Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/51526/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.,

суддів: Донця О.Є.,

Логвиненка А.О.

за участю секретаря судового засідання: Головко О.В.

за участю: представника відповідача Борисова Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці про визнання протиправними дії, скасування рішень про визначення митної вартості та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі - Товариство) звернулося до Луганської митниці (далі - Митниця) з адміністративним позовом про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої у вантажних митних деклараціях, скасування рішень про визначення митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: №702190001/2011/006054; №702190001/2011/006056; №702190001/2011/006091; №702190001/2011/006095; №702190001/2011/006088; №702190001/2011/006093; №702190001/2011/006130; №702190001/2011/006195; №702190001/2011/006193; №702190001/2011/006632.

Скасовані рішення Митниці «про визначення митної вартості» від 03.10.2011 р. №702190001/2011/000293/1, від 03.10.2011р. № 702190001/2011/000294/1, від 05.10.2011 р. №702190001/2011/000298/1, від 06.10.2011 №702190001/2011/000299/1, від 06.10.2011 №702190001/2011/000300/1, від 06.10.2011 №702190001/2011/000301/1, від 07.10.2011 р. №702190001/2011/000307/1, від 12.10.2011 р. №702190001/2011/000324/1, від 13.10.2011 р. №702190001/2011/000325/1 та від 04.11.2011 р. №702190001/2011/000341/1.

Скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України 702190001/1/00484 від 03.10.11 р., 702190001/1/00485 від 03.10.11 р., 702190001/1/00490 від 05.10.11 р. 702190001/1/00494 від 06.10.11 р., 702190001/1/00493 від 06.10.11 р., 702190001/1/00492 від 06.10.11 р., 702190001/1/00501 від 07.10.11 р., 702190001/1/00525 від 13.10.11 р., 702190001/1/00524 від 12.10.11 р., 702190001/1/00576 від 04.11.11 року.

У касаційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На дану касаційну скаргу надійшло заперечення Товариства, у якому останнє рішення судів першої та апеляційної інстанцій вважає такими, що ухвалені із дотриманням норм матеріального та процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23 червня 2011 року між Товариством та Фірмою «Анателла трейдинг лимитед» укладений Контракт № 35/М-2011 на поставку металопродукції. Кількість товару, його асортимент, строки поставки та ціна визначаються у Специфікаціях до Контракту. Оплата здійснюється за тону в доларах США на умовах DAF ст. Соловей.

З 29 вересня 2011 року по 04 листопада 2011 року на виконання умов контракту декларантом позивача до Митниці подані вантажні митні декларації (далі - ВМД) та Декларації митної вартості до ВМД, згідно яких заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) товар «сталь гарячекатана, легована, марки 09Г2с-14, у листах».

Декларантом при визначенні митної вартості товарів використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД надані у всіх випадках: лист погодження на здійснення митного оформлення; облікова картка суб'єкта ЗЕД; внутрішній транзитний документ; залізнична накладна; зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією; інвойс; сертифікат якості; експортна декларація країни відправлення.

На деклараціях митної вартості товару посадовою особою Митниці у декларанта були запитані наступні документи: 1) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; 2) прайс-лист фірми виробника товару; 3) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) інші документи за бажанням декларанта.

Декларантом позивача прийняті рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог статті 264 Митного кодексу України через відсутність на момент декларування необхідних документів.

Митницею прийняті Рішення про визначення митної вартості за шостим (резервним) методом. Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначені відповідні ВМД.

Митним органом також видано картки відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України 702190001/1/00484 від 03.10.11 р., 702190001/1/00485 від 03.10.11 р., 702190001/1/00490 від 05.10.11 р. 702190001/1/00494 від 06.10.11 р., 702190001/1/00493 від 06.10.11 р., 702190001/1/00492 від 06.10.11 р., 702190001/1/00501 від 07.10.11 р., 702190001/1/00525 від 13.10.11 р., 702190001/1/00524 від 12.10.11 р., 702190001/1/00576 від 04.11.11 року,

Ввезений товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом.

Судами також встановлено, що в подальшому в період дії гарантійних зобов'язань позивачем для підтвердження заявленої митної вартості були надані: 1) звіти про незалежну оцінку вартості прокату листового зі сталі марки 09Г2С-14 за контрактом № 35/М-2011 від 23.06.2011р. відповідно до яких, визначена експертом базова вартість товару без урахування ПДВ відповідає рівню 797,00 дол. США за тону товару; 2) лист-роз'яснення контрагента за зовнішньоекономічним контрактом Аnatella Тгаdiing Ltd від 15.11.2011р. № 156 з роз'ясненням про відсутність на ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (виробник товар) практики оформлення прай-листів; 3) документацію про сплату рахунків за зовнішньоекономічним контрактом та рахунки (інвойси) на підставі яких здійснювалась поставка і оплата; 4) сертифікати про походження товару; 5) копії ВМД «ІМ 40» № 100210000/2011/071963 та № 100210000/2011/071964 від 07.10.11р., №100210000/2011/075537 від 14.11.11р., № 209040000/2011/006560 від 05.10.11 та ВМД № 209040000/2011/006606 від 07.10.11, оформлені за першим методом визначення митної вартості в якості цінової інформації на товари в межах того самого зовнішньоекономічного контракту.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з ним виходили з того, що декларантом були надані достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення так і після.

Судова колегія такий висновок вважає помилковим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулювались Митним кодексом України, що був чинним до 01 червня 2012 року.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 10 квітня 2012 року (справа № 21-52а12), яка є обов'язковою для всіх судів в силу ст.. 244-2 КАС України, наведені норми, а також положення постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та № 1766 дають підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Разом з тим звіти про оцінку вартості товару були надані позивачем щодо товару, ввезеного за цим же контрактом відповідно до іншої специфікації з відмінними характеристиками товару. При цьому судова колегія вважає необґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на те, що контрактом не передбачена диференціація ціни товару в залежності від його характеристик (довжини, товщини тощо), оскільки відповідно до умов контракту кількість товару, його якісні характеристики та асортимент, строки поставки та ціна визначаються саме у специфікаціях.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, що міститься у п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (затв. постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766. Водночас вимоги відповідача щодо надання додаткових документів позивачем не було виконано в повному обсязі.

Отже, враховуючи наявну у митного органу інформацію про те, що вартість подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин, митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, перелічені у пункті 11 Порядку. Товариством витребувані відповідачем належні документи було надано не у повному обсязі, що дало підстави для визначення митної вартості у спосіб передбачений ст. ст. 266, 273 МК України. При цьому, Митниця обґрунтувала та довела неможливість застосування 1-5 методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила :

Касаційну скаргу Луганської митниці задовольнити.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець