ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 9/5014/969/2012(5/65/2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016у справі№ 9/5014/969/2012(5/65/2011)Господарського суду Луганської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПриватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"простягнення 394066751,36грнза скаргоюДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ВДВС)в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від ДВС:не з'явились Демидас Д.А. (довіреність №05ЮД/501 від 12.12.2-16) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.08.2016 (суддя Фонова О.С.) по справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016 (головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - М'ясищева А.М., Геза Т.Д.) відхилено скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 31/13-4933 від 30.12.2015 щодо визнання незаконною та скасування постанови ВДВС від 21.12.2015 про закінчення виконавчого провадження ВП №48544270.

В касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та визнати незаконною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2015 ВП №48544270 з примусового наказу Господарського суду Харківської області від 02.07.2015, посилаючись на порушення судами приписів ст.ст.8, 124 Конституції України, ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.45, 115 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач та ВДВС не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено таке.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №5/65/2011 за позовом ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення 318594294,58грн позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 313023445,02грн, зменшену пеню в сумі 2729530,34грн, інфляційні нарахування в сумі 1499085,56грн та 3% річних в сумі 659851,08грн, а також витрати зі сплати державного мита в сумі 25500,00грн та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 у справі №5/65/2011 рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 та рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №5/65/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції дану справу було прийнято до розгляду Господарським судом Харківської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 313023445,02грн основного боргу, 3411912,92грн пені, 69425173,13грн інфляційних, 8206220,29грн - 3% річних та 73080,00грн витрат по сплаті судового збору.

На виконання вищевказаного рішення 02.07.2015 був виданий наказ Господарського суду Харківської області у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 наказ Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 313023445,02грн основного боргу, 3411912,92грн пені, 69425173,13грн інфляційних нарахувань, 8206220,29грн 3% річних та 73080,00грн витрат по сплаті судового збору, визнано таким, що не підлягає виконанню повністю.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у задоволені позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 скасовано частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 8206220,29грн, пені у сумі 3411912,92грн, інфляційні нарахування у сумі 67926087,57грн, судовий збір за позовною заявою у розмірі 72801, 99грн. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 скасовано, рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 залишено без змін.

Під час вищевказаного розгляду судами справи №9/5014/969/2012(5/65/2011) Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №48544270 від 21.12.2015 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), у зв'язку із визнанням останнього таким, що не підлягає виконанню відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області від 19.11.2015.

Не погодившись із винесенням вищезазначеної постанови, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась із скаргою на дії державного виконавця про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2015 ВП №48544270 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) незаконною та її скасування.

Відмовляючи в задоволенні зазначеної вище скарги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 313023445,02грн основного боргу, 3411912,92грн пені, 69425173,13грн інфляційних нарахувань, 8206220,29грн 3% річних та 73080,00грн витрат по сплаті судового збору, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, враховуючи скасування рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ, та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій про правомірність дій державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) на підставі приписів п.4 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та, відповідно, про законність постанови від 21.12.2015 ВП №48544270.

Посилання скаржника на те, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ухвала Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 по справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), якою було визнано наказ Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 таким, що не підлягає виконанню, оскаржувалась в апеляційному порядку, у зв'язку із чим у ВДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ухвала суду від 19.11.2015 не набула чинності, не приймаються колегією суддів, адже ухвала господарського суду набирає чинності з моменту її винесення відповідно до положень ГПК України (аналогічна позиція викладена в пункті 12 постанови пленуму Вищого господарського суду №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", відповідно до якого ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК України).

За таких обставин, державний виконавець прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48544270 від 21.12.2015 на підставі судового акта, що набрав законної сили.

Доводи скаржника про неврахування судами приписів Конституції України та ГПК України, які встановлюють обов'язковість виконання судових рішень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки: по-перше, зазначена обов'язковість стосується судових актів, що набрали законної сили, які є для боржника обов'язковим до виконання правовим актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком остаточного вирішення судом спору між сторонами, втім в даному випадку, враховуючи рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 про відмову скаржнику в позові, яке набрало законної сили, жодного обов'язку для відповідача судом не встановлено та не присуджено; по-друге, скасування Вищим господарським судом України 29.09.2015 рішення суду на підставі якого виданий наказ від 02.07.2015, та винесення ухвали Господарським судом Луганської області від 19.11.2015 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в контексті приписів ч.2 ст.19 Конституції України та імперативної норми п.4 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", є для державного виконавця безумовною підставою для вчинення оспорюваних дій, незалежно від дій сторін провадження, зокрема, щодо оскарження судового акта про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням викладеного постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016 по справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

О. Яценко