ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 914/1655/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Васищака І.М.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016

у справі № 914/1655/15 господарського суду Львівської області

за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції у Львівській області

про стягнення 32 525,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг", просила стягнути з відповідача 32 525,00 грн. завищених видатків (а.с. 9-11).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію у Львівській області (а.с. 61-62).

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2015 (суддя Яворський Б.І.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг" на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради 32 525,00 грн. вартості невиконаних підрядних робіт. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 79-83).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 (головуючий Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2015 скасовано та прийнято нове про відмову у позові. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 143-148).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила відновити строк на касаційне оскарження, постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення першої інстанції залишити в силі (а.с. 183-187).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2016 відновлено Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.07.2016 (а.с. 181-182).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 05.07.2016 представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2013 між Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг" (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 15КР/13, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2013 році виконати роботи (капітальний ремонт покрівлі житлового будинку № 7 на вул. Енергетична у м Львові), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи (а.с. 24-26).

31.12.2013 між сторонами укладено додатковий договір до договору від 16.12.2013 № 15КР/13 (а.с. 22-23).

У договорі від 16.12.2013 № 15КР/13 з урахуванням додаткового договору від 31.12.2013 сторони визначили обсяги, терміни виконання, вартість робіт, умови розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язання та строк його дії.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг" виконано, а замовником прийнято без зауважень підрядні роботи на загальну суму 396 402,72 грн., що підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2013 № 1/2 за грудень 2013 (форма КБ-2в) та від 04.09.2014 № 2 за серпень 2014 (форма КБ-2в) (а.с. 27-28, 29-30).

Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради оплачені прийняті за вищезазначеними актами роботи у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 49-56, 74).

Судами також встановлено, що згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 20.02.2015 № 08-22/2, складеного Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, відповідач завищив вартість робіт за договором від 16.12.2013 № 15КР/13 на загальну суму 32 525,00 грн. (а.с. 31-35).

03.04.2015 позивачем направлено відповідачу претензію № 34-вих-552 про сплату 32 525,00 грн. на рахунок Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (а.с. 20), яка товариством з обмеженою відповідальністю "Західний будівельний холдинг" залишена без задоволення.

Вищевикладене стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Апеляційний господарський суд встановивши, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради прийняла роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2013 № 1/2 та від 04.09.2014 № 2 без зауважень щодо обсягу і якості виконаних відповідачем робіт, тобто, не заявила про виявлення відступів у роботі, дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові.

Також апеляційна інстанція обгрунтовано зазначила, що рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки першою інстанцією стягнено з відповідача на користь позивача 32 525,00 грн. вартості невиконаних підрядних робіт, проте, позивач, звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача 32 525,00 грн. завищених видатків, у той час як заява про зміну предмету позову в матеріалах справи відсутня.

Крім того, апеляційний господарський суд вірно зазначив, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти (наявності між сторонами договірних відносин), оскільки відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, з огляду на що, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками апеляційної інстанції та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 у справі № 914/1655/15 залишити в силі, а касаційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.М. Васищак

В.П. Селіваненко