ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 910/30022/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медова група"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.02.2016у справі № 910/30022/15 Господарського суду м. Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська медова група"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"простягнення 180 160, 38 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЧумас Г.Г. - - відповідачаПеретятько В.Є.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Українська медова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фудмережа" про стягнення 180 160,38 грн., з яких: 130 467,19 грн. заборгованості, 3 720,72 грн. 3 % річних, 45 972,47 грн. інфляційних втрат.

21.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Фудмережа" звернулося до суду з клопотанням про припинення провадження у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем укладена угода про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015 (суддя Усатенко І.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (головуючий Суховий В.Г., судді: Мальченко А.О., Жук Г.А.) провадження у справі № 910/30022/15 припинено на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська медова група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Фудмережа" не скористалось правом, наданим статтею 1112 ГПК України не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Спір у справі, що розглядається, виник при виконанні договору поставки № 4600036231, що був укладений сторонами 05.04.2013.

Суди встановили, що у пункті 10.2 цього договору, сторони погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв'язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Товарній біржі ,,Київська Універсальна Біржа".

21.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Фудмережа" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

В зазначеному клопотанні відповідач послався на те, що при укладенні договору поставки сторони дійшли згоди про вирішення спорів у Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" відповідно до його Регламенту.

Пунктом 5 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Отже, з огляду на зміст пункту 10.2 договору, його відповідність як визначенню третейської угоди, так і підвідомчості справ третейським судам, а також позицію відповідача, який з посиланням на згадану угоду, що є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, заперечує проти розгляду даної справи господарським судом і наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що провадження у цій господарській справі підлягає припиненню згідно пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами положень Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з огляду на позбавлення позивача права на розгляд його справи судом, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, колегія відхиляє, оскільки постійно діючий третейський суд діє відповідно до Закону України "Про третейські суди", його рішення можуть бути оскаржені до господарського суду на підставах, зазначених в ГПК України, тому в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такий суд може вважатися "судом, встановленим законом" (див. п. 54 рішення ЄСПЛ "Компанія "Регент" проти України" від 03.04.2008), а наявність у сторони спору обов'язку звертатися саме до цього суду, якщо між сторонами була попередньо укладена угода про передання спору на розгляд третейського суду, і інша сторона наполягає на вирішенні спору в цьому суді, не свідчить про порушення права заявника на доступ до суду та вчинення ним угоди про відмову у зверненні за захистом до суду.

Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, тому у випадку якщо відповідач з посиланням на угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Така ж правова позиція викладена і в пп. 4.2.3 п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Стосовно посилань касатора на відсутність спору між сторонами на момент укладання третейської угоди (третейського застереження), слід зазначити, що аналіз ст.ст. 2, 5, 12 Закону України ,,Про третейські суди" в їх сукупності, дає підстави для висновку, що предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладання такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі № 3-37гс15.

За таких обставин, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, прийняті у справі ухвала та постанова відповідають чинному законодавству, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

При розгляді скарги в касаційному провадженні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медова група" Г. Чумас заявив клопотання, в якому просив суд повернути його касаційну скаргу без розгляду та повернути сплачений судовий збір, у зв'язку з врегуюванням сторонами спору в позасудовому порядку.

Надаючи свої усні пояснення в судовому засіданні та обгрунтовуючи підстави для задоволення заявленого клопотання вказаний представник послався на п. 7 ст. 1113 ГПК України, однак, при цьому, від касаційної скарги в порядку ст. 1116 ГПК України він не відмовляється.

Колегія вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до п. "7)" ч.1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Як вбачається з матеріалів справи, касаційна скарга була прийнята до касаційного провадження ухвалою суду від 01.03.2016, її розгляд призначено на 16.03.2016. Копії даного процесуального документа було надіслано усім учасникам судового процесу 01.03.2016, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні останнього аркушу ухвали.

Після надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження до суду позивачем в судовому засіданні 16.03.2016 заявлено письмове клопотання про повернення без розгляду (відкликання) касаційної скарги в порядку п. "7)" ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Таким чином, задоволення вказаного клопотання на підставі пункту "7)" частини першої ст. 1113 ГПК України не вбачається за можливе, оскільки це клопотання подано до суду після надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження.

Між тим слід зазначити, що частиною першої ст. 1116 ГПК України особі, яка подала касаційну скаргу, надано право відмовитися від неї. Ця норма є проявом принципу диспозитивності господарського процесу, який означає можливість особи вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами. Відмова особи, яка подала касаційну скаргу, є можливою до винесення постанови суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду. Тобто для вчинення цієї процесуальної дії встановлено процесуальний строк, перебіг якого закінчується вказівкою на подію.

Однак, в даному випадку, вчинення вказаної процесуальної дії не вбачається за можливе, оскільки заяв про відмову від касаційної скарги від скаржника в порядку ст. 1116 ГПК України на адресу суду не надходило.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України і з огляду на те, що касаційна скарга позивача є такою, що не підлягає задоволенню, сплачений за подання касаційної скарги судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 910/30022/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова