періоди прострочення не враховані дні, коли кошти були фактично сплачені), взято до уваги зміну розмірів облікової ставки НБУ.

Постановою від 20.12.2016 колегії суддів у складі: головуючого Дикунської С.Я., суддів Жук Г.А., Мальченко А.О. Київського апеляційного господарського суду рішення від 29.09.2016 господарського суду Черкаської області залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 509, 526, 527, ч. 1 ст. 528, ст.ст. 626, 627, 628, 712 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 174, ч. 3 ст. 178, ст. 179 ГК України, ст.ст. 4, 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та ТОВ "Уманьгаз Збут" як покупцем укладено договір № 15-829-Н купівлі - продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю в 2015 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі газу за розрахунковий місяць.

Пунктом 7.2 договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення оплати фактично отриманого за Договором природного газу у вигляді сплати пені.

В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до договору, зокрема, додатковою угоду № 1 від 15.10.2015 внесено зміни в розділ про ціну газу; додатковою угодою № 2 від 03.11.2015 пункт 7.2 договору викладено в новій редакції: "У разі невиконання покупцем п. 6.1 він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу"; додатковою угодою від 04.11.2015 № 3, якою внесли зміни в договір щодо ціни газу; додатковою угодою від 18.12.2015 № 4 внесено доповнення до п. 6.2. Договору: кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за Договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписаними сторонами відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 січня 2005 № 20.

На виконання умов договору протягом липня - грудня 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в узгоджених сторонами обсягах на загальну суму 75490040, 22 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 на суму 7 381 500,36 грн., від 31.08.2015 на суму 4 863 074,53 грн., від 30.09.2015 на суму 5 218 510,44 грн., від 31.10.2015 на суму 12 855 882,04 грн., від 30.11.2015 на суми 1 834 115,47 грн. та 17 202 303,18 грн., від 31.12.2015 на суму 26134654, 20 грн., які підписано повноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

За отриманий протягом липня-грудня 2015 року газ кошти відповідачем сплачено у повному обсязі, проте з порушеннями строків, що і стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, визначених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата вартості спожитого природного газу була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених договором купівлі-продажу природного газу, та/або поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №9254/1230/14, від 25.03.2015 у справі №924/1265/13, від 30.09.2014 у справі №5011-35/1534-2012-42/553-2012.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій в даному випадку безпідставно не взято до уваги Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання підписані між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, ТОВ "Уманьгаз Збут" та НАК "Нафтогаз України", якими передбачено організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій",зокрема, за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 2966 від 18.12.2015 на суму 7354 000, 00 грн., № 2965 від 18.12.2015 на суму 500 000, 00 грн., № 2896 від 17.12.2015 на суму 1 000 000, 00 грн., № 2437 від 19.11.2015 на суму 3 000 000, 00 грн., 3 2413 від 18.11.2015 на суму 14 750 400, 00 грн., № 2411 від 18.11.2015 на суму 200 000, 00 грн., № 2228 від 20.10.2015 на суму 2 579 221, 00 грн.

При цьому судами не враховано сплачені на підставі згаданих рішень кошти при визначенні заборгованості відповідача, а також наявність (відсутність) прострочення її сплати як підстави для нарахування передбаченої п. 7.2 договору пені, а також інфляційних втрат та 3 % річних з огляду на те, що умовами вказаних спільних протокольних рішень було змінено порядок і строки проведення розрахунків за отриманий природний газ по договору від 30.06.2013 № 15-829-Н купівлі - продажу природного газу.

Враховуючи зазначене вище, прийняті у справі є такими, що прийняті без врахування усіх фактичних обставин справи, які є суттєвими та мають істотне значення.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" задовольнити частково.

Постанову від 20.12.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/967/16 господарського суду Черкаської області та рішення від 29.09.2016 господарського суду Черкаської області скасувати; справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

С. Бакуліна

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст