Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року м. Київ Справа № П/800/383/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Білуги С.В., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У серпні 2014 року ОСОБА_6 пред'явив позов до Президента України та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати протиправною бездіяльність Президента України по неналежному реагуванню на його звернення; зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: надати правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно врахування заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та визначення коефіцієнта заробітної плати, тобто роз'яснити, яка стаття Закону визначає вказаний коефіцієнт - частина друга статті 40 або частина друга статті 41 Закону.

Позов обґрунтував тим, що у червні 2014 року він звернувся до Президента України зі скаргою на неправомірні дії Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії та проханням відновити його порушені права шляхом надання відповідного роз'яснення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак відповідач, всупереч частині четвертій статті 7 Закону України "Про звернення громадян", направив його скаргу для розгляду тому органу, дії якого оскаржувались.

В письмовому запереченні представник Президента України просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що звернення ОСОБА_6 правомірно надіслано за належністю до Міністерства соціальної політики України, до компетенції якого належать порушені заявником питання.

Сторони в судове засідання не з'явились, натомість направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому за правилами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.06.2014 р. ОСОБА_6 подав на ім'я Президента України звернення (скаргу), в якому висловив свою незгоду з проведеним йому у 2004 році перерахунком пенсії в частині визначення коефіцієнта заробітної плати. Просив дати правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно врахування заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та визначення коефіцієнта заробітної плати, тобто роз'яснити, яка стаття Закону визначає вказаний коефіцієнт - частина друга статті 40 або частина друга статті 41 Закону. Крім того, просив відновити його право на перерахунок пенсії відповідно до статті 43 Закону, враховуючи вимоги статті 102 Конституції України.

Адміністрація Президента України супровідним листом від 17.06.2014 р. № 22/023453-06 надіслала звернення позивача для розгляду за належністю до Міністерства соціальної політики України, яке розглянуло звернення та надало позивачу відповідь листом від 23.06.2014 р. № 3653/039/161/14.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 28 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснює, зокрема, Президент України. Повноваження Президента України встановлені статтею 106 Конституції України, яка не передбачає обов'язку Президента України особисто перевіряти заяви чи скарги, надавати на них відповіді. В рішеннях Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007, від 2 жовтня 2008 року № 19-рп/2008, від 8 жовтня 2008 року № 21-рп/2008 зазначалось про те, що законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Указом Президента України від 25 лютого 2010 року № 265/2010 "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" утворено Адміністрацію Президента України, а Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010 затверджено Положення про Адміністрацію Президента України (далі - Положення).

Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до покладених на неї завдань Адміністрація організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем (підпункт 20 пункту 4 Положення).

Таким чином, розгляд звернення ОСОБА_6 організовано не особисто Президентом України, а Адміністрацією у межах її повноважень.

Позивач не навів обставин, які б свідчили про неправомірність дій або бездіяльності Президента України та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача щодо розгляду звернення.

Згідно зі статтею 23, абзацом другим і восьмим частини другої статті 103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вирішення скарги ОСОБА_6 щодо порушення його прав при перерахунку пенсії внаслідок неправильного застосування органами Пенсійного фонду норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також поновлення прав скаржника у визначений ним спосіб шляхом надання відповідного роз'яснення положень Закону належить до компетенції Міністерства соціальної політики України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

З урахуванням викладеного звернення позивача від 11.06.2014 р. було надіслано за належністю до Міністерства соціальної політики України.

У зв'язку з цим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у строки, передбачені частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, передбачених статтями 236-2391 цього Кодексу.

Судді:Черпак Ю.К. Білуга С.В. Головчук С.В. Кобилянський М.Г. Стародуб О.П.