ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 904/6888/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" на рішеннявід 22.09.2015господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 16.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/6888/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ"простягнення заборгованості та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-підприємство "АГРО-СОЮЗ"провизнання недійсним договору порукиВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаДовбиш С.П. (дов. від 15.01.2014 № 5217)відповідачаБілоцерковець Н.В. (дов. від 09.03.2015 № б/н); третьої особине з'явились;ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" (надалі - ТОВ "Корпорація "АГРО-СОЮЗ", відповідач) про стягнення з відповідача як поручителя заборгованості за Кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010 (з урахуванням усіх додаткових договорів, змін, доповнень та додатків до нього) у розмірі 78985831,59 грн. та 1570766,01 доларів США.

Заперечуючи проти позову, відповідач - ТОВ "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним Договору поруки № 126-СВ/SUR-3 від 06.09.2010, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при укладенні вказаного договору не дотримано положення частини 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", частини 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки був підписаний представником відповідача (за первісним позовом) за відсутності повноважень на його підписання, тобто без отримання попередньої згоди Загальних зборів учасників ТОВ "Корпорації "Агро-Союз".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 у справі № 904/6888/15 (суддя Татарчук О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 (колегія суддів: Широбокова Л.П. - головуючий, судді - Сизько І.А., Орешкіна Е.В.), первісний позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 35728900 грн. - суму заборгованості за кредитом, 4108823,50 грн. - суму заборгованості за відсотками, 22112649,68 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення кредиту, 997083,98 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення відсотків, 15399155,90 грн. - інфляційних втрат за кредитом, 639218,53 грн. - інфляційних втрат за відсотками, 1480622,13 доларів США сума заборгованості за кредитом, 90143,88 доларів США суму заборгованості за відсотками, 73080,00 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. - судового збору.

Відповідач за первісним позовом - ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обгрунтовуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і, зокрема ст. ст. 42 35 43 84 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст. ст. 599 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 36 Закону України "Про іпотеку", з урахуванням яких не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам, без належного дослідження усіх обставин справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач за первісним позовом не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача за первісним позовом до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "УніКредит Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (Банк) укладений Кредитний договір №126-СВ, за умовами якого Кредитор відповідно до умов та на термін цього Договору надає Позичальнику револьверну кредитну лінію без зобов'язання надання (кредит) із загальною сумою кредиту 4400000 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні та з терміном кредиту до 03.09.2011, з урахуванням обмежень, визначених у договорі, зокрема, але не обмежуючись, у пп. 3.2.(h) - 3.2(j) Договору (п. 1.1. Кредитного договору).

Додатковою угодою № 11 від 09.12.2013 до Кредитного договору сторонами був змінений Договір та викладений з усіма Додатками до нього у новій редакції. Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Банк на умовах цього Договору надає Позичальнику фінансування із загальною сумою фінансування 8625397,50 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро, гривні та терміном фінансування до 31.07.2014. Згідно з пунктом 1.2. Кредитного договору кошти надаються з метою фінансування обігових коштів Позичальника, а також шляхом відкриття непокритих акредитивів та надання гарантій. Додатковою угодою № 14 від 30.01.2015 до Кредитного договору термін фінансування було продовжено до 28.02.2015.

За умовами пункту 5.1. Кредитного договору Позичальник сплачує банку проценти за отримані та непогашені частки (згідно із визначенням, погодженим сторонами в кредитному договорі, частка - частина фінансування, що надається позичальнику в рамках загальної суми фінансування), якщо інше передбачено Договором. Процентна ставка для часток в доларах США та Євро є змінюваною і складається з маржі 12 % річних та ставки LIBOR (відповідно до валюти частки). При цьому максимальний розмір збільшення процентної ставки для частки в доларах США та Євро складає 17 % річних (підпункт 5.2.1. Кредитного договору). Процентна ставка для часток в гривні є фіксованою і на дату укладення цього Договору становить 28 % річних (підпункт 5.2.2. п. 5.2. Кредитного договору).

Згідно з частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов зазначеного договору Банком на підставі заявок Позичальника на отримання частки кредиту відповідно до меморіальних ордерів за період з 08.12.2010 по 09.04.2014 надано останньому кредит у сумі 2247442,13 доларів США та 54884900,00 грн., які були повернуті частково і станом на 14.07.2015 заборгованість по Кредитному договору становить 78985831,59 грн (з яких: 35728900,00 грн. - заборгованість за кредитом, 4108823,50 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 22112 649,68 грн. - неустойка за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30.10.2014 по 13.07.2015, 997083,98 грн. - неустойка за несвоєчасну сплату відсотків з 30.10.2014 по 13.07.2015, 15399155,90 грн. - інфляційні втрати за кредитом за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року, 639218,53 грн. - інфляційні втрати за відсотками за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року) та 1570766,01 доларів США (1480622,13 доларів США - заборгованість за кредитом, 90143,88 доларів США заборгованість зі сплати відсотків).

