ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 5/62

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувшикасаційну скаргу заступника прокурора міста Києва Тимченко С., на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року,у справі№ 5/62 Господарського суду міста Києва,за позовомНаціонального банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (м. Київ),доПриватного підприємства "Маркос" (м. Київ), Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "С-Профіт ЛТД" (S-PROFIT PRIVATE LIMITED COMPANY) (London, United Kingdom),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (м. Суми),прозвернення стягнення на предмет іпотеки,та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Маркос" (м. Київ), доНаціонального банку України (м. Київ),провизнання іпотечного договору припиненим, в зв'язку з банкрутством, за участюПрокуратури міста Києва,- за участю в судовому засіданні:від Національного Банку України: Таболін О.С. - представник (довіреність від 11.12.2014 року);від Генеральної прокуратури України: Клюге Л.М. - прокурор відділу (посвідчення № 014652);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (далі за текстом - Національний банк України) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Маркос" (далі за текстом - ПП "Маркос") про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 16.03.2009 року. В обґрунтування заявлених вимог Національний банк України послався на ст. ст. 23, 33, 35, 39 Закону України "Про іпотеку" та ст. 590 ЦК України. Зокрема, позивач вказував, що ПП "Маркос" набувши у власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" (далі за текстом - ТзОВ "Стайєр") предмет іпотеки, набуло статус іпотекодавця і має всі його права та обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У листопаді 2010 року Національний банк України надав Уточнення до позовної заяви, у якому навів додаткові обставини у справі, які, на його думку, свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

У листопаді 2010 року ПП "Маркос" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою, у якій просило визнати припиненим Іпотечний договір, зареєстрований за № 525 від 16.03.2009 року, укладений між Національним банком України та ТзОВ "Стайєр" на забезпечення Кредитного договору № 08/08/10 від 16.03.2009 року. В обґрунтування заявлених вимог ПП "Маркос" послалось на ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки Національним банком України не було заявлено вимог до ТзОВ "Стайєр" у встановленому цією статтею порядку, а відтак, згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ці вимоги є погашеними. Поряд з цим, ПП "Маркос" вказало, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року було затверджено Звіт ліквідатора, ТзОВ "Стайєр" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а відтак, дія Іпотечного договору припинена з моменту припинення ТзОВ "Стайєр", а саме, з 09.08.2010 року. Крім того, ПП "Маркос" посилалось на ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зазначало, що з моменту визнання ТзОВ "Стайєр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з майна (предмета іпотеки за Іпотечним договором) були зняті усі обтяження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62 (суддя - Іванова Л.Б.) в задоволенні первісного позову Національного банку України відмовлено; в задоволені зустрічного позову ПП "Маркос" відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року у справі № 5/62.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 5/62 (головуючий суддя - Копитова О.С., судді: Гарник Л.Л., Доманська М.Л.) апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62 залишено без змін; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Маркос" припинено. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірне рішення прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, заступник прокурора міста Києва Тимченко С. звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 5/62, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції в частині відмови у первісному позові; в решті спірне судове рішення залишити без змін. При цьому, заступник прокурора міста Києва Тимченко С. посилався на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 року у справі № 5/62, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року розгляд справи № 5/62 відкладено, згідно зі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з необхідністю належного повідомлення про розгляд справи сторони-нерезидента.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 10.09.2015 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Погребняк В.Я. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представники Генеральної прокуратури України та Національного Банку України касаційну скаргу підтримали за наведених у ній підстав, просили її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 5/62, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції в частині відмови у первісному позові; в решті рішення залишити без змін.

Водночас, представник Національного Банку України надав господарському суду касаційної інстанції докази про те, що ПКзОВ "С-Профіт ЛТД" було повідомлено про розгляд справи, відповідно до ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору встановлено наступне.

06.02.2009 року Національний банк України та АКБ "Східно-Європейський банк" уклали Кредитний договір № 08/09 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії на 150 000 000 грн. 00 коп. на строк з 06.02.2009 року по 05.02.2010 року за ставкою 16,5 % річних (в рамках цього Договору укладаються окремі кредитні договори).

