ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Київ справа № 800/552/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівГоляшкіна О.В. Єрьоміна А.В. Калашнікової О.В. Кравцова О.В.секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представників: ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, Вищої ради юстиції - Склярук Ю.В., Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Карлаша О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 - представника ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС України) про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_7 - представник ОСОБА_6 у Вищому адміністративному суді України, як у суді першої інстанції, пред'явив позов до ВРЮ, третя особа: ВККС України про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвалою колегії суддів від 07 лютого 2017 року до участі у розгляді справи в якості другого відповідача залучено Вищу раду правосуддя.

В обґрунтування позовних вимог зазначив таке.

12 квітня 2012 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до ВККС України про участь у доборі кандидатів на посади суддів вперше та надала необхідні документи і її допущено до добору кандидатів на посади суддів вперше та до складання анонімного тестування з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права. 11, 19 та 20 вересня 2012 року ОСОБА_6 склала кваліфікаційний іспит, набрала 73-ри бали, її визнано такою, що склала кваліфікаційний іспит, і зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

У рейтингу кандидатів на посаду судді вперше ОСОБА_6 зайняла 28-ме місце.

Іншим рішенням ВККС України від 18 листопада 2013 року № 491/пп-13 оголошено конкурс на заміщення 81 вакантної посади суддів у місцевих судах загальної юрисдикції серед кандидатів на посаду судді вперше, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів, в тому числі конкурс на заміщення 2 вакантних посад суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Рішеннями ВККС України від 23 грудня 2013 року № 1126/пп-13 та від 05 березня 2014 року № 51/пп-14 ОСОБА_6 визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади судді Луцького міськрайонного суду Волинської області і рекомендовано для призначення на посаду судді цього ж суду Луцького міськрайонного суду Волинської області та виключено з резерву на заміщення вакантних посад суддів.

15 вересня 2015 року секція ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад вирішила відкласти розгляд матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Причиною такого рішення став той факт, що під час проведення перевірки виявлено, що на момент звернення до ВККС ОСОБА_6 не мала достатнього стажу роботи у галузі права.

22 вересня 2016 року ВРЮ прийняла рішення № 2879/0/15-16 "Про відмову у внесенні подання Президенту України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше".

Вважає що вказане рішення ВРЮ суперечить положенням статті 64 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення), а також частині третій статті 127 Конституції України (також в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення), а саме, у частині урахування часу, з якого має бути обчислено трирічний стаж роботи ОСОБА_6 у галузі права.

Так, на думку ОСОБА_7, ВРЮ помилково дійшла висновку про необхідність наявності у ОСОБА_6 трирічного стажу на момент подачі до ВККС України заяви про участь у доборі кандидатів на зайняття вакантних посад суддів, оскільки чинним законодавством такі вимоги встановлені лише на час прийняття Комісією рішення про рекомендацію особи до призначення на посаду судді вперше.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 22 вересня 2016 року № 2879/0/15-16 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше" та зобов'язати ВРЮ розглянути рішення ВККС України від 05 березня 2014 року №51/пп-14 про рекомендацію ОСОБА_6 для призначення на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше.

У судовому засіданні представники ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позов підтримали, надали пояснення аналогічні тим, які викладені у позовній заяві, просили його задовольнити у повному обсязі.

Щодо заявленого позову представником ВРЮ подані письмові заперечення.

Представник ВРЮ Склярук Ю.В. у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВРЮ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції".

Представник ВРП у судове засідання не з'явився, представник ВККС України Карлаш О.М. щодо заявленого позову поклався на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас у відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані перевіряти чи оскаржувані дії вчинені, а рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

За приписами статті 8 цього ж Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

У цій справі колегією суддів встановлено таке.

ОСОБА_6 12 квітня 2012 року подала до ВККС України заяву про участь у доборі кандидатів на посаду суддів вперше. Нею подані необхідні документи, будь-яких зауважень щодо повноти або якості їх оформлення не було.

Рішенням ВККС України від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 ОСОБА_6 допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспит) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.

05 червня 2012 року ОСОБА_6 склала анонімне тестування, набрала 82-а бали і згідно з рішенням ВККС від 04 липня 2012 року №196/пп-12 її допущено до складання кваліфікаційного іспиту, який вона склала, та за його результатами вона була зарахована до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Рішенням ВККС України від 23 грудня 2013 року №1129/пп-13 визначено рейтинг кандидатів на посаду судді вперше, згідно з яким ОСОБА_6 зайняла 28-ме місце.

Рішенням ВККС України від 18 листопада 2013 року №491/пп-13 оголошено конкурс на заміщення 81-ї вакантної посади суддів у місцевих судах загальної юрисдикції серед кандидатів на посади суддів вперше, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів, в тому числі й конкурс на заміщення двох вакантних посад судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.

