ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 910/22462/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідач суддівАкулової Н.В. Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюна ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 26.01.2016у справі господарського суду№ 910/22462/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюдо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" 2. Приватного акціонерного товариства "Еко-Азот"простягнення 118658855,23 грн.за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача-1 - не з'явились

від відповідача-2 - Андрюхін Д.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 (головуючий суддя Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.) зупинено провадження у справі № 910/22462/15, у зв'язку з призначенням експертизи та направленням справи № 910/22462/15 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/22462/15 та поновити провадження у справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статей 41, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 910/22462/15 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 98 896 701,95 грн. боргу з повернення кредиту, 13 241 283,91 грн. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 500,00 грн. боргу зі сплати комісії за обслуговування кредиту, 203 212,00 грн. 3 % річних, 6 311 889,97 грн. пені, 5 000,00 грн. штрафу.

Для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV в сумі 118 658 588,23 грн. звернуто стягнення на предмет застави за договором застави готової продукції від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV/S-1 - рухоме майно, товари на складі, готову продукцію, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK 5:5:5 в кількості 1700 тонн, що належить Приватному акціонерному товариству "Еко-Азот" на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом під час здійснення виконавчого провадження.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 07.12.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 призначено у справі № 910/22462/15 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6-а. На вирішення судової експертизи поставлено питання щодо ринкової вартості предмета застави за договором застави готової продукції № 201/1/13-KLMV/S-1 від 24.07.2013: рухоме майно, готова продукція, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK5:5:5, в кількості 1700,0 тонн?

Ухвала мотивована тим, що відповідно частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, серед іншого, зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Для встановлення вартості предмета застави та з метою дотримання вимог частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", судом апеляційної інстанції призначено судову експертизу.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Таким чином зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, яке він реалізував. З метою дотримання строку розгляду господарської справи, апеляційний господарський суд визнав необхідним, у зв'язку з призначенням експертизи, зупинити провадження у справі.

Враховуючи, що направлення матеріалів справи № 910/22462/15 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи унеможливлює подальший розгляд судом даної справи, суд апеляційної інстанції правомірно зупинив провадження у справі відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини 1 статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 ч.2 ст.79 ГПК України). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Натомість зміст касаційної скарги Позивача зводиться передусім до аналізу мотивів і підстав для призначення судової експертизи, тобто до оскарження процесуальних дій суду щодо призначення експертизи, що суперечить імперативним вимогам статей 41, 106 Господарського процесуального кодексу України, виходячи зі змісту яких ухвала господарського суду про призначення експертизи не може бути оскаржена.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в частині правомірності зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи у даній справі; в свою чергу, доводи скаржника щодо неправомірності в цілому призначення судової експертизи у даній справі не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки ухвала про призначення експертизи не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/22462/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Н. Мележик