16.03.2009 року Національний банк України та АКБ "Східно-Європейський банк" уклали Кредитний договір № 08/09/10 (далі за текстом - Кредитний договір), за умов якого Національний банк України (за текстом Кредитного договору - кредитор) надав АКБ "Східно-Європейський банк" (за текстом Кредитного договору - позичальник) кредит в межах відкритої невідновлювальної кредитної лінії за договором від 06.02.2009 року № 08/09 у розмірі 40 200 000 грн. 00 коп. на строк з 16.03.2009 року до 05.02.2010 року з відсотковою ставкою 16,5 % річних.

Пунктом 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що під забезпечення кредиту надається офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 м2, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, буд. 43, що належить майновому поручителю ТзОВ "Стайєр" на праві власності, вартістю 93 772 712 грн. 00 коп., про що укладається іпотечний договір.

16.03.2009 року, на виконання п. 1.2. Кредитного договору, Національний банк України та ТОВ "Стайєр" (іпотекодавець) уклали Іпотечний договір (далі за текстом - Іпотечний договір), яким погодили, що вказаний договір забезпечує вимоги Національного банку України (за текстом Іпотечного договору - іпотекодержатель), що випливають з Кредитного договору, з повернення кредиту, наданого у сумі 40 200 000 грн. 00 коп. строком повернення не пізніше 05.02.2010 року, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних, сплати штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором, а також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням умов іпотечного договору та кредитного договору.

Згідно з п. 5.1. Іпотечного договору, предметом іпотеки є офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 м2, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, буд. 43 (далі за текстом - майно).

16.02.2009 року Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Козяриком В. М. та зареєстровано в реєстрі за № 771.

Постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АКБ "Східно - Європейський банк" № 756 від 18.12.2009 року з 21.12.2009 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації вказаного банку.

Станом 01.10.2010 року та на час розгляду справи в господарському суді АКБ "Східно-європейський банк" (позичальник за Кредитним договором) свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, грошові кошти, отримані у Національного банку України (кредитора за Кредитним договором), не повернув; з урахуванням простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованих процентів та суми пені за прострочення оплати процентів по кредиту, заборгованість АКБ "Східно-Європейський банк" перед Національним банком України становить 43 384 854 грн. 90 коп.

26.03.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 44/209-б про банкрутство ТзОВ "Стайєр".

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року у справі № 44/209-б ТзОВ "Стайєр" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

29.06.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва було затверджено Мирову угоду у справі № 44/209-6 про банкрутство ТзОВ "Стайєр", за умов якої право власності на предмет іпотеки перейшло до ПП "Маркос".

02.08.2010 року, ухвалою Господарського суду міста Києва № 44/209-6 затверджено Звіт ліквідатора та ліквідовано банкрута - ТзОВ "Стайєр" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

У жовтні 2010 року Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПП "Маркос" про звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі ст. ст. 23, 33, 35, 39 Закону України "Про іпотеку" та ст. 590 ЦК України.

