ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 904/10249/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Ємельянова А.С., Карабаня В.Я.за участю представників: від позивача: розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 березня 2016 рокуу справі№904/10249/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5простягнення 12604,80грн. за договором суборенди об'єкта нерухомості В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 р. (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

Суд встановив, що наявні документи, у тому числі у яких відповідач зазначав про відсутність договірних відносин, про відсутність боргу за неукладеним договором оренди, про безпідставне утримання Позивачем майна Відповідача, свідчать, що спірні договірні стосунки між сторонами не відбулися і у відповідача за спірним Договором перед позивачем не виникло обов'язку внесення орендної плати, а матеріальні цінності відповідача залишалися на території позивача, в результаті їх договірних відносин за договором оренди від 09.02.13р. № 2-09/13, розірваним за ініціативою Позивача 30.04.15р.

За наведених обставин, надані Позивачем документи, якими він доводить існування між сторонами договірних (орендних) відносин, судом не приймаються, оскільки спростовуються доводами Відповідача та доданими доказами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 р. (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередко А.Є.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 р. залишено без зміни.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 р., оскільки договір суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року, на який посилається позивач, відповідачем не підписаний, також ним не підписаний акт приймання-передачі орендованого майна до цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" в касаційній скарзі просить постанову та рішення господарського суду скасувати з підстав невірного застосування норм матеріального права, вимоги позову задовольнити.

Скаржник вважає, що суди при розгляді справи дійшли помилкового висновку, що надані докази не підтверджують існування договірних відносин, оскільки обставини справи свідчать про недобросовісність дій відповідача, спрямованих на ухилення від виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за майно, що знаходилося в користуванні відповідача з 01.05.2015 р. по 28.10.2015 р..

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представника скаржника, який взяв участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року за період з червня по жовтень 2015 року у сумі 12 500,00 грн.

Як встановлено господарським судом 01.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (орендодавець) підписаний примірник договору суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а суборендар (Фізична особа-підприємець ОСОБА_5) приймає у тимчасове володіння - частину гаражного комплексу, який складається з боксу для автомобілів площею 209,4 м2 та кімнати відпочинку площею 15,5 м2; кабінету під офіс площею 21,3 м2 на 2-му поверсі у адміністративному приміщенні, які знаходяться у користуванні орендодавця на підставі договору оренди №02-1/01-15, укладеного 02.01.2015 року з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6

Відповідно до пункту 3.1 договору №4-01/05 приймання-передача орендованих об'єктів здійснюється двосторонньою комісією, яка складається із представників сторін. Орендовані об'єкти повинні бути переданими орендодавцем та прийняті суборендарем протягом 3 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії. Орендовані об'єкти вважаються переданими в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (пункти 3.2, 3.5 договору №4-01/05).

Строк оренди складає з 01.05.2015 року по 30.04.2016 року, з моменту прийняття орендованих об'єктів за актом здачі-прийняття (пункт 4.1 договору №4-01/05).

Відповідно до пункту 5.1 договору №4-01/05 розмір орендної спати у цілому за орендовані об'єкти складає 2 500,00 грн. в місяць. Орендна плата сплачується суборендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-10 числа поточного місяця (пункт 5.2 договору №4-01/05).

01.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (орендодавець) підписаний примірник акту приймання-передачі орендованого майна згідно договору суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року, за яким орендар передав суборендарю (Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5) частину гаражного комплексу, який складається з боксу для автомобілів площею 209,4 м2 та кімнати відпочинку площею 15,5 м2; кабінету під офіс площею 21,3 м2 на 2-му поверсі у адміністративному приміщенні.

Примірник договору суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року та акту приймання-передачі орендованого майна від 01.05.2015 року отримано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 29.05.2015 року, що підтверджується відміткою про їх отримання на зворотній стороні акту.

07.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" виставило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 рахунок-фактуру №СФ-0000060 на оплату приміщення за травень 2015 року у сумі 2 500,00 грн..

08.05.2015 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 оплачений рахунок №СФ-0000060від 07.05.2015 року згідно платіжного доручення №358.

29.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (замовник) підписаний акт №ОУ-0000076 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого замовником надані послуги з оренди приміщення за травень 2016 року на суму 2 500,00 грн. на підставі договору №4/01-05 від 01.05.2015 року.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" виставлялися Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 рахунки-фактури на оплату оренди приміщення: №СФ-0000076 від 02.06.2015 року за червень 2015 року на суму 2 500,00 грн., №СФ-0000117 від 01.07.2015 року за липень 2015 року на суму 2 500,00 грн., №СФ-0000143 від 03.08.2015 року за серпень 2015 року на суму 2 500,00 грн., №СФ-0000156 від 01.09.2015 року за вересень 2015 року на суму 2 500,00 грн., №СФ-0000185 від 01.10.2015 року за жовтень 2015 року на суму 2 500,00 грн.