19 грудня 2013 року ОСОБА_6 подала заяву про участь у конкурсі і рішенням ВККС України від 23 грудня 2013 року №1126/пп-13 її визначено переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади судді у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Рішенням ВККС України від 05 березня 2014 року №51/пп-14 ОСОБА_6 рекомендовано для призначення на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області та виключено з резерву на заміщення вакантних посад з 05 березня 2014 року.

22 вересня 2016 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 2879/0/15-16 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше" у зв'язку з відсутністю у позивача трирічного стажу роботи у галузі права на момент допуску до добору кандидатів на посаду судді.

Вказане рішення не може бути визнано таким, що прийнято суб'єктом владних повноважень у відповідності до закону з таких підстав.

Частиною третьою статті 127 Конституції України встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Аналогічне положення містить й частина перша статті 64 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про участь у доборі кандидатів на посади суддів вперше).

У частині четвертій статті 64 цього ж Закону конкретизовані поняття щодо вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права.

Так, вищою юридичною освітою вважається вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку. Стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.

Отже, стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти, за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.

Відповідно до статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та статтею 64 цього Закону, за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог цього Закону. При доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 66 цього ж Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів здійснює перевірку відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організовує проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом.

За приписами частини третьої статті 67 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи. У разі відмови в допуску Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає вмотивоване рішення.

Аналіз вказаного законодавства дає підстави для висновку, що визначальним є наявність або відсутність в особи необхідного стажу саме на момент прийняття рішення про рекомендацію ВККС України, а не на час подачі заяви та документів про участь у доборі кандидатів на заміщення вакантних посад суддів вперше на розгляд Комісії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 травня 2016 року у справі № 800/344/15, а за правилом, встановленим у частині першій статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_6 після закінчення навчання у Тернопільському національному економічному університеті 30 червня 2009 року отримала диплом спеціаліста за спеціальністю правознавство.

З 05 травня 2010 року вона була прийнята на посаду секретаря судового засідання Тернопільського окружного адміністративного суду, а з 14 червня 2010 року - переведена на посаду помічника судді Тернопільського окружного адміністративного суду.

На момент звернення із заявою (12 квітня 2012 року) про участь у доборі кандидатів на призначення судді вперше її стаж роботи у галузі права складав 1 рік 11 місяців.

Станом на час прийняття ВККС України рішення про рекомендацію ОСОБА_6 на посаду судді вперше, тобто станом на 05 березня 2014 року, загальний стаж роботи останньої у галузі права становив 3 роки і 10 місяців.

Отже, ОСОБА_6 мала достатній юридичний стаж роботи в галузі права, визначений частиною четвертою статті 64 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", для призначення на посаду судді вперше, і оскільки її особа, як встановлено у рішенні ВККС України від 05 березня 2014 року, відповідала усім вимогам, визначеним, частиною третьою статті 127 Конституції України та частиною четвертою статті 64, частиною першою статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то вона правильно була рекомендована Комісією до призначення на посаду судді вперше.

Частиною другою статті 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції містяться у частині першій статті 2 цього Закону, згідно з якою повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" призначення на посаду судді вперше здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов'язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше.

У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням.

Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Вища рада юстиції, приймаючи рішення щодо відмови у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше у зв'язку з відсутністю у позивача трирічного стажу роботи у галузі права на момент звернення із заявою про допуск до добору кандидатів на посаду судді вперше, діяла не у спосіб, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки помилково визначила стаж її роботи у галузі права без урахування того, що цей стаж підлягає обчисленню саме станом на день прийняття ВККС України рішення про рекомендацію на посаду судді вперше, а не на час подачі на розгляд Комісії заяви та документів про участь у доборі суддів на заміщення вакантних посад суддів.

Доказів того, що кандидат на призначення судді вперше ОСОБА_6 надала недостовірні дані про себе, освіту та стаж роботи в галузі права, або що її особа не відповідала вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", суду не надано.

За таких обставин, рішення ВРЮ від 22 вересня 2016 року №2879/0/15-16 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше" підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Водночас, колегія суддів вважає правильним обраний представником позивача спосіб поновлення порушеного права ОСОБА_6 шляхом зобов'язання ВРЮ розглянути рішення ВККС України від 05 березня 2014 року № 51/пп-14.

Відповідно до пунктів 4, 5 Розділу ІІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798 -VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

Проте, колегія суддів вважає, що за вказаною частиною позову має відповідати ВРЮ, якою внаслідок прийняття неправомірного рішення допущено порушення права позивача бути рекомендованою Президентові України для призначення на посаду судді вперше.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Позов ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 22 вересня 2016 року №2879/0/15-16 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_6 на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше".

Зобов'язати Вищу раду юстиції розглянути рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 березня 2014 року № 51/пп-14 про рекомендацію ОСОБА_6 для призначення на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не буде подано.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2017 року.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Єрьомін А.В.

Калашнікова О.В.

Кравцов О.В.