У листопаді 2010 року ПП "Маркос" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою, у якій просило визнати припиненим Іпотечний договір, зареєстрований за № 525 від 16.03.2009 року, укладений між Національним банком України та ТзОВ "Стайєр" на забезпечення Кредитного договору № 08/08/10 від 16.03.2009 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 року у справі № 5/62 відмовлено в задоволені первісного позову Національного банку України; відмовлено в задоволенні зустрічного позову ПП "Маркос"; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року у справі № 5/62.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року у справі № 44/209-б скасовано ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року, 29.06.2010 року та 02.08.2010 року, а справу № 44/209-б направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року, в порядку ст. 79 ГПК України, було зупинено провадження у справі № 5/62 до вирішення пов'язаної з нею справи № 44/209-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі № 44/209-б-50/118-б, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року, визнано Національний банк України кредитором ТзОВ "Стайєр" на суму 43 383 854 грн. 91 коп. (перша черга задоволення), зобов'язано ліквідатора ТзОВ "Стайєр" внести до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Національного банку України у розмірі 43 384 854 грн. 91 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 року у справі № 44/209-б-50/118-б ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у справі № 44/209-б-50/118-б залишено без змін, касаційну скаргу ТзОВ "Стайєр" в особі ліквідатора - залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року у справі № 5/62 у зв'язку з прийняттям Господарським судом міста Києва ухвали від 01.10.2012 року у справі № 44/209-б-50/118-б (якою Національний банк України визнано кредитором ТзОВ "Стайєр" на суму 43 384 854 грн. 91 коп. (перша черга)) поновлено судовий розгляд справи № 5/62.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5/62 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайєр" (далі за текстом - ТзОВ "Стайєр") до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Маркос"; апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 року у справі № 5/62 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 року у справі № 5/62 залишено без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що заявлені вимоги за первісним позовом вимоги не ґрунтуються на вимогах закону. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний господарський суд, зокрема вказав, що позивачем за зустрічним позовом невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на його думку, порушено відповідачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2014 року у справі № 5/62 касаційну скаргу Національного банку України задоволено, касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5/62 Господарського суду міста Києва скасовано, справу № 5/62 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України вказав, що висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні Клопотання Національного банку України про заміну відповідача не ґрунтується на приписах чинного процесуального законодавства. Водночас, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на залучення господарським судом апеляційної інстанції до участі у справі третьою особою ТзОВ "Стайєр", в порядку ст. 27 ГПК України, відзначила що, апеляційним господарським судом не вказано, яким чином судове рішення у цій справі може вплинути на його права та обов'язки і у чому саме полягає цей вплив, в той час як у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у цій справі залучену особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. Крім того, враховуючи встановлені у справі обставини, суб'єктний склад сторін спору і учасників провадження та надані ГПК України апеляційному господарському суду повноваження, колегія суддів касаційної інстанції зауважила, що апеляційному господарському суду було б доцільно з'ясувати питання щодо обставин у справі про банкрутство ТзОВ "Стайєр", пов'язаних із заявленими Національним банком України позовними вимогами, а також яким чином визнані у справі № 44/209-б-50/118-б (про банкрутство ТзОВ "Стайєр") вимоги Національного банку України до ТзОВ "Стайєр" (які ґрунтуються на Іпотечному договорі (предметом іпотеки за яким є спірне майно, про звернення стягнення на яке заявлено позов у цій справі) та віднесені до першої черги задоволення і мають бути задоволені за рахунок спірного майна, в порядку пп. а) п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на дату визнання боржника банкрутом)) та вимоги за цим позовом можуть бути задоволені за рахунок одного і того ж самого майна. Поряд з цим, Вищим господарським судом було відзначено, що, в порушення ст. 79 ГПК України, апеляційним господарським судом було передчасно поновлено провадження у цій справі, оскільки пов'язану з нею справу № 44/209-б (під час нового розгляду справі було присвоєно № 44/209-б-50/118-б) не було вирішено остаточно (ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року, на підставі ст. 79 ГПК України, було зупинено провадження у цій справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 44/209-б) - визнані боржником вимоги кредитора мають бути задоволені у ліквідаційній процедурі за рахунок предмету іпотеки спірного майна (спірного майна, про звернення стягнення на яке заявлено позов у цій справі) у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду цієї справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року у справі № 5/62 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (далі за текстом - ТзОВ "Брокінвестгруп", третя особа-2); залучено до участі у справі відповідачем за первісним позовом Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "С-Профіт ЛТД" (далі за текстом - ПКзОВ "С-Профіт ЛТД", відповідач-2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року у справі № 5/62 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Маркос" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62; апеляційну скаргу Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62 скасовано частково - в частині відмови у задоволенні первісного позову, прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов Національного банку України в особі Головного управління Нацбанку України по місту Києву та Київській області до ПП "Маркос" та ПКзОВ "С-Профіт ЛТД") про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в повному обсязі; звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 16.03.2009 року для задоволення вимог Національного банку України за Кредитним договором № 08/09/10 від 16.03.2009 року у розмірі 43 384 854 грн. 90 коп., у тому числі: 40 200 000 грн. 00 коп. - сума кредиту, 3 143 860 грн. 25 коп. - проценти за користування кредитом, 40 994 грн. 65 коп. - пеня за прострочення сплати процентів по кредиту; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для його подальшої реалізації у розмірі 43 384 854 грн. 90 коп.; в решті рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 року у справі № 5/62 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року цій справі скасовано (у зв'язку з наявністю передбачених ст. 20 ГПК України підстав) та направлено справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 5/62 апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 5/62 залишено без змін; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Маркос" припинено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд вказав, що до завершення ліквідаційної процедури іпотекодавця - ТзОВ "Стайєр" задоволення вимог банку в позовному провадженні є передчасним, оскільки вимоги за цим позовом стосуються задоволення за рахунок одного й того ж майна, що й в справі про банкрутство. Крім того відзначено, що, як свідчать матеріали справи, у відповідності до умов Іпотечного договору, вартість предмета іпотеки становить 93 772 718 грн. 00 коп., тоді як вимоги Національного банку України, визнані господарським судом та включені до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Стайєр", - 43 384 854 грн. 91 коп. При цьому, ТзОВ "Стайєр" звертався до ліквідатора АКБ "Східно-Європейський банк" з заявою про грошові вимоги на суму 93 772 718 грн. 00 коп., доказів проведення розрахунків матеріали справи не містять. Згідно відомостей, що містяться на офіційному сайті Національного банку України, 24.01.2014 року Національним банком України прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу АКБ "Східно-Європейський банк" та ліквідатором вживаються заходи щодо виключення банку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців в порядку передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Поряд з цим, господарським судом апеляційної інстанції слід зазначено, що підстави для відмови в задоволенні первісного позову, вказані судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення, є іншими, ніж підстави, визначені апеляційним судом у зазначеній постанові, однак враховуючи той факт, що доводи та висновки суду не призвели до неправильного по суті рішення, колегія суддів в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишає його без змін. Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Маркос", апеляційний господарський суд послався на ч. 6 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 5/62, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції в частині відмови у первісному позові; в решті рішення залишити без змін.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що, незважаючи на текст прохальної частини касаційної скарги, за змістом поданої касаційної скарги прокуратура міста Києва ставить питання про перегляд в касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року, виключно в частині первісного позову. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Задовольняючи подану прокурором міста Києва касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Під час нового розгляду справи, в судовому засіданні 09.12.2014 року (у якому було прийнято оскаржувану постанову) апеляційним господарським судом було розглянуто подану Національним банком України Заяву, у якій позивач просив залучити до участі у справі іншого відповідача - ПКзОВ "С-Профіт ЛТД", оскільки, станом на дату розгляду справи, власником спірного нерухомого майна є зазначена юридична особа і вона, відповідно, повинна бути відповідачем у спірних правовідносинах за іпотечними зобов'язаннями.

