ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 922/065/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року у справі №922/065/13-г господарського суду Харківської області за позовом Фізичної особи ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва", Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", треті особи: Фізична особа ОСОБА_2, Харківське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про визнання недійсним рішення,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: ОСОБА_4, дов. б/н від 20.12.2016 року,

Третіх осіб: не з'явилися.

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" (далі - ТОВ "Ніва", Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" (далі - ТОВ РПА "Бріск", Відповідач 2) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Бріск" від 31.03.2006 року в частині надання згоди ТОВ "Ніва" увійти до складу учасників ТОВ "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ РПА "Бріск", а також, про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ РПА "Бріск" від 24.05.2006 року та про скасування державної реєстрації вказаних рішень загальних зборів ТОВ РПА "Бріск" від 31.03.2006 року та від 24.05.2006 року.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 08.01.2013 року та 29.01.2013 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено, відповідно, Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, який в наступному ухвалою цього суду 02.04.2014 року було замінено на Харківське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Харківське МУЮ, Третя особа 1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Третя особа 2).

У свою чергу, ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харкіської області із самостійними позовними вимогами до ТОВ РПА "Бріск" і ТОВ "Ніва" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Бріск" від 31.03.2006 року в частині надання згоди ТОВ "Ніва" увійти до складу учасників ТОВ РПА "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ РПА "Бріск", а також, про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ РПА "Бріск" від 24.05.2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року, позовну заяву ОСОБА_2 було повернуто без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_2, у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 12, 26, 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника ТОВ РПА "Бріск", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 26 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Разом з тим, пунктом 3 ч. 1 ст. 57 цього ж Кодексу встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 зобов'язана була додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При чому, відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Так, частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діяла на момент подання ОСОБА_2 зустрічної позовної заяви, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет" №1801-VIII від 21.12.2016 року, з 01.01.2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1600 гривень.

У зв'язку з цим, пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В даному випадку, як вказувалось вище, ОСОБА_2, як третя особа із самостійними позовними вимогами, подала до господарського суду позов до ТОВ РПА "Бріск" і ТОВ "Ніва" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Бріск" від 31.03.2006 року в частині надання згоди ТОВ "Ніва" увійти до складу учасників ТОВ РПА "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ РПА "Бріск", а також, про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ РПА "Бріск" від 24.05.2006 року.

Тобто, вказаний позов містить дві вимоги немайнового характеру, тоді як звертаючись з такими вимогами ОСОБА_3 додала квитанцію № 17642 від 04.01.2017 року про сплату судового збору у розмірі тільки 1600,00 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", оскільки судовий збір оплачено тільки за одну вимогу.

Водночас, пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на таке, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, встановивши, що ОСОБА_2, при звернені до господарського суду з позовом, який містив дві вимоги немайнового характеру, оплатила тільки одну вимогу, тобто не оплатила судовий збір у встановлених порядку і розмірі, повернув її позовну заяву без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, про повернення позовної заяви ОСОБА_2, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року у справі № 922/065/13-г - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Самусенко С.С.