ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 910/17956/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є. Борденюк, Д. Кривди, К. Круглікової,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 26.04.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/17956/15за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення 14 220 518,28 грн у судове засідання прибули представники:ПАТ НАК "Нафтогаз України" Чеботарьова І.Г. (дов. від 13.05.2014 № 14-124),ПАТ "Київенерго"Притула Я.М. (дов. від 29.03.2016 № 91/2016/03/29-1),прокурорЗбарих С.М. (посв. від 05.09.2014 № 028728),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованості у розмірі 14 220 518,28 грн, а саме 3% річних у розмірі 84 013,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 14 136 505,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 (колегія суддів: С. Морозов, С. Мудрий, С. Ковтун), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (колегія суддів: О. Тищенко, І. Іоннікова, К. Тарасенко), позовні вимоги задоволені частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз" 3% річних у розмірі 84 013,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 083 610,68 грн. У решті у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

28.12.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз" (продавець) та ПАТ "Київенерго" (покупець) укладений Договір купівлі-продажу природного газу №13/3409-Б0-41 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору сторонами визначено, що продавець передає відповідачу для теплових мереж Київенерго з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 229 863,0 тис. куб.м.

Згідно з п. 2.1.1 Договору передбачено, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Пунктом 3.1 Договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі відповідача. Право власності на газ переходить від продавця до покупця у пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ відповідач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно із п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу підлягає 4661,74 гривень (з ПДВ).

Відповідно до п.5.5 Договору загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 1 071 561 541,52 грн (з ПДВ).

Згідно п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 Договору в платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у відповідача за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/12374/14 від 11.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015, встановлено, що на виконання умов Договору ПАТ "НАК "Нафтогаз" поставив відповідачу протягом січня-жовтня 2013 року природний газ обсягом 112 528,868 тис. куб. м. на загальну суму 523 436 943,23 грн.

У рішенні Господарського суду міста Києва №910/12374/14 від 11.11.2014 суд, встановивши існування прострочення відповідача з оплати вартості отриманого за Договором газу, стягнув з останнього 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 14.02.2013 по 14.05.2014.

Рішення Господарського суду міста Києва №910/21434/14 від 28.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015, встановлено, що на виконання умов Договору ПАТ "НАК "Нафтогаз" протягом листопада - грудня 2013 року поставив, а відповідач прийняв газ обсягом 51 248,706 тис. куб. м. на загальну суму 235 156 532,40 грн. У рішенні Господарського суду міста Києва №910/21434/14 від 28.11.2014 суд, встановивши існування прострочення відповідача з оплати вартості отриманого за Договором газу, стягнув з останнього 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 15.05.2014 по 11.11.2014.

Таким чином, за період з січня по грудень 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз" поставлено відповідачу 163 777,574 тис. куб. м. газу на загальну суму 758 593 475,63 грн.

Зазначена обставина не підлягає доказуванню у відповідності до норм ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлена, як зазначено вище судовими рішеннями.

Також, місцевим господарським судом у зазначених рішеннях встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок з ПАТ "НАК "Нафтогаз" за поставлений газ частково і станом на 11.11.2014 сума заборгованості відповідача становила 4 424 937,52 грн.

Вказану суму у розмірі 4 424 937,52 грн відповідачем погашено і остаточний платіж проведено 01.07.2015, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Прокурор в обґрунтування позивних вимог зазначив, що відповідачем сума боргу сплачена з порушенням строків, визначених Договором, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду про стягнення 3% річних в розмірі 84 013,20 грн та інфляційних втрат в розмірі 14 136 505,08 грн, нарахованих за період з 12.11.2014 по 30.06.2015.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних збитків зазначених прокуратурою, слід дійти висновку про часткову обґрунтованість вказаного розрахунку, оскільки позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу більшу ніж існувала за відповідачем в період з 12.11.2014 по 30.06.2015. Так, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 35 000 000,00 грн, в той час, як сума боргу відповідача в цей період дорівнювала 4 424 937,52 грн.

Отже, до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу у розмірі 4 424 937,52 грн за період з 12.11.2014 по 30.06.2015, що складають 2 083 610,68 грн.

Водночас, здійснений позивачем розрахунок 3 % у розмірі 84 013,20 грн річних є обґрунтованим та арифметично правильним.

З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Разом з тим, судами не прийняті до уваги доводи відповідача про списання заявлених позивачем сум на підставі Закону України від 08.07.2012 №2467-VІ "Про засади функціонування ринку природного газу" з огляду на таке.

Закон України від 08.07.2012 №2467-VІ "Про засади функціонування ринку природного газу", з урахування внесених в нього Законом України від 14.05.2015 №423-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" змін, на який посилається відповідач, втратив чинність з 1 жовтня 2015 року згідно із Законом України від 9 квітня 2015 року №329-VIII "Про ринок природного газу".

Положення діючого Закону України від 9 квітня 2015 року №329-VIII "Про ринок природного газу" не містять норми, яка була викладена в ст.18 Закон України від 08.07.2012р. №2467-VІ "Про засади функціонування ринку природного газу".

Також, судом апеляційної інстанції зазначено про правомірність заявлення позову прокурором з посиланням на те, що згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 382/2011 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який формує та забезпечує реалізацію державної політики у електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є єдиним загальноукраїнським постачальником природного газу, а кошти за поставлений природний газ спрямовуються до Державного бюджету України й на подальше погашення боргу за природний газ перед країнами постачальниками природного газу Україні, а несплата коштів відповідачем ПАТ "НАК "Нафтогаз України" може призвести до ускладнення або унеможливлення закупівлі природного газу у країн-постачальників та подальшої реалізації природного газу на території України національним споживачам, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що прокурором правомірно пред'явлено позовну заяву та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ НАК "Нафтогаз України".

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні 12 052 894,40 грн інфляційних втрат та прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

При цьому, заявник касаційної скарги, посилається на те, що здійснений ним розрахунок інфляційних втрат, а саме нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу з урахування інфляційних втрат за попередні періоди, є обґрунтованим.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у позові в частині 12 052 894,40 грн з 14 220 518,28 грн заявлених інфляційних втрат, з посиланням на те, що сума основного боргу станом на початок періоду нарахування позивачем інфляційних втрат (12.11.2014) становить 4 424 937,52 грн, що встановлено рішенням у справі № 910/21434/14, а не 30 017 852,17 грн, про які зазначено позивачем.

Різниця у вказаних сумах зумовлена тим, що позивач нараховує інфляційні втрати на суму боргу з урахуванням нарахованих інфляційних втрат за попередні періоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Тобто, інфляційні втрати нараховуються на суму основного боргу, водночас, нарахування інфляційних втрат на суму інфляційних втрат законом не передбачене.

За таких обставин, здійснений судами попередніх інстанцій перерахунок інфляційних втрат є обґрунтованим, а тому рішення та постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 910/17956/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

К. Круглікова