Відмовляючи у задоволенні вимог поданої Національним банком України Заяви, апеляційний господарський, враховуючи, що, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови, власником спірного майна є саме ПКзОВ "С-Профіт ЛТД", керуючись ст. 27 ГПК України, залучив ПКзОВ "С-Профіт ЛТД" до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні первісного відповідача.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що такі дії апеляційного господарського суду суперечать приписам чинного процесуального законодавства, оскільки ПКзОВ "С-Профіт ЛТД" набула статус відповідача-2 за первісним позовом у цій справі згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили.

Цією ж ухвалою (від 06.02.2014 року) апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі № 5/62 третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом ТзОВ "Брокінвестгруп".

Однак, порушуючи апеляційне провадження ухвалою від 27.10.2014 року (після повернення справи з господарського суду касаційної інстанції), апеляційний господарський суд проігнорував залучення ПКзОВ "С-Профіт ЛТД" (відповідачем-2 за первісним позовом) та ТзОВ "Брокінвестгруп" (третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом) до участі у справі (ухвалою від 06.02.2014 року) та порушив апеляційне провадження без цих осіб.

Зазначене порушення призвело до того, що апеляційним господарським судом, було розглянуто справу не у належному складі сторін, що унеможливило розгляд спору за участі усіх сторін, залучених до участі у ньому.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що виключення апеляційним господарським судом відповідача-2 за первісним позовом (ПКзОВ "С-Профіт ЛТД") зі складу сторін спору унеможливило розгляд вимог позивача за первісним позовом до цієї особи. Водночас, залучивши ПКзОВ "С-Профіт ЛТД" до участі у справі третьою особою, апеляційний господарський суд змінив процесуальний статус цієї особи без згоди на це позивача.

Крім того, апеляційним господарським судом, в результаті таких дій, було позбавлено права участі у справі та фактично виключено зі складу учасників судового провадження ТзОВ "Брокінвестгруп".

У відповідності зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Статтею 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року (в частині первісного позову) у справі № 5/62 Господарського суду міста Києва має бути скасована а справа - направлена на новий розгляд (у відповідній частині) до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року у справі № 5/62 Господарського суду міста Києва скасувати в частині первісного позову.

3. Справу № 5/62 Господарського суду міста Києва в скасованій частині передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап В.Я. Погребняк