Вказані рахунки-фактури направлялися на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 разом із актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000119 від 30.06.2015 року за червень 2015 року, №ОУ-0000144 від 31.07.2015 року за липень 2015 року, №ОУ-0000159 від 31.08.2015 року за серпень 2015 року, №ОУ-0000184 від 30.09.2015 року за вересень 2015 року (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" зверталося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з вимогами погасити заборгованість за договором суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року: вимога кредитора №1 про оплату боргу за червень 2015 року у сумі 2 500,00 грн. (вих. №689 від 03.06.2015 року) та вимога кредитора №2 про оплату боргу з червня по жовтень 2015 року у сумі 12 500,00 грн. (вих. №781 від 22.10.2015 року).

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендодавцеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати за договором суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року за період з червня по жовтень 2015 року у сумі 12 500,00 грн.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновком господарського суду чинним законодавством не передбачено можливості укладання договору оренди нерухомого майна у спрощений спосіб, сторони, не уклавши договір, не виконавши встановлені умови договору щодо складання акту приймання-передачі, фактично не вступили в орендні правовідносини, що позбавляє позивача права на нарахування орендної плати, що узгоджується і з положеннями статті 795 Цивільного кодексу України щодо оформлення передання споруди у найм актом, який підписується сторонами договору і з цього моменту починається обчислення строку договору найму.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" надано до суду копію доповідної записки керівникові ТОВ "Адатранссервіс" ОСОБА_7 від 29.05.15р., у якій йдеться про те, що 29.05.2015 року о 16-00 ФОП ОСОБА_5 без попередження і погодження з орендодавцем почав самовільне вивезення обладнання та речей з орендованого складу та офісу без погодження з керівником ТОВ "Адатранссервіс". Аналогічну доповідну записку керівникові ТОВ "Адатранссервіс" 29.05.15р. подав і ОСОБА_8

28.10.2015 року комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 складений акт приймання-передачі невиробничого приміщення, в якому зазначено, що 28.10.2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" кабінет під офіс площею 21,3 м2 на 2-му поверсі в адміністративній будівлі, комплект ключів від вказаного приміщення, частину гаражного комплексу площею 209,4 м2 з кімнатою для відпочинку площею 15,5 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. ФОП ОСОБА_5 самостійно здійснив самовивіз належних йому речей, які знаходилися у кабінеті під офіс площею 21,3 м2 на 2-му поверсі в адміністративній будівлі, та інших речей, які знаходилися біля приміщення адміністративної будівлі.

У цьому акті Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 додатково зазначено, що з 29.05.2015 року його товарно-матеріальні цінності утримувалися директором ТОВ "Адатранссервіс" і не поверталися йому, а також те, що договір суборенди не підписував, кредиторської заборгованості перед ТОВ "Адатранссервіс" не визнає.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору суборенди об'єкта нерухомості №2-09/13 від 02.09.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 орендував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

29.04.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 про припинення договірних відносин за наведеним договором, у зв'язку з крадіжкою п'яти алюмінієвих бортів з напівпричепу автотранспортом постійних покупців ФОП ОСОБА_5, які мали вільний доступ та переміщення територією підприємства, що завдало підприємству (ТОВ "Адатранссервіс") матеріального збитку. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, що договір оренди нерухомості №2-09/13 вважається розірваним з 01.05.2015 року.

30.04.2015 року сторонами підписаний акт приймання-передачі об'єкта нерухомості за договором № 2-09/13 від 02.09.2013 року від орендаря до орендодавця.

Матеріалами справи підтверджується, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звертався до Заводського РВ УМВС України в м. Дніпродзержинськ із заявою про злочин працівників ТОВ "Адатранссервіс", які перешкоджали йому у вивезенні майна з орендованих приміщень (постановою про закриття кримінального провадження від 14.12.2015 року кримінальне провадження №42015040800000032 від 10.07.2015 року за ознаками частини 1 статті 355 Кримінального кодексу України закрито).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

За встановлених обставин господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем існування між сторонами договірних відносин по договору суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року, оскільки договір суборенди об'єкта нерухомості №4-01/05 від 01.05.2015 року та акт приймання-передачі орендованого майна до цього договору не підписаний відповідачем.

Згідно пункту 4.1 договору №4-01/05 від 01.05.2015 року строк оренди починається з моменту прийняття орендованих об'єктів за актом здачі-приймання, однак матеріали справи не містять доказів передачі позивачем відповідачу орендованих об'єктів за актом приймання-передачі. Відмітка відповідача на акті приймання-передачі орендованого майна від 01.05.2015 року про отримання 29.05.2015 року примірника договору №4-01/05 від 01.05.2015 року та акту не свідчить про підписання відповідачем договору та передачу майна в оренду за актом.

Підписаний відповідачем 29.05.2015 року акт №ОУ-0000076 здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору №4-01/05 від 01.05.2015 року та оплачений рахунок-фактура №СФ-0000060 від 07.05.2015 року також не свідчать про укладення договору та передачу майна в оренду за актом.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, твердження скаржника зводяться до вимог встановити інші обставини та переоцінити докази, що виходить за межі визначених повноважень касаційної інстанції, про порушення норм матеріального і процесуального права за встановлених обставин не свідчать, правильності правових висновків господарських судів не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 р. у справі №904/10249/15 господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є.Чернов

судді А.Ємельянов

В.Карабань