Зазначена заборгованість Позичальника (третьої особи) встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі № 904/6930/15, що набрала чинності, а тому з урахуванням частини 2 ст. 35 ГПК України зазначені факти не доводяться знову при вирішенні цієї справи, з огляду чого судами не досліджувався розрахунок суми боргу заявленої до стягнення з відповідача як позичальника.

В забезпечення належного виконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань, 06.09.2010 між ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник) та ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" (Поручитель) укладений Договір поруки № 126-СВ/SUR-3 (із змінами та доповненнями), і зокрема, Договором про внесення змін і доповнень до Договору поруки від 17.04.2015 сторонами було погоджено, що Договір поруки набирає чинності з дати його підписання і діє протягом 10 років.

Згідно з пунктом 1.1. Договору поруки Поручитель, як солідарний боржник зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити банку за його першою вимогою, всі необхідні платежі за кредитним договором, в тому числі і погасити кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1.2. Договору поруки Поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1. Договору поруки, якщо йому надіслана банком письмова вимога протягом 2 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

11.06.2015 Банком на адресу Поручителя (відповідача) та Позичальника (третьої особи) була направлена вимога № 08.42-186/67-11706 про виконання порушеного зобов'язання з вказівкою на необхідність протягом 2 робочих днів погасити заборгованість за Кредитним договором. Проте, як встановлено у справі №904/6930/15, заборгованість за Договором ані відповідачем, ані третьою особою сплачена не була, що і стало підставою для звернення банку із даним позовом до Поручителя як солідарного боржника.

За встановних обставин та враховуючи положення ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, відповідно до яких поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вибраний позивачем спосіб захисту шляхом пред'явлення позову до поручителя відповідає вимогам Закону і укладеного Договору поруки, умови якого передбачають солідарну відповідальність Позичальника (третьої особи) та Поручителя (відповідача).

При цьому судами з урахуванням приписів ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором не є припиненими, оскільки позасудове задоволення вимог Банку за рахунок переданого Позичальником в іпотеку майна, шляхом реєстрації за позивачем права власності на заставлене (іпотечне) майно не відбулося, у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем права власності (адміністративна справа № К/800/1830/16). Оскільки на час розгляду справи право власності на об'єкти нерухомого майна, переданого в іпотеку, за Банком (позивачем) не зареєстровано, тому останній не набув його у власність, а отже не відбулося погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок іпотечного майна та як наслідок відсутність правових підстав для припинення поруки на підставі частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

З огляду зазначеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості первісних позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з поручителя задовольнивши їх у повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору поруки №126-СВ/SUR-3 від 06.09.2010 судом відмовлено, з огляду на те, що право підписання спірного договору представником ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" заступником директора по економічній безпеці Мартинця В.П. підтверджується довіреністю, посвідченою 06.12.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем В.П. та зареєстрованою в реєстрі за №2307, а також протоколом № 11 від 01.09.2010 загальних зборів учасників товариства. В подальшому всі додаткові угоди про внесення змін та доповнень до спірного договору перед підписанням схвалювались та затверджувались протоколами загальних зборів учасників ТОВ Корпорація Агро-Союз.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду наступного.

В силу приписів ст. ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Приймаючи рішення про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі, суди не надали належної правової оцінки обставинам справи щодо реєстрації за позивачем права власності на предемт іпотеки - майно належне Позичальнику в рахунок погашення спірної кредитної забогованості, що підтверджується інформаційними довідками Державного реєстру речових прав на нерухоме майно долученими до матеріалів справи, з яким не вбачається скасування такої реєстрації на підставі ухвалених рішень по адміністративній справі, а отже судами не досліджено у повному обсязі чи відбулося задоволення вимог кредитора (позивача) за рахунок іпотечного майна, чи включено предмет іпотеки в ліквідаційну масу боржника-банкрота (третьої особи), чи припинились зобов'язання за кредитним договором на підставі якого заявлено позов до поручителя, оскільки зазначені обставини справи мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору. Також, необхідно додатково перевірити доводи позивача за зустрічним позовом щодо дійсності оспорюваного правочину з урахуванням вимог діючого законодавства на момент його укладення.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, повно з'ясувати фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його відповідно до вимог діючого процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 у справі № 904/6888/15 скасувати.

Справу № 904/6888/15 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : А.М. Демидова

С.Р. Шевчук