ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 911/4747/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Київської області 09.03.2016 Київського апеляційного господарського суду 22.06.2016у справі Господарського суду№ 911/4747/14 Київської областіза позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доПриватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"простягнення заборгованостіта за зустрічним позовом Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"провизнання недійсним договоруу судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позовом Борисюк О.В.;- відповідача за первісним позовом Павловський Б.М.;ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012 у розмірі 62 292, 99 грн., з якої 46 598, 18 грн. - основний борг, 856, 86 грн. - пеня, 1 870, 05 грн. - 3% річних, 6 989, 72 грн. - штраф, 5 969, 18 грн. - інфляційні втрати.

Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" звернулося до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2016 у справі № 911/4747/14 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. - головуючий суддя, судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.), первісний позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" основну заборгованість у розмірі 46 598, 18 грн., пеню у розмірі 865, 86 грн., 3% річних у розмірі 1870, 05 грн., штраф у розмірі 6 989, 72 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 969, 18 грн.; у зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 911/4747/14, та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 911/4747/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом зустрічного позову є вимога Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

У зустрічній позовній заяві Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" однією із підстав недійсності спірного договору зазначило те, що КП "Київреклама" не мало права укладати даний правочин, оскільки зовнішню рекламу розміщено відповідачем за первісним позовом над приміщенням, яке належить Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста".

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила), п. 2 яких визначено, що місцем розташування рекламного засобу є площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок), КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та статутом підприємства.

Пунктом 3.1.1 зазначеного Порядку передбачено, що КП "Київреклама" укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Враховуючи положення зазначених норм права до компетенції КП "Київреклама" віднесено укладення договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності, а надання місць для розміщення зовнішньої реклами у користування розповсюджувачами зовнішньої реклами є правом власників (або уповноважених ними органів) таких місць (будинків, споруд, об'єктів благоустрою тощо).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів.

Згідно із п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів (п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами).

Згідно із п. 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 5.1.1 Порядку розміщення реклами в місті Києві заявник погоджує дозвіл з Власником місця або уповноваженим ним органом (особою), де планується розташувати РЗ (у разі розташування РЗ на об'єктах некомунальної форми власності зазначене погодження здійснюється заявником).

Згідно із ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Підставами направлення справи № 911/4747/14 Господарського суду Київської області на новий розгляд стало те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що у погоджувальній частині дозволу № 27505-11 на розміщення рекламного засобу власником місця розташування рекламного засобу зазначено Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста". Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначаючи про те, що відповідно до додатку № 4 до рішення Київради № 284/5096 від 02.12.2010 "Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Дніпровському районі" станом на 01.10.2010 до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Дніпровському районі входить, серед іншого, окремо розташована нежитлова будівля, загальною площею 2 049, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 25/1 не врахували те, що відповідно до наявного у матеріалах справи листа Головного управління комунальної власності кіста Києва (т. 1 а. с. 95) нежитловий будинок № 25/1 на вул. Андрія Малишка має загальну площу 2049, 6 кв. м., з яких до комунальної власності територіальної громади міста Києва віднесено 931, 7 кв. м. До того ж, згідно із п. 4.17 додатку 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.07.2011 № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та від 12.05.2011 № 715" до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передано приміщення за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 25/1, загальною площею 931, 70 квадратних метрів. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, залишилось не дослідженим питання того хто є власником місця розташування рекламного засобу за спірним договором, та відповідно не досліджено право КП "Київреклама" на укладання спірного договору.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що під час здійснення судами першої та апеляційної інстанцій нового розгляду справи, ними в порушення ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, ігноруючи вказівки суду касаційної інстанції, не були досліджені всі обставини, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2015 у справі № 911/4747/14.

Так, ані судом першої інстанції, ані апеляційним господарським судом під час нового розгляду не досліджено порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та не надано оцінки тому, що у погоджувальній частині дозволу № 27505-11 на розміщення рекламного засобу власником місця розташування рекламного засобу зазначено Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста", в той час як згідно із Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами та Порядком розміщення реклами в місті Києві зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників, при цьому у разі розташування РЗ на об'єктах некомунальної форми власності зазначене погодження здійснюється заявником (п. 5.1.1 Порядку розміщення реклами в місті Києві).

При цьому, суд першої інстанції зазначаючи про те, що відповідно до додатку № 4 до рішення Київради № 284/5096 від 02.12.2010 "Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Дніпровському районі" станом на 01.10.2010 до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Дніпровському районі входить, серед іншого, окремо розташована нежитлова будівля, загальною площею 2 049, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 25/1 не врахував п. 4.17 додатку 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.07.2011 № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та від 12.05.2011 № 715", згідно із яким до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передано приміщення за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 25/1, загальною площею 931, 70 квадратних метрів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначаючи про те, що: "вчинення дій на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами з періодом його дії з 21.05.2012 по 21.05.2017, розміщення зовнішньої реклами Фабрикою (ОЗР № 27505-11) на будинку 25/1 по вул. Андрія Малишка у Дніпровському районі міста Києва, а також публічний характер рішення Київської міської ради "Про затвердження Порядку розміщення реклами в місті Києві" № 37/6253 від 22.09.2011, є достатнім доказом волевиявлення Фабрики на виникнення у неї права на тимчасове, в межах дії отриманого нею дозволу, користування за плату місцем для розміщення рекламного засобу Фабрики у відповідності до встановлених на території міста Києва умов та порядку для розміщення реклами", не врахував те, що відповідно до Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Порядку розміщення реклами в місті Києві розміщення зовнішньої реклами навіть на об'єктах некомунальної форми власності проводиться виключно на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, при цьому, згідно із п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). До того ж, згідно із висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 656/15-32/657/15-33 від 09.02.2015 підписи від імені директора Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" ОСОБА_8 у договорі № 409/12 та у адресній програмі на право тимчасового користування № 1 до договору № 409/12 виконані не ОСОБА_8, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2012 у справі № 9/112-12, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013, оскільки у справі № 9/112-12 відсутні висновки щодо дійсності/недійсності договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Водночас, судами попередніх інстанцій не наведено мотивів відхилення доводів Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" про те, що зовнішню рекламу розміщено над приміщенням за адресою м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 25/1, загальною площею 231, 50 кв. м., яке належить Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста" на праві приватної власності та придбано ним відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.04.2010. При цьому, відповідно до п. 3.2 Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 220/1094 від 27.11.2003, у разі, коли у власності, на праві повного господарського відання, оперативного управління юридичних чи фізичних осіб знаходяться окремі нежилі приміщення в нежилих чи житлових будинках, то такі особи несуть зобов'язання по пайовій участі в ремонті, реконструкції, реставрації фасадів будинків, споруд та благоустрою прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, залишилось не дослідженим питання того хто є власником місця розташування рекламного засобу за спірним договором, та відповідно не досліджено право КП "Київреклама" на укладання спірного договору.

Водночас, від результатів розгляду зустрічного позову залежить наявність/відсутність підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 911/4747/14.

Справу № 911/4747/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Т.П. КОЗИР