ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 914/3025/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Графопак"на постановувід 04.12.2013Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/3025/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Графопак"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 32621,92 грн боргу та витребування майна із чужого незаконного володінняВ судове засідання представники сторін не з'явилисьЗаслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Графопак" звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 18 000,00 грн основного боргу, 7 000,00 грн неустойки, 5346,28 грн інфляційних, 2275,64 грн 3 % річних та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 поданий зустрічний позов до ТОВ "Графопак" про стягнення 10 824,29 грн заборгованості за надані послуг по виготовленню штампів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2013 зустрічна позовна заява повернута без розгляду, на підставі відсутності її взаємопов'язаності із первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2013 (суддя Н. Березяк) позов задоволений частково, витребувано у відповідача на користь позивача лобзиковий станок GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) тип 5002, в решті позовних вимог позов залишений без розгляду.

Судове рішення мотивоване наступним.

01.06.2006 між ТОВ "Графопак" (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди обладнання відповідно до п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в орендне користування лобзиковий станок GNU, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата майна, що передається в оренду, становить 250 грн в місяць в т.ч. ПДВ.

Договір переукладений на строк до 01.06.2010. Враховуючи те, що у ТОВ "Графопак" були відсутні заперечення щодо користування майном, згаданий договір поновлений на строк встановлений Договором до 01.06.2012.

22.05.2012 позивач повідомив орендаря про припинення дії договору та необхідність повернення орендованого майна після закінчення терміну дії договору.

05.06.2012 позивач направив відповідачу вимогу про повернення майна, яка залишена без відповіді і задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння в судовому порядку.

У зв'язку з неповерненням відповідачем обладнання після закінчення терміну дії договору, 06.06.2012 позивач направив відповідачу лист - повідомлення з вимогою повернення переданого в оренду майна протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначений цінний лист направлений відповідачу з описом вкладення, однак, як зазначив в судовому засіданні представник позивача, зазначений лист повернутий на його адресу за спливом місячного терміну закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору, орендар зобов'язувався при закінченні терміну дії даного Договору повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням зносу, або у стані обумовленому договором.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскільки відповідач доказів повернення майна позивачу після закінчення терміну дії договору та доказів сплати орендних платежів за період з 01.06.2012 і на момент розгляду справи суду не надав, то вимога про витребування від відповідача лобзикового станка GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) тип 5002 є обґрунтована і підлягає до задоволення.

Водночас судом зазначено, що умовами договору від 01.06.2006 так і договору від 01.08.2008 не встановлений термін сплати орендних платежів. Згідно п.3.1 Договорів розмір орендної плати становить 250,00 грн в місяць, проте умовами договору не встановлено до якого числа місяця чи року орендар повинен сплатити орендну плату.

А тому, посилаючись на статтю 530 ЦК України та врахувавши те, що позивачем не надано документів та доказів в обґрунтування своїх вимог в частині стягнення орендних платежів та штрафних санкцій, місцевий господарський суд залишив позовні вимоги в частині стягнення орендних платежів та штрафних санкцій без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 (колегія суддів С. Бойко, Т. Бонк, Р. Марко) рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2013 скасоване частково, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині витребування з відповідача на користь позивача лобзикового станка GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) типу 5002. В іншій частині рішення місцевого суду залишене без зміни.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована наступним.

Наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов'язалась повернути це майно після закінчення строку, на який воно передане, але не виконує цього обов'язку, базуються на умовах укладеного між сторонами договору та регулюються відповідно Розділом ІІІ Книги п'ятої ЦК України.

Майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі.

Позивач повинен ставити вимогу про повернення орендованого майна за договором оренди, а не повернення майна з чужого незаконного володіння. Зміна представником позивача в апеляційній інстанції правової підстави позову на повернення орендованого майна за договором не може бути прийнята на цій стадії процесу до уваги, оскільки суперечить вимогам ГПК України.

Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосована ст.1212 ЦК України, оскільки аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали, а тому апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог про витребування орендованого майна з чужого незаконного володіння.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна із чужого незаконного володіння, апеляційний господарський суд зазначає про неможливість застосування ст. 1212 ЦК України з огляду на законність набуття права користування відповідачем. Даний висновок є необґрунтованим, тому що підставою для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин є незаконне зберігання, а не набуття відповідачем орендованого майна, оскільки договір укладений між сторонами є розірваним, а отже і відпала правова підстава користування та володіння відповідачем орендований майном.

Крім того, положенням ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Порушення орендарем обов'язку з повернення майна орендодавцю після припинення договору оренди, підлягає захисту право орендодавця на повернення йому майна судом. Рішення суду виконується у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" у примусовому порядку. Вимога про зобов'язання орендаря повернути майно, не може бути виконана у примусовому порядку, як і не є способом захисту цивільного права, визначеного ст. 16 ЦК України. Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту цивільного права, обумовлений ст. 16 ЦК України відповідає вимозі про витребування майна.

А тому колегія суддів підтримує правовий висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння та застосування положень ст. 1212 ЦК України, отже постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння є необґрунтованою і підлягає до скасування.

В іншій частині постанова апеляційного господарського суду не оскаржена.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 914/3025/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" лобзикового станка GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) типу 5002.

В цій частині залишити без зміни рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2013 у справі № 914/3025/13.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 914/3025/13 залишити без зміни.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" 860,25 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк